Справа № 159/3204/24
Провадження № 2/159/1015/24
(заочне)
19 липня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного 24.09.1989 із ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на шлюб та відсутність взаєморозуміння, що призвело до розпаду сім'ї та припинення шлюбних відносин. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, у них відсутній спільний сімейний бюджет та відсутні взаємні зобов'язання. Шлюб існує формально, тому збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам позивача.
Враховуючи викладене, позивач просила в судовому порядку шлюб розірвати, судові витрати стягнути з відповідача.
В судове засідання позивач не з'явилася, у позовній заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності, на примирення не згідна.
Належним чином повідомлений (рекомендоване повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення № 06 002 687 187 50) відповідач в судове засідання не з'явився також, правом подати відзив на позов не скористався.
Враховуючи положення статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК).
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
За матеріалами справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.09.1989 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №448).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
В силу статей 24, 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, а також, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина третя статті 109 СК України, стаття 112 СК України).
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 надане роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на категоричну позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, відсутність мотивованих заперечень від відповідача, суд вважає необхідним шлюб розірвати не вживаючи заходів примирення.
Судові витрати, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Керуючись статтями 24, 55, 56, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.09.1989відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №448.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 24.09.2004 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 19.07.2024.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК