Рішення від 12.10.2010 по справі 64/268-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 64/268-10

вх. № 8147/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко В.П. та Диба М.М. за довіреністю б/н від 11.01.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків;

до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків;

про стягнення 142127,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" суму боргу у розмірі 142127,02грн.; судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачу на підставі договору поставки №1-07 від 01.09.2007р., що був укладений між сторонами, було поставлено товар, а відповідач, в порушення умов договору, не сплатив в повному обсязі вартість отриманого товару.

Ухвалою господарського суду харківської області від 15 вересня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих ним, на виконання ухвали суду від 15.09.2010р., документів; позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Окрім того, 27 вересня 2010 року позивач надав клопотання (вх.№18788) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів, у тому числі й уточнену позовну заяву (вих.№21-09/10-юр від 21.09.2010р.), в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу - 142127,02грн., пеню - 6662,28грн., збитки від інфляції - 772,82грн., 3% річних - 1173,61грн.; судові витрати покласти на відповідача. Разом з цим були надані документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі й докази надсилання відповідних уточнень відповідачу.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Ухвалою суду від 28.09.10 розгляд справи було відкладено на 12.10.10.

11.10.10 позивач надав до канцелярії суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вих.№06-10/10-юр від 06.10.10).

12.10.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданн пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

01.09.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (постачальник) та Приватним підприємством "АКВАМАРИН" (покупець) був укладений договір поставки № 1-07. Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов'язався поставляти товар відповідачу, а відповідач - приймати та оплачувати цей товар.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу відповідний товар, а відповідач його приймав, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними накладними.

В порушення п.7.1. договору, відповідно до якого, оплата за товар здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури або накладної протягом 27-ми банківських днів після отримання товару, своєчасно та в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 142127,02грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ними зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися валежним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 142127,02грн., правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1173,61грн. та інфляційні у сумі 772,82грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Пунктом 8.2. (ч.2) договору сторони встановили, що за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6662,28грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Вирішуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вих.№06-10/10-юр від 06.10.10) суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертають увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до заяви про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правових підстав для її задоволення немає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "АКВАМАРИН" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 31634863, п/р № 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (61010, м. Харків, вул. Основ"янська, 55, код ЄДРПОУ 33901924; у т.ч. р/р 26003805848691 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, св-во платника ПДВ 100061552) суму боргу - 142127,02грн., пеню - 6662,28грн., збитки від інфляції - 772,82грн., 3% річних - 1173,61грн.; 1507,35грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2010 року.

Попередній документ
12046375
Наступний документ
12046378
Інформація про рішення:
№ рішення: 12046376
№ справи: 64/268-10
Дата рішення: 12.10.2010
Дата публікації: 08.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.10.2010)
Дата надходження: 14.09.2010
Предмет позову: стягнення 142127,02 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДОБРЕЛЯ Н С
відповідач (боржник):
ПП "Аквамарин", м. Харків
позивач (заявник):
ТОВ "Фріч-ТОТ", м. Харків