Справа № 560/7265/24
іменем України
19 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового ліцею Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військового ліцею Державної прикордонної служби України, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ начальника Військового ліцею Державної прикордонної служби України від 17 квітня 2024 року №140-АГ, яким накладене дисциплінарне стягнення "Догана" на першого заступника начальника ліцею полковника ОСОБА_2 Стужука.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що жодного порушення не вчиняв; доводи, викладені в оскаржуваному наказі є надуманими; відповідачем порушено процедуру притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
У відзиві на позов, заперечені відповідач зазначив, що дисциплінарна комісія встановила нездійснення позивачем належного контролю за проведенням службового розслідування та направленням матеріалів службового розслідування, чим порушено вимоги статті 16, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 1 розділу 5 Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України. У зв'язку з цим відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним та просить у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Наказом Військового ліцею Державної прикордонної служби України від 21.02.2024 № 73-АГ "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування з метою з'ясування причин та обставин ненаправлення у встановлені законодавством строки до ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_3 .
Наказом Військового ліцею Державної прикордонної служби України №140-АГ від 17.04.2024 "Про результати службового розслідування" Юрію Стужуку оголошена догана за порушення вимог статті 16, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 1 розділу 5 Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, що виразилося у не здійсненні належного контролю за проведенням службового розслідування та направленням документів до ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлені законодавством строки.
Вважаючи зазначений наказ протиправним, позивач звернувся до суду.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV (далі - Статут) .
Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Положенням статті 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини, відповідно, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом статті 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до частини третьої статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Так, відповідно до висновку службового розслідування, комісія по проведенню службового розслідування встановила неповне виконання відповідальними посадовими особами Ліцею завдань визначених наказом начальника Ліцею від 03.10.2023 №403 - АГ «Про призначення службового розслідування», а саме:
- головою комісії заступником начальника ліцею з навчальної роботи полковником ОСОБА_4 не було забезпечено проведення службового розслідування у визначені строки встановлені у наказі начальника Ліцею;
- помічником начальника ліцею з правової роботи - начальником групи юридичного забезпечення майором юстиції ОСОБА_5 не було надано письмових заперечень, щодо порушення термінів проведення службового розслідування та направлення листа до СхРУ;
- начальником групи контролю та документального забезпечення старшим сержантом Крістиною ВИРОВОЮ не було забезпечено належний контроль за проходженням, ходом опрацювання, та термінами виконання службового розслідування, своєчасність здачі виконавцями виконаних документів до ГКтаДЗ;
- в.о. начальника Ліцею полковником Юрієм СТУЖУКОМ не і було здійснено контролю за виконанням проведення службового розслідування та направленням документів до СхРУ у встановлені законодавством строки;
- членом комісії - заступником командира роти - офіцером-методистом 3 роти майором ОСОБА_6 не було вірно вибрано спосіб доставки листа до СхРУ, отже не виконано завдання, яке зазначено у резолюції висновку службового розслідування.
Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що факт не отримання листа від 07.12.2023 №3.3/1886-23-Вих. «Про направлення документів» Східним регіональним управлінням підтвердився, встановлено неповне виконання відповідальними посадовими особами Ліцею завдань визначених наказом начальника Ліцею від 03.10.2023 №403 - АГ «Про призначення службового розслідування» (зі змінами) та резолюції до висновку службового розслідування від 07.12.2023 №14/15/23-Вн.
Зазначене твердження відповідача не в достатній мірі конкретизовано з урахуванням посадових обов'язків позивача. Відповідач жодним чином не пояснює, яку, на його погляд, дію (чи рішення) слід було вчинити позивачу задля "здійснення контролю за виконанням проведення службового розслідування та направленням документів до СхРУ у встановлені законодавством строки" (щоб за позицією відповідача убезпечило б посадову особу від кваліфікації його дій як правопорушення).
За своєю правовою природою бездіяльність це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи. Відповідач, стверджуючи про фактичне допущення позивачем бездіяльності, водночас, не зазначає який конкретний обов'язок позивача (не абстрактний "контроль") в цьому випадку кореспондував стверджуваній пасивній поведінці посадової особи.
При цьому, за висновком Верховного Суду в постанові від 12.08.19 N 1340/4847/18, саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтування оскаржуваного наказу.
Отже, в спірному наказі є лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення відносно саме позивача. В наказі відсутній опис, в чому полягає саме винна протиправна дія військовослужбовця службовця, а також кваліфікація проступку, за допомогою якої можливо встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.
Абзацом другим статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Натомість в оскаржуваному наказі відсутнє врахування характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладено, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22.
Враховуючи те, що рішення, яке приймається за наслідками службового розслідування, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не врахував детально та повно всіх обставин, причин та передумов, які призвели до його вчинення, не врахував попередню поведінку військовослужбовця, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування спірного наказу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військового ліцею Державної прикордонної служби України від 17 квітня 2024 року №140-АГ, яким накладене дисциплінарне стягнення "Догана" на першого заступника начальника ліцею полковника ОСОБА_2 Стужука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач:Військовий ліцей Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 38245193)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап