Справа № 159/4596/24
Провадження № 1-кс/159/1516/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
18 липня 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Ковельського РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030550000917 від 17.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає на АДРЕСА_1 , одружений, раніше не судимий,
18.07.2024 старшим слідчим СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , внесене до суду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 16.07.2024 під час патрулювання поліцейськими УПП ГУНП у Волинській області виявлено порушення водієм транспортного засобу «Toyota» р.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_5 п.31.6 б, п.2.9 б Правил дорожнього руху. Після зупинки транспортного засобу і спілкування із водієм, останній не виконав законну вимогу поліцейського і залишив місце зупинки. Під час переслідування водій незважаючи на вимогу зупинити продовжив рух до місця проживання в с.Підріжжя. В подальшому приблизно о 23.11 год перебуваючи поруч із власним домоволодінням, будучи попередженим поліцейськими про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, завдав поліцейським тілесних ушкоджень, які за ступенем тяжкості віднесені до легких тілесних, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
17.07.2024 о 04.50 год ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України, того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. З метою уникнення ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий просив про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_5 винуватість у спричиненні поліцейським тілесних ушкоджень не визнав, пояснив, що дійсно був зупинений невідомими особами за несправність габаритних вогнів на причепі, проте їх поведінка викликала сумнів у наявності у них владних повноважень, тому він злякався і втік додому. Вже поруч з власним будинком попросив дружину про допомогу, в цей час поліцейські застосували до нього фізичну силу, а після втручання племінника залишили місце події. Через біль у руці він змушений був викликати карету швидкої допомоги, а згодом повідомити про подію в поліцію. Натомість у відділку був затриманий.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 посилаючись на необґрунтованість підозри просила відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання та перевіривши докази по даних матеріалах вважаю, що внесене слідчим клопотання належить задовольнити частково.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також виключення можливості вчинення інших дій, які становлять ризики для кримінального провадження і суспільства.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, зокрема ухилися від слідства і суду.
Одним із видів запобіжних заходів є домашній арешт, який в силу ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст.245 КК України, яке є нетяжким злочином.
Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом допиту свідка, потерпілих, відеозаписом із нагрудних камер, висновками судово-медичної експертизи.
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Перевіряючи наявність заявленого прокурором ризику, слідчий суддя керується таким.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, є батьком одинадцятьох дітей, п'ять з яких неповнолітні, отримує дохід від вирощування сільськогосподарської продукції, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд зваживши на зміст підори, вважає необхідним обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обмеживши право залишати житло лише в нічний час. Такий захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Більш обтяжливі заходи є невиправданими.
Строк дії запобіжного заходу визначається в межах строку досудового розслідування.
Керуючись статтями 131, 132, 177, 178, 181, 193-194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Ковельського РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 задовольнити частково.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 днів до 15 вересня 2024 року включно, із встановленням заборони залишати житло на АДРЕСА_1 в період доби з 23.00 години вечора до 05.00 години ранку, за виключенням необхідності отримати медичну допомогу або слідувати в укриття під час повітряної тривоги.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Ковельському РУП ГУНП у Волинській області для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого.
Контроль за виконанням ухвали під час досудового розслідування покласти на слідчого, а під час судового розгляду на процесуального прокурора.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1