Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1198/22
Номер провадження2/711/254/24
27 червня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Кондрацької Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
за участі представників адвокатів Цвіркун О.С., Нестеренко О.Ф., Прядка В.М., Ліннік М.С.
представника згідно доручення ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним та скасування акта про проведенні електронні торги,-
До Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведених електронних торгів, визнання недійсним та скасування акта про проведені електронні торги звернулась ОСОБА_2 .
Зазначає, що Постановою старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м.Черкаси головного територіального управління юстиції в Черкаській області Герасименко М. В. від 08.02.2018 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 згідно виконавчого листа від 29.01.2018 року №711/8696/15-ц щодо примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_4 боргу в сумі 554 257,62 гривень.
Постановою Герасименко М.В. від 08.02.2018 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 , а постановою від 13.04.2018 року накладено арешт на гараж боржника ОСОБА_3 .
Згідно висновку про вартість майна від 08.11.2021 року вартість гаража становить 32 800 гривень. Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстишї України направлено заявку на формування лоту по продажу на електронних торгах гаража.
20.01.2022 року в строк з 09 год. до 18 год. організатором торгів - ДП «СЕТАМ», через систему електронних торгів арештованого майна проведено електронні торги з реалізації лоту N9506082, сформованого на підставі вищезазначеної заявки Придніпровського ВДВС, переможцем яких став ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який придбав гараж за ціною 56 600,0 гривень.
Ця обставина підтверджується протоколом ДП «СЕТАМ» від 20.01.2022 року №566972 про проведення електронних торгів по лоту №506082.
На підставі вищезазначеного протоколу про проведення електронних торгів Придніпровським ВДВС складений та затверджений Акт від 27.01.2022 року про проведені електронніторги.
Супровідним листом Придніпровського ВДВС від 01.02.2022 року №4678 Акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги направлений ОСОБА_3 , 04.02.2022 року поданий у відділення поштового зв'язку і05.02.2022 року отриманий ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного дня -тобто 06.02.2022 року, дізналася про продаж гаража ДП «Сетам» на електронних торгах.
ОСОБА_2 вважає незаконними і недійсними названі вище електронні торги, які оформлені протоколом від 20.01.2022 року №566972 про проведення електронних торгів, цей протокол про проведення електронних торгів, акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги з таких підстав.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали шлюб 10 листопада 1990 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за N22760.
Ця обставина підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 10.11.1990 року серп НОМЕР_10, що видано відділом ЗАГСу Чернігівського міськвиконкому.
10 січня 2014 року ОСОБА_3 на прилюдних торгах набув право власності на Гараж., який раніше належав ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_11, що видане виконкомом Черкаської міської рада 02.11,2009 року, право власності зареєстровано КП «ЧООБЛ» в книзі №8, номер запису 4. Ця обставина підтверджується свідоцтвом від 11 січня 2014 року, посвідченим Поп Наталією Георгіївною , приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, реєстр №9.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.01. 2014 року серії НОМЕР_8, індексний номер витягу 15993518, до сформований Поп Н.Г. , приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 є власником гаража, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 264453471101
Отже, гараж набутий ОСОБА_3 за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В статті 60, ч,1 ст.69, ч.1 ст.70 СК України зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, до є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором,
З огляду на ці норми матеріального права, частки позивача ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_3 в майні - гаражі, що є об'єктом права спільної скісної власності подружжя, є рівними і становлять (одна друга) кожного із подружжя.
Отже, на електронних торгах ДП «Сетам» продана частка позивача ОСОБА_2 в розмірі гаража без її на те згоди, вільного волевиявлення, яке має відповідати її внутрішній волі.
Відтак, Герасименко М.В. , Придніпровський ВДВС і ДП «Сетам» не визначили правовий статус нерухомого майна - Гаража, внаслідок цього позивач ОСОБА_2 протиправно позбавлена права власності на частку в розмірі гаража.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влада їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, до передбачені Конституції та законами України,
Відповідно до ст .41 Конституції України і ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності
Відповідно до ст.318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст.2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до частини першої ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згіно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1 - 3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу, передусім частини 3 за змістом якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2831/5 (далі - Порядок №2831/5) визначено, до електронні торги - продаж, майна за допомогою функціоналу центральної бази даних актами електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, а також: передбачено правила, шр визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до учасника етектронних торгів - покупця, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 1 розділу VII й пунктом 4 розділу X Порядку №2831/5.
Згідно пункту 8 розділу X Порядку №2831/5, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
Частиною першою ст.15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, перед із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (ст.16 ЦК України).
В статті 1, частині 1 ст.18 закону України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) вказано, що виконавче провадженая як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провод яться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією Укради, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими від повідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобюов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В ч.І ст.48 Закону №1404 вказано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч.1 ст.61 Закону №1404 реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч 8 ст.56 цього Закону) здійснюєшся шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/1643, провадження №14-356це18, та від 23 січня 2013 року у траві №522/10127/14-14 провадження №14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переводу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами к проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних від носин купівлнтродажу майна на публмних торгах, тобто є правочином.
Згідно ч.І ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.І ст.655 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купішш-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3,5, б ст.203 цього Кодексу.
Частинами 1 і 3 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгах належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-трегьою та частинами п'ятою, шостою ст.203 ЦК України.
В абзаці 13 пункту 2 розділу II Порядку №2831/5 вказано, що заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстр» обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).
Вимогами абзацу 8 підпункту 2) пункт 5 розділу Ш Порядку №2831/5 встановлено, що інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) повинно містити інформацію про /иайш (лот)-відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб.
Заявка на реалізацію арештованого майна та інформаційне повідомлення про електронний аукціон наведеним вимогам Порядку N§2831/5 не відповідає, в цих документах не містяться передбачена цими правилами дані та інформація.
Відповідно до Порядку N§2831/5 відомості про чинні обтяження майна установлюються на підставі даних, зареєстрованих в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиною реєстру заборон відтуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).
З місяця лютого 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - Гаража, і його власника ОСОБА_3 міститься така актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: 1- Номер запису про обтяження 9714785. Дата та час державної реєстрації 19.05.2015 року, 13:18:30. Підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №711/3546/15-ц, видана 12.05.2015 року Придніпровським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження арешт нерухомого майна, 2. Номер запису про обтяження 9715476. Дата та час державної реєстрації 19.05.2015 року, 13:34:13. Підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №711/3546/15-ц, видана 12.05.2015 Придніпровським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження заборона на нерухоме майно. Особа майна/права якої обтяжуються ОСОБА_3 . 3. Номер запису про обтяження 8619679. Дата та час державної реєстрації 15.02.2015 року, 10:22:24. Підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №712/17500/14-ц, видана 16.01.2015 року Сосніським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження заборона та нерухоме майно. Опис предмета обтяження гараж НОМЕР_9.
Ці обставини про державну реєстрацію обтяжень підтверджуються інформацією із названих Державних реєстрів.
Дані та Інформація в названі Державні реєстри внесена на підставі ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 16.01.2015 року, справа №712/17500/14-ц; ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.06.2015 року, справа №711/3546/15-ц; ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17.11.2015 року, справа №711/869б/15-ц.
Цими ухвалами, що набрали законної сили і вжиті ними заходи, не скасовані до теперішнього часу, накладено арешт на Гараж та заборонено будь-яким особами вчиняти будь-які дії щодо відчуження Гаража.
В строк від 15.02.2015 року і по теперішній час в названих Державних реєстрах, передусім в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, містяться відомості про обтяження Гаража, які зареєстровані в установленому Законом порядку.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов' язковість рішень суду.
Статтею 129 Конституції України, ч.І ст.18 ЦПК України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і піддягають виконанню на всій території України, а у випадкам, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно із закріпленим в статті 8 Конституції України принципом верховенства права - Конституція Украйи має найвищу юридичну силу, закони України, судові рішення, що набрали законної сили, мають вищу юридичну сипучим Порядок N22831/5.
Отже є незаконними усі дії Герасименко М.В. і Придніпровського ВДВС щодо продажу Гаража.
З таких самих підстав є незаконними усі дїї ДП «СЕТАМ» щодо продажу Гаража.
Правилами ч.1 ст371 ЦК України встановлено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернете стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.
Стягувач (кредитор) ОСОБА_4 згідно наведеної норми права позов до співвласника Гаража ОСОБА_3 або до обох співвласників - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , про виділ частки із спільного майна - Гаража, в натурі для звернення стягнення на неї до суду не подавав.
Відтак з огляду на правила ст. 41 Конституції України і ст.321 ЦК України відсутні установлені Законом підстави для позбавлення ОСОБА_2 права власності.
За таких обставин електронні торги здійснені з істотними порушеннями Конвенції, Конституції України, ЦК України і законів України, Порядку N22831/5, ці порушення вплинули на результати електронних торгів, внаслідок чого ОСОБА_9 протиправно позбавлена права власності на Гараж.
Просить визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 20 січня 2022 року з реалізації лоту №506082 об'єкту нерухомого майна - гаража № НОМЕР_2 , загальною площею 25,5 м2, місцезнаходження « АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати протокол від 20.01.2022 року №566972 про проведення електронних торгів лоту №506082, який сформований Державним підприємством «СЕТАМ», визнати недійсним та скасувати Акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги, що затверджений Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Киів).
Ухвалою суду від 15.03.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Нестеренко О.Ф. скористалисьсвоїм правом та 24.03.2022 надіслали до суду відзив на позовну заяву. Так, у відзиві зазначається, що відповідач повністю визнає позовні вимоги. 10 січня 2014 року відповідач ОСОБА_3 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із позивачем ОСОБА_2 , на прилюдних торгах набув право власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 25,5 м2, місцезнаходження АДРЕСА_8.
Гараж є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Постановами Придніпровського ВДВС від 08.02.2018 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 про примусове стягнення 554 257,62 гривень з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , від 08.02.2018 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 ; від 13,042018 року накладено арешт на Гараж.
Придніпровським ВДВС до ДП «СЕТАМ» направлено заявку на формування лоту по продажу на електронних торгах Гаража.
20.01.2022 року в строк з 09 год. до 18.29 год. ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації лоту №506082, сформованого на підставі заявки Придніпровського ВДВС, переможцем яких став ОСОБА_5 , який придбав Гараж за ціною 56 600,0 гривень.
Складений протокол ДП «СЕТАМ» від 20.01.2022 №566972 про проведення електронних торгів по лоту №506082.
На підставі цього протоколу Придніпровським ВДВС складений та затверджений Акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги.
Придніпровський ВДВС надіслав Акт від 27.012022 року про електронні торги ОСОБА_3 , який отриманий 05.02.2022 року.
Позивач ОСОБА_9 06.022022 року дізналася про продаж гаража ДП «Сетам» на електронних торгах.
ОСОБА_3 вважає незаконними і недійсними названі вище електронні торги, які оформлені протоколом від 20.012022 року №566972 про проведення електронних торгів, цей протокол про проведення електронних торгів, акт від 27.012022 року про проведені електронні торги з таких підстав.
Виконуючи належним чином вимоги пункту 3) ч.5 ст.19 закону України 2 червня 2016 року №14047111 «Про виконавче провадження», відповідач, боржник ОСОБА_3 подав до Придніпровського ВДВС декларацію про доходи та майно, передусім про майно - Гараж, яким володіє спільно з іншими особами, тобто з позивачем ОСОБА_9
Отже Придніпровський ВДВС обізнаний про набуття ОСОБА_10 права власності на Гараж в зареєстрованому шлюбі, тобто, що Гараж є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин на електронних торгах ДП «Сетам» продана частка позивача ОСОБА_9 в розмірі Гаража без її на те згоди, вільного волевиявлення, яке має відповідати її внутрішній волі.
Відтак Герасименко М.В. , Придніпровський ВДВС і Дії «Сетам» не визначили правовий статус нерухомого майна - Гаража, внаслідок цього позивач ОСОБА_9 протиправно позбавлена права власності на частку в розмірі 1/2 Гаража.
З огляду на вимоги статей 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, сталей 19,41 Конституції України, статей 15,16,203,215,318,321 ЦК України, відповідних правил Закону №1404, відповідачі Герасименко М.В. і ДП «Сетам» істотно порушили ці норми права, позивач ОСОБА_9 протиправно позбавлена права власності та має право на йото захист в передбачений Законом спосіб.
Відповідно до ст. 1, ч.І ст.18, ч.І ст.48, ч.І ст.61 Закону №1404 вказано: виконавче провадження як завершальна стадія (удового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дай визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч.8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2831/5 (далі - Порядок №2831/5) визначено, що електронні торги - продаж, майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, а також: передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів та правила щодо оформлення результатів тортів.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до учасника торгів - покупця, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 1 розділу VII й пунктом 4 розділу X Порядку № 2831/5 відповідно.
Згідно пункту 8 розділу X Порядку №2831/5, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством, і Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі- продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Згідно ч.1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.І ст.655 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3,5,6 І ст.203 цього Кодексу,
Частинами 1 і 3 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечиш цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних д ітей.
Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частиною п'ятою, шостою ст.203 ЦК України.
В абзаці 13 пункіу 2 розділу II Порядку №2831/5 вказано, що заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити таю дані; відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек). Вимогами абзацу 8 підпункту 2) пункт 5 розділу ПІ Порядку №2831/5 встановлено, що інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) повинно містити інформацію про майно (лот) - відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб.
Заявка на реалізацію арештованого майна та інформаційне повідомлення про електронний аукціон наведеним вимогам Порядку №2831/5 не відповідає, в цих документах не містяться передбачена цими правилами дані та інформація.
Відповідно до Порядку №2831/5 відомості про чинні обтяження майна установлюються на підставі даних, зареєстрованих в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав наа нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого Інша та Державного реєстру іпотек).
З лютого 2015 року в Державному реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Державному реєстрі іпотек; Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - Гаража, і його власника ОСОБА_3 міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень.
Ці обставини про державну реєстрацію обтяжень підтверджуються інформацією із названих державних реєстрів.
Дані та Інформація в названі Державні реєстри внесена на підставі ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 16.01.2015 року, справа №712/17500/14-ц; ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.06.2015 року, справа №711/3546/15-ц; ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17.11.2015 року, справа №711/869б/15-ц.
Цими ухвалами, що набрали законної сили і вжиті ними заходи, не скасовані до теперішнього часу, накладено арешт на Гараж та заборонено будь-яким особами вчиняти будь-які дії щодо відчуження Гаража.
В строк від 15.02.2015 року і по теперішній час в названих Державних реєстрах, передусім в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, містяться відомості про обтяження Гаража, які зареєстровані в установленому Законом порядку.
Просить задовольнити повністю позов ОСОБА_2 , визнати недійсним та скасувати протокол від 20.01.2022 року №566972 про проведення електронних торів по лоту №506082, який сформований Державним підприємством «СЕТАМ», визнати недійсним та скасувати Акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги, що затверджений Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиц ії (м.Київ).
Від представнка відповідача ОСОБА_4 адвоката Прядки В.М. надійшов відзив, у якому зазначається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, вважають, що даний позов подано зловживаючи цивільними правами, не вірно визначено коло відповідачів та обрано не вірний спосіб захисту, в тому числі позов подано передчасно.
Позовною заявою не обґрунтовано підстав залучення до участі в даній справі, в якості відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , а також ОСОБА_3 . Позивачка не визначає, яким чином вказані громадяни порушили права позивача і чому мають відповідати за вказаним позовом. Дійсно ОСОБА_4 являється кредитором боржника ОСОБА_3 , а ОСОБА_11 придбав майно на електронних торгах, але усі вказані особи жодних порушень не вчиняли та до самої процедури проведення торгів відношення не мають. А позивачка оскаржує саме таку процедуру та її результати. Також, ніяких вимог до вказаних осіб, в прохальній частині позовної заяви, позивачем не визначається.
Додатково вказую, що оскільки ОСОБА_3 є неналежним відповідачем в даній справі, його письмовий відзив проти позову від 23.03.2022 року, в якому адвокат визнає позовні вимоги, не може братися до уваги судом, а рішення по даній справі не може бути ухвалено в порядку ст. 206 ЦПК України. Тим більше, зважаючи на ту обставину, що Нестеренко О.Ф. являється адвокатом позивача ОСОБА_2 та одночасно відповідача - ОСОБА_3 (адвокат представляє інтереси ОСОБА_3 в справі № 711/6199/21, де останній є відповідачем та подає до суду від його імені процесуальні документи).
Також, неналежним відповідачем в даній справі є ДП «СЕТАМ» МЮУ, зважаючи на викладені нижче норми Законів.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, Затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче ровадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання удових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими агами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-гіродажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5 (далі - Порядок).
Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
ДП "СЕТАМ" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року N 1885/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, тощо).
Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна. Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур'єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.
Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.
Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.
Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов'язків, у зв'язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.
З огляду на це, саме порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів. Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року у справі N 6-2677цс16.
Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна дає підстави для висновку про те, що державний/приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, у тому числі й організовує оцінку майна, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
На організатора торгів не покладається обов';язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.
Також з цього Порядку слідує, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор електронних торгів наділений лише правом на доповнення інформації про майно, передане на реалізацію, в частині фотографічного зображення такого майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис). ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.
При цьому необхідно зазначити, що оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто, безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Отже, державний/приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач узагальнює та не конкретизує, які саме дії державного виконавця є незаконними чи такими, що не відповідють діючому законодавству. Але навіть в разі подання таких уточнень та в разі виявлення порушень з боку державного виконавця в ході проведення виконавчих дій, щодо нерухомого майна, реалізованого в подальшому на електронних торгах, такі обставини не стосуються предмету доказування у даній справі, а саме: дотримання Порядку та правил проведення електронних торгів. Дії державного виконавця мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. При цьому позивач не скористався таким способом захисту прав, як оскарження дій державного виконавця.
Підсумовуючм вказані вище обставини, доводи позовної заяви фактично зводяться до незгоди з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження, передбачену Законом України "Про виконавче провадження" та ЦПК України, та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
В позовній заяві ОСОБА_2 , як на підставу для задоволення позову про визнання електронних торгів незаконними, посилається на те, що електронні торги проводились в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5.
Звертають увагу суду на те, що перевірка змісту заявки виконавця та дій в ходу провдення примусового стягнення у виконавчому провадженні, на відповідність вимогам діючого законодавства - організатором не здійснюється та чинним законодавством не передбачено.
За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби. Організатор електронних торгів наділений лише правом на доповнення інформації про майно, передане на реалізацію, в частині фотографічного зображення такого майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис). ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 8 липня 2020 року по справі N 201/18443/17 зауважив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Разом із тим, слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна.
Що стосується порушень вимог статті 58 Закону N 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.".
Також, за правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі N 6-1884цс15, "Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком. "
Так, відповідно до правової позиції Верховного суду України (Постанова ВСУ від 24 жовтня 2012 року у справі N 6-166цс12), "Вирішуючи спір про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів."
Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі N 6-1884цс15.
Отже, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Верховний Суд України у своїй постанові від 13 квітня 2016 року у справі N 6-2988цс15 приходить до правового висновку, що "Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.".
Отже, враховуючи викладене, позивач повиннна довести належним та допустимими доказами, що: 1) відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; 2) ці порушення вплинули на результати торгів; 3) законні інтереси Позивача порушенні.
Таким чином, позивачем не доведено, що ДП "СЕТАМ" при проведенні торгів з реалізації гаража було порушено норми Порядку реалізації арештованого майна та права й інтереси позивачки. Отже, організатор електронних торгів здійснив усі необхідні дії, в межах чинного законодавства для реалізації майна.
Як на підставу для задоволення позову, позивач посилається на те, що, реалізований гараж був придбаний під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до частини другої статті 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до частини другої статгі 73 Сімейного кодексу України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
До такого висновку прийшов і Верховний Суд України у своїх рішеннях від 11 листопада 2008 року N 6-27563св07 та від 15 квітня 2010 року N 6-21170св08.
Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Оскільки за борговою розпискою ОСОБА_4 передав позичальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України стають об'єктом спільної сумісної власності подружжя, то в такому випадку позичальником (боржником) стає не чоловік або дружина, а подружжя та несуть солідарну відповідальність за виконання кредитного договору.
Згідно пункту четвертого статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові 317/3272/16-ц від 06 березня 2019 року "Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Справи про поділ майна між подружжям ОСОБА_14 в провадженні будь-якого з судів на даний час немає, також такого спору не було й на момент подачі позовної заяви про скасування електронних торгів.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які посилаються на поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора. ОСОБА_2 порушує майнові інтереси ОСОБА_4 , а такі її дії направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Окрім цього, підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставою виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 Сімейного кодексу України. За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
У зв'язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі N 361/2822/17 викладено правову позицію про те, що спірне майно з часу його передачі державним/приватним виконавцем кредитору, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а тому внаслідок установлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.
Викладене також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2641 цс 15.
Посилання на ту обставину, що ДП «СЕТАМ» не мало правових підстав для реалізації нерухомості в зв'язку з наявністю інших арештів не нерухомості - не має правового підґрунтя. Позивачем не обгрунтовано в правовому полі, якими чинними нормами заборонена така реалізація на електронних торгах, тим більше зважаючи на відсутність заперечень з боку, в тому числі учасника та переможця торгів ОСОБА_5 .
Наявність обтяжень не перешкоджає державній реєстрації нерухомого майна (окрім прямої заборони реєструвати це майно по ухвалі суду). І знову ж таки, якщо на думку позивача дії державного виконавця незаконні - є процедура їх оскарження, в тому числі в судовому порядку.
Дійсно відповідно п. 6 ч. 1 ст, 24 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. При цьому п. З ч. 4 тієї ж 24 статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю, всі арешти та заборони з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Враховуючи вказану позицію, у позивача відсутні будь-які права на гараж, оскільки вказана нерухомість вибула з володіння її чоловіка на підставі виконавчих дій та зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 , який являється законним набувачем майна.
В зв'язку з викладеним, просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_4 .
Від позивача ОСОБА_2 19.04.2022 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у заяві наполягала на задоволенні позовних вимогах.
Придніпровський відділ ДВС у місті Черкаси 08.08.2022 надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що на виконанні Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконання виконавчого листа № 711/8696/15-ц виданого29.01.2018 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 552 457,62 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон), виконавцем 08.02.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларацій або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, про виконавчого провадження було присвоєно номер 3736, та направлено рекомендованим листом з повідомленням сторонам виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження, яка була адресована боржнику, ОСОБА_3 , була направлена рекомендованим листом з повідомленням. Згідно наданої інформації сайтом Укрпошта боржником було отримано лист 30.03.2018 року 09:12:00 годині шляхом вручення особисто. Станом на 04.03.2018 року підтверджуючих документів щодо оскарження даної постанови сторонам виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на адресу відділу не надходило.
08.02.2018 року з метою забезпечення реального виконання виконавчого документу, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та направлено постанову разом з супровідним документом на адресу сторін виконавчого провадження.
08.02.2018 року державним виконавцем було зроблено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового Ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Територіального сервісного центру 7141 Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області, Головного держгеокадастру у Черкаській області, Держпродспоживслужби в Черкаській області щодо надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.
08.02.2018 року державним виконавцем було зроблено запит до ДФС України щодо відкритих рахунків боржником у фінансових установах та щодо джерел отримання доходів боржників - фізичних осіб; ПФУ щодо осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсію.
09.02.2018 року надійшла відповідь на запит державного виконавця від 08.02.2018 в якій було подано інформацію щодо відкритих рахунків боржником. Було встановлено, що в боржника відкрито 1 рахунок в Філія - Черкаське обласне АТ "Ощадбанк" та в боржника відсутній дохід згідно інформації ДФС про наявні ознаки доходу.
12.02.2018 року державним виконавцем було направлено виклик державного виконавця на адресу боржника, а саме: АДРЕСА_3 . з зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 26.02.2018 року об 11:00 год.
26.02.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця 12.02.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця 26.02.2018 року.
26.02.2018 року державним виконавцем було зроблено запити до ПФУ щодо боржника, про наявність пенсії та про місце працевлаштування за трудовими, цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи.
28.02.2018 року державним виконавцем було надіслано запит до УДМС України в Черкаській області щодо наявності закордонного паспорту та відмітки в паспорті про перетин кордону України.
02.03.2018 року надійшла відповідь на запит державного виконавця до ПФУ від 26.02.2018 року, згідно наданої інформації було встановлено, що боржник перебуває на обліку в УПФУ в м. Черкасах та отримує пенсію, інформація щодо працевлаштування за трудовими договорами та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи за боржником - відсутня.
05.03.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 . Державним виконавцем було встановлено, що вхідні двері державному виконавцю ніхто не відчинив, державним виконавцем залишено на вхідних дверях виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 05.03.2018 року.
05.03.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця від 03.03.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця від 05.03.2018 року.
09.03.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 . Державним виконавцем було встановлено, що вхідні двері державному виконавцю ніхто не відчинив, державним виконавцем залишено на дверях виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 12.03.2018 року.
12.03.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця від 09.03.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця від 12.03.2018 року.
19.03.2018 року на адресу відділу надійшла відповідь УДМС України в Черкаській області в якій було надано інформацію, що згідно обліків ВГІРФО УМВС України в Черкаській області боржник документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 22.05.2013 року, та УДМС України в Черкаській області документований другим діючим паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
19.03.2018 року на адресу відділу надійшла відповідь від Держпродспоживслужби в Черкаській області в якій було подано інформацію щодо відсутності зареєстрованої сільськогосподарської техніки за боржником.
02.04.2018 року державним виконавцем з метою реального та повного виконання виконавчого документу на підставі постанови про арешт майна боржника було внесені обтяження до ДРОРМ за № 16802228 та до ДРРПНМ за № 25549301.
02.04.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника № 55744008 02.04.2018 року та направлено сторонам виконавчого провадження до відому та до Філії «Ощадбанк» м. Черкаси для відповідного реагування.
02.04.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 55744008 від 02.04.2018 року та направлено сторонам виконавчого провадження до відому та до УПФУ у м. Черкаси для відповідного реагування.
