Справа № 469/1121/21
Провадження № 1-кп/487/425/24
16 липня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021152150000094 від 27.07.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 146 КК України
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Встановила:
Колегією суддів Заводського районного суду м. Миколаєва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 146 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 та відсутність підстав, передбачених кримінально-процесуальним кодексом для обрання більш м'якого запобіжного заходу, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, просила продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, попередня ухвала суду про продовження строку тримання під вартою оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, судом досліджені всі письмові докази та допитані свідки, обвинувачений має постійне місце проживання та не збирається впливати на потерпілих та свідків. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи захисника, просив врахувати, що дане клопотання подано прокурором раніше ніж за тридцять днів з дня постановлення попередньої ухвали.
Вислухавши думки учасників судового провадження суд приходить до наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 146 КК України.
Слідчим суддею Березанського районного суду Миколаївської області 29.07.2021 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався слідчими суддями Березанського районного суду Миколаївської області та суддями, на розгляді у яких перебувало дане кримінальне провадження.
05.09.2023 Миколаївський апеляційний суд своєю ухвалою скасував вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.11.2022, призначив новий розгляд у суді першої інстанції, а також продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 03.11.2023.
Ухвалами колегії суддів Заводського районного суду м. Миколаєва обвинуваченому продовжувався строк тримання під вартою, який відповідно до ухвали від 24.06.2024 спливає 22.08.2024.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст.. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 146 КК України, неодноразово перевірялась під час вирішення питання слідчими суддями при обранні та продовженні строку запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжних заходів ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, один з яких віднесений до особливо тяжких (ч.3 ст. 152 КК України), за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, що доводить наявність обставин які свідчать про існування ризику переховування від суду.
Крім того, обізнаність обвинуваченого про місце проживання свідків та потерпілих доводить наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу здійснювати вплив на вказаних осіб з метою надання або зміни показів, які його виправдовують.
Також суд вважає доведеною наявність обставин, що свідчать про існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не має офіційного джерела доходів.
Посилання захисника на не доведення стороною обвинувачення наявності ризиків, суд оцінює критично, оскільки встановлені та викладені вище судом обставини свідчать про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися, а з'явлення нових ризиків виключається, в зв'язку з тим, що обвинувачений тримається під вартою.
Доводи сторони захисту щодо зменшення ризиків у зв'язку з дослідженням письмових доказів та допитом судом потерпілих та свідків, суд оцінює критично, оскільки відповідно до ч.ч. 13, 14 ст..352 КПК України за клопотання сторони кримінального провадження або за ініціативою суду свідок може бути допитаний повторно та суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених).
Оскарження стороною захисту до Миколаївського апеляційного суду попередньої ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою не впливає на розгляд даного клопотання, а тому суд вважає такі доводи захисника неприйнятними.
Посилання захисника на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, як на підставу зміни запобіжного заходу на домашній арешт, суд оцінює критично, оскільки ця обставина не зменшує заявлених ризиків та на думку суду запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Доводи обвинуваченого щодо подання прокурором даного клопотання до спливу 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали, суд не приймає до уваги, оскільки вони базуються на не правильному трактуванні КПК України. Так, ч.5 ст. 201 КПК України визначено, що суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали. Проте, ця норма стосується лише клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Разом з цим, положенням ч.3 ст. 331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Враховуючи, що строк дії попередньої ухвали спливає 22.08.2024, тобто під час перебування головуючої у справі судді ОСОБА_1 у плановій відпустці, та призначення наступного судового засідання на 10.09.2024, колегією суддів розглянуто клопотання прокурора в судовому засіданні 16.07.2024.
З урахуванням викладеного вище та враховуючи, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не можливе, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 діб, у зв'язку з чим клопотання прокурора належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, КПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 13.09.2024 року включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор"
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3