П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32141/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Доготер Оксани Георгіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Юхтенко Л.Р. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2023 року адвокат Доготер Оксана Георгіївна в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) за допомогою системи «Електронний суд» подала до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - Відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ) в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не виплати додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з січня 2023 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити виплату додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з січня 2023 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовані бездіяльністю ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. з січня 2023 року за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Крім цього, у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, наявні підстави для компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 159 від 21.02.2001 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвоката Доготер О.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо перебування Позивача у спірний період поза районами ведення воєнних (бойових) дій, оскільки останній безпосередньо перебував на території Херсонської міської територіальної громади в межах території Чорнобаївської сільської територіальної громади та Правому березі річки Дніпро, які відносилися до зони бойових дій з 11.11.2022 року по 01.05.2023 року відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 року за № 1668/39004. Крім того, із вказаного Наказу № 309 вбачається, що вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с. Чорнобаївка з 11.11.2022 року є зоною бойових дій та по теперішній час не виключена із списку зон, де ведуться активні бойові дії. На думку скаржника, оборона Херсона та Херсонської області в цілому та перебування на лівобережжі Херсонської області вже є беззаперечним фактом того, що Позивач приймає участь у зоні бойових дій. До того ж, Позивач несе службу в мікрорайоні «Острів Корабел», який є частиною Карантинного острова, понизу Дніпра, частково у межах м. Херсона, який в свою чергу віднесений до зони бойових дій. Вказане свідчить про те, що Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником.
Крім цього, сторона зазначає про безпідставне застосування до спірних правовідносин наказу Адміністрації Держприкордонслужби за № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168», який введений в дію з 01.08.2022 року, оскільки вказаний наказ не був зареєстрований у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України, тому такий наказ не може прийматись до виконання та не викликає правових наслідків.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ОСОБА_1 з 28.11.2003 року по теперішній час проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ).
З січня НОМЕР_3 року НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (ВЧ НОМЕР_2 ) перебував в оперативному підпорядкуванні ОУВ «ХЕРСОН» з виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України, а також бойових розпоряджень ОУВ «ХЕРСОН», та безпосередньо брав участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником.
В той же час, відповідно до Довідки ВЧ НОМЕР_2 № 146 від 06.09.2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 року по 31.08.2023 року, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачувалась останньому у наступному розмірі: у січні 2023 року - 70 000 грн., лютому 2023 року - 30 000 грн., березні 2023 року - 30 000 грн., квітні 2023 року - 30 000 грн., травні 2023 року - 30 000 грн., червень 2023 року - 30 000 грн..
Отже, починаючи з січня 2023 року нарахування додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» ВЧ НОМЕР_2 не здійснювалося.
Проте, ОСОБА_1 вважає, що ВЧ НОМЕР_2 допустило протиправну бездіяльність щодо невиплати йому такої додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн. з огляду на прийняття безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, починаючи з січня 2023 року, тому звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову через відсутність на це правових підстав з огляду на неподання Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження безпосередньої його участі у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року, як наказів про його направлення для проходження військової служби в зоні бойових дій, довідки про його перебування в зоні бойових дій. В той же час, сам по собі факт виконання Позивачем службових обов'язків на території м. Херсон Херсонської міської територіальної громади під час дії воєнного стану не створює для Відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Щодо позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, судом першої інстанції відмовлено в цій частині з огляду на не встановлення порушення Відповідачем строку виплати додаткової винагороди.
Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_2 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими ОСОБА_1 пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як з'ясовано колегією суддів, в межах даної справи спірним питанням є встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням знаходження на виконанні бойових завдань в зоні бойових дій, починаючи з січня 2023 року.
Так, статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Як визначено ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні, який продовжувався та діє і дотепер.
28.02.2022 року на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), якою пунктом 1 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
Постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року до Постанови № 168 від 28.02.2022 року були внесені відповідні зміни та доповнення.
Пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146, яка застосовується з 01.09.2022 року) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі до 100 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, не є постійною, не має систематичного характеру, здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.