03.04.2018 року державним виконавцем було направлено виклик державного виконавця на адресу боржника, а саме: АДРЕСА_3 . з зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 16.04.2018 року об 09:00 год.
Згідно довідки від 02.04.2018 року державним виконавцем перевірено інформацію стосовно наявності зареєстрованих транспортних засобів за боржником в інформаційній базі АІС «Автомобіль» ВДАІ УМВС України в Черкаській області, а також Національній автоматизованій інформаційній системі Департаменту ДАІ (НАІС ДДАІ), виявлено, що станом на 02.04.2018 року за боржником зареєстровано автотранспортні засоби, щодо яких боржником було вчинено ряд наступних дій: придбання транспортного засобу та його первинна реєстрація, реєстрація транспортного засобу привезеного з-за кордону, зняття транспортного засобу з обліку для реалізації (відчуження). Згідно відповіді що надійшла 19.03.2018 року на адресу відділу від УДМС України в Черкаській області в якій було надано інформацію, що згідно обліків ВГІРФО УМВС України в Черкаській області боржник документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Таким чином в боржника наявні кошти для придбання рухомого майна на території України так і за кордоном, боржник документується двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон тим самим встановлено факт перетину кордону.
Згідно інформаційної довідки з ДРРПНМ № 120554980 від 13.04.2018 року встановлено що боржнику належить нежитлове приміщення на праві приватної власності що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
Державним виконавцем встановлено що ОСОБА_3 придбав з прилюдних торгів гараж АДРЕСА_9 про що свідчить протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 2413198-01 від 09.01.2014 року, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.01.2014 року.
12.04.2018 державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна боржника, гараж АДРЕСА_9 та встановлена заборона на його відчуження. Копія постанови про опис та арешт майна боржника направлена ОСОБА_3
17.04.2018 державним виконавцем направлено вимогу боржнику про надання доступу до нежитлового приміщення, гараж АДРЕСА_9 , о 09:00 год. 24.04.2018 року, з метою перевірки майнового стану та наявності ліквідного майна, яке належить боржнику на праві приватної власності, яке підлягає опису та арешту.
24.04.2018 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_6 , гараж № НОМЕР_2 , з метою перевірки майнового стану, боржник доступу до нежитлового приміщення не надав, не з'явився, про причину не виконання вимоги та неявки не повідомив, про що складено акт державного виконавця.
Станом на 01.05.2018 року підтверджуючих документів щодо оскарження постанови про опис та арешт майна боржника, сторонам виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на адресу відділу не надходило.
Враховуючи викладене, рішення станом на 01.05.2018 року не було виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
14.05.2018 року Ухвалою Верховного суду зупинено виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2016 до закінчення касаційного провадження.
10.06.2020 року постановою Верховного суду було відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні його касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій - залишено без змін. 10.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчих дій.
Невиконання боржником рішення суду не зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності в нього майна, неможливості бути працевлаштованим, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження , важкої хвороби тощо. Тобто обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, хоча має можливість хоча б частково виконувати його.
Згідно частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. В статті 10 Закону закріплено перелік заходів примусового виконання рішень а саме: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.
Керуючись частиною 1 статті 56, та частиною 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального виконання рішення державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, а саме арешт майна боржника - гараж АДРЕСА_9 , та його реалізація з дотриманням вимог Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.
Згідно протоколу №566972 від 20.01.2022 майно боржника - гараж АДРЕСА_9 , було продано на електронних торгах, переможцем торгів став ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ).
Позивач, ОСОБА_2 , вважає незаконними і недійсними названі вище електронні торги, оскільки стверджує, що майно яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, було набуте за час шлюбу та належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В даному випадку Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вважає що позивач діє недобросовісно порушуючи права кредитора. Дана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 317/3272/16-ц від 06.03.2019 року.
Також позивач в позовній заяві зазначає, що з місяця лютого 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна - Гаража і його власника ОСОБА_3 міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, а саме: запис про обтяження № 9714785 - підстава державної реєстрації ухвала № 711/3546/15-ц від 12.05.2015 року.; запис про обтяження № 9715476 - підстава державної реєстрації ухвала № 711/3546/15-ц від 12.05.2015 року; запис про обтяження № 8619679 - підстава державної реєстрації ухвала № 712/17500/14-ц від 16.01.2015 року. Дані обтяження були внесені до відповідних реєстрів Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції, з метою забезпечення позову на час розгляду справи. Позивач вважає, що дії державного виконавця з продажу майна боржника - гаража, є незаконними оскільки існують не скасовані обтяження, даний факт не є правовою підставою вважати дії державного виконавця не законними, оскільки згідно частини 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Слід зазначити, що суд виніс рішення про відмову в задоволенні позовних вимог по справі № 711/3546/15-ц,на час розгляду якої було винесено ухвалу про забезпечення позову, дане рішення набрало законної сили 25.12.2015 року, справа № 712/17500/14-ц рішенням суду залишена без розгляду, рішення набрало законної сили 08.04.2015 року. Згідно частини 1 ст. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування акта про проведені електронні торги. Поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву, оскільки було пропущено встановлений законом строк у зв'язку з несвоєчасним отриманням позовної заяви.
Адвокатом Ліннік М.С. 05.01.2023 надіслано до суду відзив на позовну заяву. Так, адвокат, який діє в інтересах ОСОБА_5 зазначає, що по суті позовних вимог, то сторона відповідача ОСОБА_5 дані вимоги не визнає в повному обсязі і вважає, що позов подано з зловживанням цивільними правами, при цьому не вірно визначено коло учасників процесу та не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, а сам позов подано передчасно.
Сторона відповідача ОСОБА_5 вважає, що в даному випадку мають правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року.
Позивачем ставиться вимога про визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 20 січня 2022 року з реалізації лоту №506082 об'єкту нерухомого майна - гаража АДРЕСА_10, а також визнати недійсним та скасувати протокол від 20.01.2022 року №566972 про проведення електронних торгів по лоту №506082, який сформований ДП «СЕТАМ» і визнати недійсним та скасувати Акт від 27.01.2022 року про проведені електронні торги, що затверджений Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Аналізуючи позовну заяву можна прийти до висновку, що всі доводи позивача зводяться фактично до незгоди з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, в той час як дані дії мають самостійну процедуру оскарження, передбачену Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України, і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
В позовній заяві позивач ОСОБА_2 вказує як на підставу для задоволення позову про визнання електронних торгів незаконними те, що електронні торги проводились в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2831/5. При цьому перевірку змісту заявки державного виконавця та дій в ході проведення примусового стягнення у виконавчому провадженні на відповідність діючого законодавства ні організатором торгів, а тим більше учасником (покупцем) не здійснюється. В той же час саме порушення правил електронних торгів позивач зводить до порушень, які нібито на його думку були зроблені державним виконавцем під час саме підготовчих дій до проведення електронних торгів, тобто до порушень, які мають інший порядок оскарження.
Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 , визначений в позовній заяві як відповідач, являється в даному випадку добросовісним набувачем в результаті електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 20 січня 2022 року з реалізації лоту №506082 об'єкту нерухомого майна - гаража АДРЕСА_10, що було оформлено відповідними документами. Ним за придбання автогаража сплачені грошові кошти і в даний час знаходиться в його володінні і користуванні. Ніяких порушень при проведенні торгів з його боку допущено не було і він вважає, що і самі торги були проведені без будь-яких порушень, а всі питання, які виникають стосовно відносин ОСОБА_2 і державних виконавців повинні вирішуватися між ними в порядку оскарження дій державного виконавця в межах Закону України «Про виконавче провадження».
При таких обставинах ОСОБА_5 просить в задоволенні позову відмовити і покласти на позивача ОСОБА_2 обов'язок про відшкодування йому судових витрат у вигляді затрат на послуги адвоката в сумі 3000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.03.2023 занесеною до протоколу судового засіданні закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду з занесенням до протоколу судового засідання від 20.12.2023 залучено як правонаступника Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
Так, 22.12.2023 до суду вказаним відповідачем направлено відзив, у якому зазначається, що позов не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2016 року в цивільній справі № 711/8696/15-ц, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики від 08 лютого 2013 року в розмірі 498 200,00 грн, 3 % річних у розмірі 15 478,32 грн, інфляційні витрат у розмірі 35 404,30 грн, судові витрати у розмірі 100,00 грн, витрат пов'язаних з наданням позивачу платних юридичних послуг в розмірі З 375,00 грн, а усього 554 257,62 грн.
На виконанні Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 711/8696/15-ц виданого 29.01.2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 552 457,62 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
08.02.2018 року з метою забезпечення реального виконання виконавчого документу, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та направлено постанову разом з супровідним документом на адресу сторін виконавчого провадження. 12.02.2018 року державним виконавцем було направлено виклик державного виконавця на адресу боржника, а саме: АДРЕСА_3 . з зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 26.02.2018 року об 11:00 год. 26.02.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця 12.02.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця 26.02.2018 року.03.03.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 . Державним виконавцем було встановлено, що вхідні двері державному виконавцю ніхто не відчинив, державним виконавцем залишено на вхідних дверях виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 05.03.2018 року. 05.03.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця від 03.03.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця від 05.03.2018 року. 09.03.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 . Державним виконавцем було встановлено, що вхідні двері державному виконавцю ніхто не відчинив, державним виконавцем залишено на дверях виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 12.03.2018 року. 12.03.2018 року державним виконавцем було встановлено, що боржник на виклик державного виконавця від 09.03.2018 року не з'явився, державним виконавцем було складено акт державного виконавця від 12.03.2018 року. 03.04.2018 року державним виконавцем було направлено виклик державного виконавця на адресу боржника, а саме: АДРЕСА_3 . з зобов'язанням з'явитися до державного виконавця на 16.04.2018 року об 09:00 год.
Згідно інформаційної довідки з ДРРПНМ № 120554980 від 13.04.2018 року встановлено що боржнику належить нежитлове приміщення на праві приватної власності що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
Державним виконавцем встановлено що ОСОБА_3 придбав з прилюдних торгів гараж АДРЕСА_9 про що свідчить протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 2413198-01 від 09.01.2014 року, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 11.01.2014 року.
Станом на 01.05.2018 року підтверджуючих документів щодо оскарження постанови про опис та арешт майна боржника, сторонам виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на адресу відділу не надходило.
Враховуючи викладене, рішення станом на 01.05.2018 року не було виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Керуючись частиною 1 статті 56, та частиною 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального виконання рішення державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, а саме арешт майна боржника - гараж АДРЕСА_11 , та його реалізація з дотриманням вимог Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.
Згідно протоколу №566972 від 20.01.2022 майно боржника - гараж АДРЕСА_9 , було продано на електронних торгах, переможцем торгів став ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ).
Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту державного виконавця про проведення торгів, позивач стверджувала, що за результатами примусової реалізації нерухомого майна порушено її право власності на частку у такому майні, оскільки майно набуте за час перебування в шлюбі з ОСОБА_3 , а отже, належало їм на праві спільної сумісної власності, згоди на відчуження майна вона не давала, державний виконавець, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив заходи щодо з'ясування належності майна боржнику.
Вказане підтверджується правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 295/7160/18.
З аналогічних підстав заявлено і позов ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення торгів.
Зокрема, позивач вважає, що державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з'ясовувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування даним майном інші особи, чи не перебуває дане майно під обтяженням, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Однак вказане питання державним виконавцем при передачі спірного майна на реалізацію в повній мірі з'ясовано не було, оскільки державний виконавець лише, отримавши документи щодо об'єкту нерухомого майна, зробив висновки, що вказане майно є особистою власністю боржника, і при цьому не з'ясував його сімейний стан та не встановив, чи не придбано майно в період шлюбу, та чи мають інші особи право на користування нерухомим майном.
Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Вказане підтверджується правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 638/17730/16-ц.
До позовної заяви не додано жодних доказів того, що договір позики від 08 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладався в інтересах сім'ї.
Відтак, у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник солідарний обов'язок із виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2016 року в цивільній справі № 711/8696/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики від 08 лютого 2013 року в розмірі 498 200,00 грн, 3 % річних у розмірі 15 478,32 грн, інфляційні витрат у розмірі 35 404,30 грн, судові витрати у розмірі 1800грн, витрат пов'язаних з наданням позивачу платних юридичних послуг в розмірі З 375 грн, а усього 554 257,62 грн.
Таким чином, для реалізації майна солідарних боржників, у виконавця була відсутня потреба для визначення частки кожного із боржників у майні, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, та яке передається на торги.
До того ж ОСОБА_2 не уповноважувала свого чоловіка на представництво своїх інтересів щодо визначення державним виконавцем належної їй частки майна.
Щодо посилання позивача на порушення під час проведення електронних торгів зважаючи на наявність обтяжень на нерухоме майно, що було предметом продажу, слід зазначити таке.
Так, позивач вказує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження № 9714785 від 19.05.2015 та № 9715476 від 19.05.2015, що внесені на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2015 у справі № 711/3546/15-ц.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2015 у справі № 711/3546/15-ц накладено арешт на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , кому б він на даний час не належав.
