Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8131/18
Номер провадження 1-кп/711/57/24
30 квітня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання: - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_6
встановив:
До Придніпровського районного суду м. Черкаси 27.09.2018 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою суду від 28.09.2018 призначене підготовче судове засідання за звинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вироком Придніпровського районного суду від від 01.04.2019 року визнано ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - особисте зобов'язання, стягнуто витрати, вирішено питання щодо скасування арешту та речових доказів.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.02.2020 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено частково, вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2019 року, стосовно ОСОБА_6 скасовано, призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою суду від 29 червня 2021 року прийнято до провадження обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та призначено судове засідання.
У ході судового розгляду у судовому засіданні від 26.04.2024 прокурором надано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні 30.04.2024 захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про закриття кримінального провадження. Повідомив, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , кваліфікований за ч. 1 ст. 309 КК України та за матеріалами кримінального првадження вчинений 31.07.2018. Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той саме строк. За ст. 12 КК України інкримінований ОСОБА_6 злочин кваліфікується як проступок. З посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та враховуючи те, що з моменту вчинення злочину минуло більше п'яти років, те що ОСОБА_6 погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності просить звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що визначені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вирішити питання щодо речових доказів, скасувати накладені арешти.
Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав.
Прокурор проти закриття кримінального провадження не заперечувала, оскільки строки притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого сплили. Також просила вирішити питання щодо судових витрат, зняття арешту з майна та вирішити долю речових доказів.
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, прийшов до наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи зобов'язаний переконатися, що наявні всі підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 8 статті 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.7 Постанови № 12 від 23 грудня 2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є правом суду.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст. 49 КК України).
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 31.07.2018.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.
Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Станом на час вчинення кримінального правопорушення (31.07.2018), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, санкція вказаної норми кримінального закону передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Станом на час розгляду справи, санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Частиною другою ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи, що Закон про кримінальну відповідальність, якій діє на час розгляду справи, пом'якшує кримінальну відповідальність та поліпшує становище особи необхідно застосовувати редакцію Закону, що діє на час розгляду справи.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному проваджені такий строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст. 49 КК України, для ОСОБА_6 вже закінчився.
Згідно до ч. 1 ст. 369 КПК України, судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається в формі вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
У постанові від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к Верховний Суд зазначив, що визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Крім того, у постанові від 11.11.2020 у справі № 455/229/17 Верховний Суд зазначив, що дотримання умов, передбачених частинами 1 - 3 ст. 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, у випадку подання клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
ОСОБА_6 у судовому засіданні дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
Перевіривши законність заявлених клопотань та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за якими обвинувачуються ОСОБА_6 , а саме ч. 1 ст. 309 КК України, за тяжкістю класифікуються, як проступок, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судом встановлено, що на майно ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді накладався арешт, а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 2 ст. 124 КПКу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Оскільки в цьому кримінальному провадженні суд дійшов висновку про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, процесуальні витрати не можуть бути стягнуті із обвинуваченого, а мають бути віднесені на рахунок держави.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 01.03.2021 року (справа № 266/3090/18).
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 285, 288, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Речові докази: пачку з-під цигарок «PARKER&SIMPSON», до якої поміщена подріблена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 16,22 г. - знищити після вступу ухвали в законну силу; мобільні телефони «FLY FF180» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , «Nokia 1280» imei НОМЕР_3 , «Nokia 1280», imei НОМЕР_4 поміщені в кімнату зберігання речових доказів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області - після вступу ухвали в законну силу повернути ОСОБА_6 .
Скасувати арешт накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2018 року, а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2
Судові втрати за проведення експертиз - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1