Справа № 560/7301/24
іменем України
19 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом міського голови міста Старокостянтинова Мельничука Миколи Степановича до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування припису,
Міський голова міста Старокостянтинова Мельничук Микола Степанович звернувся в суд з позовом до Національного агентство з питань запобігання корупції, в якому просить
визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2024 № 38-01/2-24 згідно якого вимагається забезпечити виконання вимог статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом усунення відносин прямого підпорядкування з начальником загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та
визнати протиправним і скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.04.2024 № 38-01/7-24 згідно якого вимагається забезпечити виконання вимог статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом усунення відносин прямого підпорядкування з начальником загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказує, що 30.10.2023 подав повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про укладення шлюбу з ОСОБА_2 , яка перебуває на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради. На виконання листів від 30.11.2023 та від 14.12.2023 надав необхідні відповідачу документи для здійснення моніторингу та контролю за виконання актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у його діяльності. Проте 09.02.2024 та 05.04.2024 відповідач виніс спірні приписи щодо усунення відносин прямого підпорядкування з начальником загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 . Вважає оскаржувані приписи протиправними, оскільки норма статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" не поширюється на міського голову як виборну особу. Просить задовольнити позов.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Національного агентства з питань запобігання корупції на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що ключовою ознакою для застосування винятку, зазначеного у статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" є момент набуття однією з близьких осіб статусу виборної особи, з яким пов'язано виникнення обмежень роботи близьких осіб, які прямо підпорядковані одна одній. Оскільки ОСОБА_3 набула статусу близької особи позивачу вже після його обрання на вказану посаду, винятки, передбачені в абзацом 3 частини 1 статті 27 Закону, у даному конкретному випадку не застосовуються. У листі від 10.11.2023 Національне агентство роз'яснило позивачу, що за наявності відносин прямого підпорядкування близьких осіб завжди є наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується близька їй особа та поінформувало про необхідність негайного вжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів. Тому положення частини 6 статті 28 Закону не поширюються на ситуацію щодо надання Національним агентством відповіді листом від 10.11.2023 щодо застосування винятку, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 27 Закону до Старокостянтинівського міського голови. Враховуючи встановлені обставини позивачу винесений оскаржуваний припис від 09.02.2024 № 38-01/2-24, виконання якого передбачає забезпечення вимог статті 27 Закону, шляхом усунення вимог прямого підпорядкування з начальником загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_3 . Оскільки, припис від 09.02.2024 позивачем не виконаний, відповідач повторно вніс ОСОБА_4 припис від 05.04.2024 з аналогічною вимогою. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що листом від 10.11.2023 відповідач повідомив, що на нього, як на виборну особу, не поширюються обмеження щодо спільної праці близьких осіб. Заперечуючи можливість надання роз'яснень згідно з частиною 5 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" відповідач не спростував можливість надання роз'яснень відповідно до пункту 15 частини 1 статті 11 Закону.
У надісланому до суду запереченні на відповідь відповідач підтвердив свою позицію щодо правомірності Приписів та обгрунтованості відображених у цих Приписах порушень Закону України "Про запобігання корупції".
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_4 постановою Строкостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 24.11.2020 №81 визнаний обраним на посаду Старокостянтинівського міського голови.
28.10.2023 позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 , яка займає посаду начальника загального відділу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з 2012 року.
30.10.2023 позивач на виконання абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» надіслав до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про укладення шлюбу з ОСОБА_2 .
За результатами розгляду повідомлення листом від 10.11.2023 відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» на позивача, який займає виборну посаду, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, передбачені цією нормою. Проте, поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, встановлені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції». Враховуючи наявність у зв'язку з укладанням шлюбу реального та потенційного (в залежності від певних обставин) конфлікту інтересів вказав на необхідність негайного вжиття передбачених Законом заходів для врегулювання конфлікту інтересів, порядок застосування яких, визначений у статтях 29 - 34 Закону.
Листом від 11.10.2023 позивач просив надати кандидатуру уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції для належного застосування зовнішнього контролю щодо прийняття Старокостянтинівським міським головою рішень розпорядчого характеру щодо дружини у зв'язку із неможливістю переведення, звільнення та перегляду службових повноважень.