Заборонено ОСОБА2, ідентифікаційний номер НОМЕР І, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та будь-яким іншим особам, які набули право власності на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , вчиняти будь-які дії направлені на реалізацію прав власника гаража № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_6 .
Однак рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2015 у справі № 711/3546/15-ц, що набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, філії 24 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3, треті особи Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Поп Наталія Георгієвна про визнання правочину недійсним , визнання недійсним акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання недійсним рішення приватного нотаріуса та застосування наслідків недійсності правочину - відмовлено.
Відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України (у редакції на момент набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2015 у справі № 711/3546/15-ц) якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, з моменту набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2015 у справі № 711/3546/15-ц - 25.12.2015 заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2015 у справі № 711/3546/15-ц не застосовуються.
Також, позивач вказує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про обтяження № 8619679 від 15.02.2015, що внесений на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.01.2015 у справі № 711/17500/14-ц.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.01.2015 у справі № 712/17500/14-ц на час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено забезпечення позову ОСОБА1 шляхом заборони вчиняти будь які дії по відчуженню нерухомого майна направлені на реалізацію ОСОБА_2 та іншими особами гаража № НОМЕР_2 , що розташований за адресою : АДРЕСА_6 .
Однак за відомостями з вебсайту Судова влада України ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2015 у справі № 712/17500/14-ц позов ОСОБА1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, Філії 24 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» про визнання протоколу по визначенню спеціалізованої організації щодо реалізації арештованого нерухомого майна, договору № 2413198 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 20.12.2013 року, протоколу № 2413198 від 09.01.2014 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, недійсним та таким що не можуть буди використанні при виконання зведеного виконавчого провадження - залишено без розгляду.
Відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України (у редакції на момент набрання законної сили ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2015 у справі № 712/17500/14-ц) якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, з моменту набрання законної сили ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2015 у справі № 712/17500/14-ц - 08.04.2015 заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.01.2015 у справі № 712/17500/14-ц не застосовуються.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними.
Тому, на підставі викладеного та керуючись статтею 178 ЦПК України просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДП «СЕТАМ», Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що 10.01.2014 ОСОБА_3 на прилюдних торгах набув право власності на нерухоме майно - гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 25,5 м2 (далі - Гараж), місцезнаходження АДРЕСА_2 , гаражно-будівельний кооператив «Хімік -1», Придніпровський район м.Черкаси. Гараж набутий ОСОБА_3 за час шлюбу і є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно статті 60, ч.1 ст.69, ч.І ст.70 СК частка позивача ОСОБА_2 в майні - названому вище Гаражі, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, становлять .
На електронних торгах ДП «Сетам» продана частка позивача ОСОБА_2 в розмірі Гаража без її на те згоди, вільного волевиявлення, яке має відповідати її внутрішній волі;
На момент (20.01.2022 в строк з 09 год. до 18 год.) проведення торгів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з місяця лютого року 2015 щодо об'єкта нерухомого майна - Гаража, і його власника ОСОБА_3 міститься така актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: Номер запису про обтяження 8619679, дата та час державної реєстрації 15.02.2015, 102224 Номер запису про обтяження 9715476, дата та час державної реєстрації 19.05.2015,13:14:13; Номер запису про обтяження 9714785, дата та час державної реєстрації 19.05.2015,13:18:30;
На момент розгляду цієї справи №711/1198/22 є чинними, тобто не скасовані, ухвала (ЄДРСР 42327450) Соснівського районного суду м.Черкаси від 16.01.2015, справа №712/17500/14-ц; ухвала (ЄДРСР 54861467) Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.05.2015, справа №711/3546/15-ц; ухвала (ЄДРСР 55581693) Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17.11.2015, справа №711/8696/15-ц, на підставі яких унесені названі вище обтяження.
Позивач ОСОБА_2 не є учасником справи №711/8696/15-ц, в якій рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2016 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_16 стягнуто грошові кошти в загальній сумі 554 257,62 гривень.
Відсутні докази про використання відповідачем ОСОБА_3 отриманих в борг грошових коштів від ОСОБА_16 в інтересах сім'ї в складі відповідача ОСОБА_3 і позивача ОСОБА_2 .
ОСОБА_17 з підстав використання ОСОБА_3 отриманих в борг грошових коштів від ОСОБА_16. в інтересах сім'ї позов до ОСОБА_2 , як до співвласника Гаража, або до обох співвласників - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , про виділ частки із спільного майна - Гаража, в натурі для звернення стягнення на неї до суду не подавав.
Крім цього, набравшим законної сили рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2016, справа №711/8167/21 (провадження 711/464/23), за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимогти на предмет спору, ОСОБА_5 , про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину Гаража.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 05.052023, справа №711/8167/21 (провадження 22-ц/821/546/23) залишена без задоволення апеляційна скарга Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2016, справа №711/8167/21 (провадження 711/464/23), а оскаржуване рішення - без зміни.
Отже ОСОБА_2 є власником 1/2 частини Гаража, право власності у встановленому законом порядку зареєстровано.
ОСОБА_2 на є солідарним боржником за зобов'язаннями ОСОБА_3 , передусім в справі №711/8696/15-ц, в якій рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.10.2016 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_16 стягнуто грошові кошти в загальній сумі 554 257,62 гривень.
Правилами частин 4 статті 82 ЦПК установлено: обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, наведені позивачем ОСОБА_2 в позовній заяві і відповіді на відзив обставини щодо права на Гараж не потребують доказування, оскільки установлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили.
Відповідно до вимог статті 178 ЦПК Другим відділом ДВС до відзиву проти позову не додано доказів на підтвердження указаних в цьому відзиві обставин.
Представнк відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав позовні вимоги та повідомив, що відповідачі перебувають у шлюбі з 10.11.1990 року. ОСОБА_13 10.01.2014 у шлюбі набув права власності на спірний гараж, який є власністю подружжя. Дане також установлено рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси. Позивач, дійсно, має право на гаража. Про арешт своєї частки гаража позивач не знала, вона не була стороною у справі щодо стягнення коштів з ОСОБА_13 .
Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Прядка В.М. заперечив щодо задоволення позовнимх вимог. Повідомив, що 08.02.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_4 у борг 20 тисяч доларів США. Кошти були витрачені на придбання автобусів. Вважаає, що кошти були не потрачені на придбання транспортного засобу, а витрачені на придбання гаража. Кошти отримувались у борг та відповідно складалась розписка. У подальшому звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Представник виконавчої служби згідно довіреності ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення вимог. Обгрунтовував позицію тим, що до виконавчої служби позивач не зверталась з приводу арешту її майна і права власності на нього, хоча могла це зробити. Отже, виконавець не був повідомлений про такі обставини. Звернув увагу на те, що у період шлюбу було отримано кошти за розпискою. Докази того, що кошти отримані не в інтересах сім'ї відсутні. Таким чином, зобов'язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 можна вважати такими як і зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_15 пребувають у шлюбі.