Отже, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн., яка встановлена пунктом 1 Постанови № 168, Позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази щодо:
- безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
- безпосереднього його перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 року по справі № 520/690/23: «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07.07.2022 року № 793 (застосовується з 24.02.2022 року), Постанова № 168 доповнена пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
В свою чергу, з січня 2023 року порядок і умови виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 Постанови № 168, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, визначався окремими нормативно-правовими актами, які діяли в різній період.
Так, у період з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби визначалися Наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628).
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 року по справі № 200/193/23, що за цей період підлягає застосуванню Наказ № 628 для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, оскільки за відсутності цього відомчого нормативно-правового акту не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Пунктами 2, 3 Наказу № 628 передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцями у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі у таких діях або заходів.
Склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
У період з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року включно механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 визначався Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року № 36, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.01.2023 року за № 196/39252 (далі - Порядок № 36).
Пунктами 3, 4 та 7 Порядку № 36 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
У період з 01.06.2023 року по теперішній час процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених Постановою № 168 визначають Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених Постановою № 168, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року № 726, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.09.2023 року за № 1543/40599 (далі - Особливості № 726).
Пунктами 3, 8 та 12 Особливостей № 726 встановлено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
- на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
- з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
- з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
- з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;
- з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
- з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.
Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Отже, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються виключно рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, що прямо встановлено відомчими нормативно-правовими актами, які визначали порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, зокрема Наказ № 628, Порядок № 36 та Особливості № 726.
В свою чергу, у період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року воєнні (бойові) дії в Херсонському районі Херсонській області велися лише на території Олешківської міської територіальної громади, островах Забіч, Великий, Бакайський, Борщевий на території Білозерської селищної територіальної громади, островах Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик на території Херсонської міської територіальної громади, що вбачається з наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» за № 26 від 02.02.2023 року (із внесеними змінами на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України № 35 від 14.02.2023 року та № 67 від 17.03.2023 року), № 52 від 01.03.2023 року (із внесеними змінами на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 68 від 17.03.2023 року), № 89 від 01.04.2023 року, № 111 від 01.05.2023 року, № 147 від 01.06.2023 року, № 183 від 01.07.2023 року, № 210 від 01.08.2023 року, № 247 від 01.09.2023 року, № 273 від 01.10.2023 року, № 301 від 01.11.2023 року, № 341 від 01.12.2023 року та № 2 від 01.01.2024 року.
В той же час, з 01 січня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу на території м. Херсон, Херсонської міської територіальної громади, яка згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, не включалась до районів ведення воєнних (бойових) дій.
При цьому, посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 ніс службу в районах активних бойових дій, а саме: окупованого лівого берега Херсонщини, перебував у мікрорайоні «Острів Корабел», який є частиною Карантинного острова, понизу Дніпра, частково у межах м. Херсон, який в свою чергу віднесений до зони бойових дій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтвердженні жодними належними та достатніми доказами.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 року за № 1668/39004, оскільки вказаний наказ не стосується порядку виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
За таких обставин, оскільки з 01 січня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу та виконував бойові розпорядження поза районами ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України з 01.01.2023 року, що виключає наявність підстав для виплати йому збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, в грудні 2022 року території Херсонської міської територіальної громади, де ОСОБА_1 перебував на службі, було віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій, у зв'язку з чим останній у січні 2023 року отримав збільшену додаткову винагороду - 70 000 грн., що підтверджується Довідкою ВЧ 2161 № 146 від 06.09.2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 року по 31.08.2023 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи рапортів (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь Позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за спірний період.
При цьому, лише посилання Позивача на те, що січня 2023 року він виконував бойові накази Адміністрації Державної прикордонної служби України в одних і тих районах їх здійснення, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що право Позивача на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у оскаржуваний період не виникло, оскільки інформації, що Позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду надано не було.
За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення Відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати Позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 з січня 2023 року.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Оскільки Позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення Відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати Позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 з січня 2023 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що сам по собі факт виконання Позивачем службових обов'язків на території м. Херсон, Херсонської міської територіальної громади під час дії воєнного стану не створює для Відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Доготер Оксани Георгіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.П. Коваль
Суддя Ю.В. Осіпов
Суддя В.О. Скрипченко