22 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2007 року,
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Зазначала, що у 1979 році уклала шлюб із відповідачем по справі. До теперішнього час шлюб між ними не розірваний.
Під час шлюбу ними були придбані квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 у м. Києві.
Зазначені квартири були оформлені на ОСОБА_2
Посилаючись на те, що спірні квартири були придбані ним під час шлюбу, просила поділити спільне майно подружжя: визнати за нею право власності на квартиру НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, а за відповідачем - на квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 у м. Києві.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко Ю.Л. Сенін