Представник ОСОБА_5 адвокат Ліннік М.С. заперечував щодо щадволння позовних вимог. Пояснив, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, вимоги до нього відсутні. Відповідач брав у часть у торгах, став переможцем та сплатив кошти.
Представник ДП «Сетам» у судове засідання не зявився, про поважність неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно належним чином.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 10.11.1990 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .
Відповідно до нотаріально посвідченого Свідоцтва від 11.01.2014 ОСОБА_3 належить гараж № НОМЕР_2 загальною площею 25,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , гаражно - будівельний кооператив» Хімік-1». Право власності на даний об'єкт ОСОБА_3 набув на підставі акту пропроведення прилюдних торгів, затвердженого начальником Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управляння юстиції Павленко В.А. 10.01.2014.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2016 року в цивільній справі № 711/8696/15-ц, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики від 08 лютого 2013 року в розмірі 498 200,00 грн, 3 % річних у розмірі 15 478,32 грн, інфляційні витрат у розмірі 35 404,30 грн, судові витрати у розмірі 100,00 грн, витрат пов'язаних з наданням позивачу платних юридичних послуг в розмірі З 375,00 грн, а усього 554 257,62 грн.
На виконанні Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 711/8696/15-ц виданого 29.01.2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 552 457,62 грн.
Відповідно до постанови 12.04.2018 державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна боржника, гараж № НОМЕР_2 , а/к «Хіміків-1» за адресою АДРЕСА_5 та встановлена заборона на його відчуження. Копія постанови про опис та арешт майна боржника направлена ОСОБА_3 17.04.2018 року за вих. № 12520.
Окрім цього, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - гаража наявна інформація про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження 9714785, 19.05.2015, підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №711/3546/15-ц, видана 12.05.2015 року Придніпровським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження 9715476, 19.05.2015 року, підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №711/3546/15-ц, видана 12.05.2015 Придніпровським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження з - аборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 8619679, 5.02.2015 року, підстава для державної реєстрації ухвала суду, справа №712/17500/14-ц, видана 16.01.2015 року Сосніським районним судом м.Черкаси. Вид обтяження - заборона та нерухоме майно.
На момент розгляду даної справи указані вище обяження не скасовані у встановленому законом порядку.
ДП «СЕТАМ» 20.01.2022 проведено електронні торги з реалізації нежитлового приміщення гаражу, загальною площею 25.5. м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 .
У ході проведення торгів, згідно протоколу проведення електронних торгів № 566972 20.01.2022, реєстраційний номер лоту 506082, приймало участь 5 учасника (учасник № 2, 14, 10, 17 та 3). Від учасника торгів № 17 ОСОБА_5 надійшла цінова пропозиція (особлива ставка) 56600 грн., яка була найвищою. В зв'язку з цим, ОСОБА_5 , визнано переможцем торгів.
Державним виконавцем 27.01.2022 видано акт про проведення електронних торгів, який було направлено боржнику з супровідним листом від 01.02.2022 за вихідним № 4678.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.01.2023 (справа 711/8167/21) визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Хімік-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 25,5кв.м.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.01.2023 (справа 711/8167/21) у даному випадку має преюдиціальне значення.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів ОСОБА_2 вказувала, що спірне нежитлове приміщення реалізована на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому позивач, в жодний спосіб, не надав виконавцю дозвіл (згоду) на реалізацію нерухомого майна і відповідно дану згоду нотаріально не посвідчував, а тому вказані торги було проведено із порушенням вимог сімейного законодавства та порушенням прав позивача, із власності якої неправомірно вибула, належна йому, частина нежитлового приміщення, у зв'язку з чим, торги мають бути визнані недійсними.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України №1404-VIII «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 48 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно ст. 61 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
Реалізація арештованого майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2831/5.
Згідно п. 1, 2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абз. 3 - 16 п. 2 цього розділу ( п. 3 Розділу ІІ абз. 1 Порядку).
Згідно п. 3 Розділу ІІ абз. 3-6, 11 Порядку заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Отже, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу проведення електронних торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний протокол є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах.
Тож, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж напублічних торгахі визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 рокуу справі № 914/2618/16(пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20(пункт 9.66)).
Таким чином, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.
В постанові Верховного Суду від 28.09.2022 р. (справа №128/1106/20) зазначено, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Згідно постанови Верховного Суду України від 06.04.2016 р. (справа №3-242 гс 16) зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (постанова Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №438/610/14-ц).
Згідно ст. 215 ч. 1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених ст. 215 ч. 1 ЦК України.
Згідно ст. 203 ч. 1, 2, 3, 6 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 319 ч. 4 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 65 ч. 1-2 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Слід зазначити, що позивач ОСОБА_2 не є учасником торгів, а тому зобов'язана довести, що оспорюваними торгами порушуються її певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Так, установлено судом, що ОСОБА_2 є власником частини реалізованого майна, на реалізацію майна згоди позивач не була.
Повертаючись до раніше зазначеного, суд вважає, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Отже, об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
У даній справі об'єктом захисту виступає порушене право позивачки, пов'язане з позбавленням її як володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково у зв'язку з реалізацією на електронних торгах гаражу, право на 1/2 частку у майні якої належить не боржнику, а позивачці ОСОБА_2 .
За вказаних вище обставин, мало місце порушення цивільного права позивачки, правочин укладений з порушенням норм ЦК України, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Суд відхиляє посилання, шо борг ОСОБА_3 є спільним боргом подружжя, за недоведеністю. Звертає увагу, що ОСОБА_2 також не була стороною у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_13 щодо стягнення боргу за договором позики (справа № 711/8696/15-ц).
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення як доведіні по суті, а тому слід вимоги рпозовної заяви слід задоволити.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 12, 81, 137, 141,258,263-265,354, 355 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2831/5, суд
Позов задоволити.
Визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 20 січня 2022 року з реалізації лоту № 506082 об'єкту нерухомого майна - гаража № НОМЕР_2 , загальною площею 25,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , гаражно - будівельний кооператив'Хімік-1».
Визнати недійсним та скасувати протокол від 20.01.2022 № 566972 про проведення електронних торгівпо лоту № 506082, який сформовано Державним підприємством «Сетам».
Визнати недійсним та скасувати Акт від 27.01.2022 про проведені електронні торги, затверджені Придніпровським відділом державної виконавчої служби в м. Черкас Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовений 07.07.2024.
Головуючий: Н. М. Кондрацька