30.11.2023 та 14.12.2023 в порядку здійснення моніторингу та контролю за виконанням Старокостянтинівським міським головою ОСОБА_4 законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та дотримання ним обмежень спільної, роботи близьких осіб, а також вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених, статтями 27-28 Закону України «Про запобігання корупції» відповідач надіслав до Старокостянтинівської міської ради запити № 37-03/29131-23 та № 37-03/29132-23 відповідно про надання документів.
На виконання запитів від 30.11.2023 та від 14.12.2023 позивач надіслав відповідачу рішення виконавчого комітету міської ради від 11 лютого 2021 року №48 «Про затвердження регламенту Старокостянтинівської міської ради» , розпорядження міського голови від 02 вересня 2021 року № 291/2021-р «Про затвердження Положення про преміювання працівників виконавчих органів Старокостянтинівської міської ради», рішення міської ради »від 04 січня 202 року № 26/2/УІІІ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників Старокостянтинівської міської ради та її виконавчих органів», рішення міської ради від 26 лютого -2021 року № 15/ЗЛ/Ш «Про затвердження положень про структурні підрозділи виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в новій редакції», Положення про сектор з питань запобігання та виявлення корупції юридичного відділу виконавчого комітету міської та інші нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти з питань діяльності Старокостянтинівської міської ради.
09.02.2024 відповідач спрямував Старокостянтинівському міському голові Припис №38-01/2-24 про необхідність забезпечення виконання вимог статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом усунення відносин прямого підпорядкування між ним та ОСОБА_1 .
У листі від 22.04.2024, надісланому за результатом розгляду Припису від 09.02.2024, позивач зазначив про відсутність підстав для його виконання з огляду на те, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.11.2023 на нього не поширюються положення статті 27 Закону України "Про запобігання корупції". У разі виявлення обставин щодо можливого порушення вимог статті 28 цього Закону будуть вжиті заходи, визначені Законом.
05.04.2024 відповідач повторно склав Припис № 38-01/7-24 про необхідність забезпечення Старокостянтинівським міським головою виконання вимог статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом усунення відносин прямого підпорядкування між ним та ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними приписи від 09.02.2024 та від 05.04.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулює Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року N 1700-VI.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про запобігання корупції" відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти (частина 4 статті 4 Закону).
Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належать, зокрема:
1) проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;
6-1) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
15) надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, такі права:
1-1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
5-2) проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та юридичних особах, зазначених у частині другій статті 62 цього Закону, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, захисту викривачів;
5-3) вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів;
5-4) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Процедуру оформлення та внесення Національним агентством з питань запобігання корупції приписів про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, захисту викривачів, інших вимог та обмежень, передбачених Законами України "Про запобігання корупції" та "Про політичні партії в Україні", регулює Порядок внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.01.2021 №8/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2021 р. за N 167/35789 (далі - Порядок №8/21).
За визначенням пункту 2 розділу І Порядку №8/21 припис є письмовою вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері запобігання корупції та обов'язковим для виконання керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації, політичної партії.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №8/21 у випадках виявлення порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів, іншого порушення Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону в інший спосіб, Національне агентство вносить Припис керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Отож, підставою для внесення керівнику відповідного органу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері запобігання корупції є виявлення Національним агентством відповідного порушення.
Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції, оформлення результатів таких перевірок встановлює Порядок проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції, затверджений наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.07.2023 N 152/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2023 р. за N 1296/40352, (далі - Порядок N 152/23).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку N 152/23 об'єктами перевірки є державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи у випадках, передбачених Законом.
За змістом пункту 4 розділу І Порядку N 152/23 перевірці підлягають питання стосовно дотримання об'єктом та його посадовими особами вимог Закону і прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів, які поширюються на такий об'єкт, зокрема щодо:
організації роботи з оцінювання корупційних ризиків у діяльності об'єкта перевірки, підготовки заходів щодо їх усунення;
призначення уповноваженої особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми в юридичних особах, у випадках, передбачених Законом, звільнення такої особи за умови надання згоди Національним агентством;
вжиття передбачених Законом заходів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання повідомлення про вчинення такого правопорушення працівниками відповідного об'єкта.
Пунктом 4 розділу І Порядку N 152/23 передбачено, що перевірки проводять уповноважені особи Національного агентства за результатами автоматизованого розподілу одноосібно або у складі комісії.
Згідно з пунктами 1 і 4 розділу ІІ Порядку N 152/23 Національне агентство проводить планові та позапланові перевірки. Для проведення планової або позапланової перевірки видається направлення на перевірку, яке підписує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства відповідно до розподілу обов'язків.
Відповідно до положень пунктів 1 і 3 розділу ІІІ Порядку N 152/23 уповноважена особа проводить перевірку на підставі направлення на перевірку. Одночасно з пред'явленням направлення на перевірку уповноважена особа отримує доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для її проведення.
Статтею 13 Закону України "Про запобігання корупції" також визначені права уповноважених осіб щодо безперешкодного входу до приміщень державних органів та доступу до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки.
За результатами проведеної перевірки складається акт планової (позапланової) перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції. (пункт 1 розділу V Порядку N 152/23).
Пунктом 10 розділу V Порядку N 152/23 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог Закону за результатами перевірки Національне агентство, зокрема, вносить припис щодо усунення порушень законодавства.
Таким чином, передумовою реалізації відповідачем повноважень, передбачених пунктом 5 -3 частини 1 і частиною 6 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», щодо внесення припису про забезпечення врегулювання конфлікту інтересів, є проведення перевірки Старокостянтинівської міської ради з питань вжиття передбачених Законом заходів, а підставою для внесення припису - акт перевірки, яким встановлене відповідне порушення Закону України "Про запобігання корупції".
При цьому, доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки, відповідальна особа, яка має направлення на перевірку, та, відповідно, право на надіслання запиту про надання копій документів та інших матеріалів, необхідних для перевірки, отримує після вручення направлення та, відповідно, початку перевірки.
Внесення припису без попереднього проведення перевірки та складання відповідного акту Порядками №8/21 і № 152/23 не передбачене.
Отримання відповідачем на підставі пункту 5-1 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" письмових пояснень від позивача з приводу обставин, що можуть свідчити про наявність конфлікту інтересів у зв'язку з укладанням шлюбу, за своєю суттю не може вважатися перевіркою Кам'янець-Подільської міської ради у розумінні Порядку N 152/23, та, відповідно, достатньою підставою для внесення Подання про усунення порушень Закону України "Про запобігання корупції".
За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до вимог частини другої статті 2 КАС України розглядаючи адміністративну справу, суд має перевірити, чи прийняте рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункти 1, 2, 3, 9 частини другої статті 2 КАС України).
У рішення від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що принцип "належного урядування", що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Досліджені судом докази свідчать, що Приписи від 09.02.2024 № 38-01/2-24 та від 05.04.2024 № 38-01/7-24 внесені відповідачем з порушенням процедур щодо внесення таких приписів та проведення перевірок, запроваджених Порядками №8/21 і № 152/23.
Тому, спірні Приписи не можуть вважатися таким, що відповідають засадам належного урядування, визначеним, зокрема частиною другою статті 2 КАС України.
Крім того, у постанові від 11 вересня 2023 року у справі N 420/14943/21 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (підпункт 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України „Про міліцію“ від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).
Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб'єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).
Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27 січна 2016 року по справі №21-425а14.
У постанові від 31.01.2024 у справі № 640/22029/19 Верховний Суд вказав, що невідповідність рішення суб'єкта владних повноважень переліченим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям є підставою для визнання судом його протиправним.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надані докази дотримання порядку та процедури внесення приписів від 09.02.2024 № 38-01/2-24 і від 05.04.2024 № 38-01/7-24.
Тому, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку з задоволенням позову сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на його утримання.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати приписи Національного агентства з питань запобігання корупції запобігання корупції від 09.02.2024 № 38-01/2-24 і від 05.04.2024 № 38-01/7-24.
Стягнути на користь ОСОБА_4 3028,0 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентство з питань запобігання корупції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Міський голова міста Старокостянтинова Мельничук Микола Степанович (вул. Острозького, 41,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103 , код ЄДРПОУ - 40381452)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук