П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26715/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, прийняте у складі суду судді Свиди Л.І. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи не взято до уваги те, що під час перебування у розпорядженні з квітня 2021 року по дату звільнення позивача відповідно до чинних нормативно-правових актів у позивача та відповідача виник спір з приводу виплати позивачу у вказаний період грошового забезпечення. Апелянт вважає, що позивач набув право на отримання грошового забезпечення лише після рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі №420/15179/22, яке набрало законної сили 29.06.2023. Крім того, апелянт вказує, що справа №420/15179/22 розглядалася судом близько 2-х років з підстав, що не залежали від Управління, тому у позивача відсутні підстави для отримання ним вище вказаної компенсації втрати частини доходу за період з квітня 2021 року по день фактичного розрахунку.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 01.12.2011 року по 17.09.2021 року проходив службу в Службі безпеки України.
Наказом Голови СБУ від 19.12.2019 року №1761-ос підполковника ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Управління СБУ в Одеській області за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262 (далі - Положення №1262) з 19.12.2019 року по 18.03.2020 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22 визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із квітня по вересень 2021 року; Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) з урахуванням раніше виплачених сум; Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Одеській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 9 календарних років служби, компенсації за невикористані 20 днів основної відпустки та 56 днів додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексації; Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні за 9 календарних років служби, компенсації за невикористані 20 днів основної відпустки та 56 днів додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум; Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Одеській області щодо не нарахування та не виплачу ОСОБА_1 підйомної допомоги на членів сім'ї - дружину та двох синів у розмірі станом на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу на членів сім'ї - дружину та двох синів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на час зарахування в розпорядження у грудні 2019 року на кожного члена сім'ї.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22 Управлінням Служби безпеки України в Одеській області 28.07.2023 року позивачу нараховане грошове забезпечення в розмірі 142434,73 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ «Приватбанк» позивача.
27.07.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Листом від 18.09.2023 року відповідач відмовив представнику позивача у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Позивач не погодився із бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячного грошового забезпечення за час затримки виплати із квітня 2021 року по день фактичної виплати 28 липня 2023 року та звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у липні 2023 року свідчить про наявність у позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідні нарахування грошового забезпечення мали здійснюватися щомісячно з виплатою позивачу грошового забезпечення та при його звільненні.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 159 від 21.02.2021 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159).
Згідно із п.1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.п.2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 11.07.2017 № 21-2003а16, постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 та від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.
Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Разом з тим, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.
Однак, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 815/3998/16, від 20.05.2020 у справі №815/2454/18, від 31.03.2020 у справі №817/621/18 та від 26.02.2020 у справі №826/8319/16.
Так, апеляційним судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, позивачу 28 липня 2023 року нараховане грошове забезпечення в розмірі 142434,73 грн.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №420/15179/22 набрало законної сили 29 червня 2023 року.
Отже, з 30 червня 2023 року (наступний день після набрання законної сили рішенням суду) у відповідача виник обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки виплати грошових доходів, нарахованих громадянам на один і більше календарних місяців, а в даному випадку з 30 червня 2023 року по 28 липня 2023 року пройшло менше календарного місяця, позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, чим спростовуються висновки суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю виплати грошового забезпечення за період з моменту неправомірної невиплати такого грошового забезпечення до дати його фактичної виплати.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко