Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2010 р. Справа № 05/219-10
вх. № 8311/5-05
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.09.10 р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.09.10 р.),
розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Харків)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4(м. Харків)
про стягнення 108757,25 грн.,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 107150,00 грн. та пеню в розмірі 1607,25 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару від 20.11.08 р.
Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 107150,00 грн. та 3% річних в розмірі 1607,25 грн.
Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе прийняти уточнення позовних вимог в наданій редакції.
Відповідач надав заяву про визнання позову, в якій просить долучити її до матеріалів справи та вказує, що повністю визнає суму заборгованості перед позивачем за договором поставки товару №б/н від 20.11.08 р. в розмірі 108757,25 грн., а саме: суму основного боргу в розмірі 107150,00 грн. та суму 3% річних в розмірі 1607,25 грн.
Розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи його заяви про визнання позову, суд вважає за можливе задовольнити його.
06.10.10 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 13.10.10 р. о 16:45 год.
Після перерви позивач надав заяву, в якій просить вважати за необхідне розглядати позовну вимогу про стягнення 3% річних у такій редакції: стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 26.12.08 р. по 26.06.09 р. в розмірі 1611,51 грн.
Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки із змісту цієї заяви убачається, що позовні вимоги позивача збільшені, а докази сплати державного мита за збільшені позовні вимоги суду позивачем не надані.
Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, а саме: копій акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.09.10 р. та довідок з ЄДРЮОтаФОП серії АД №624339 і №624338.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
20.11.08 р. між сторонами був укладений договір поставки товару (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю і передати в його власність товари (надалі - товар) в асортименті та за цінами згідно додатку №1 (специфікації), який додається, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар і вчасно його оплатити в порядку і на умовах, передбачених договором.
В додатку №1 до договору поставки від 20.11.08 р. (специфікації) сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару, а саме: загальна сума товару 107150 грн., загальна кількість товару, що буде поставлятися складає 262 шт.
Ціна товару, також передбачена пунктом 4.1 договору, визначена на день складання договору і складає 107150 грн.
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.5 даного договору поставка товару, зазначеного в додатку №1 (специфікації), здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору. Датою поставки товару вважається дата його отримання покупцем. Перехід права власності і ризиків випадкової загибелі на товар, в обсязі партії поставки від постачальника до покупця, відбувається в момент передачі товару покупцю від постачальника.
Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, приймання покупцем товару здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі товару.
Згідно п. 4.2 договору покупець сплачує вартість поставленого товару протягом 30 днів з дати його поставки.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 107150,00 грн., що підтверджується актом від 25.11.08 р. приймання-передачі по договору поставки товару від 20.11.08 р., підписаним обома сторонами.
Позивач надав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості в сумі 107150 грн., яку відповідач отримав 21.06.10 р., про що свідчить його підпис на вимозі і не заперечується відповідачем, але заборгованість не сплатив і відповіді не надав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 24.12.08 р. по 24.06.09 р. в сумі 1607,25 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем невірно визначений період нарахування, оскільки розрахунок за поставлений товар покупець зобов'язався здійснити, згідно п. 4.2 договору, протягом 30 днів з дати його поставки (отримання товару відбулося згідно акту приймання-передачі 25.11.08 р.), а позивач невірно порахував банківські дні, помилився з датою, з якої почався перебіг строку прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягаючими задоволенню частково - за період з 26.12.08 р. по 24.06.09 р. в сумі 1593,90 грн.
Наявність заборгованості в сумі 107150,00 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.09.10 р. та визнається відповідачем.
Відповідно до статті 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару б/н від 20.11.08 р. в сумі 107150,00 грн. і 3% річних за період з 26.12.08 р. по 24.06.09 р. в сумі 1593,90 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 78, 82-85 ГПК України,
В позові відмовити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (61023 АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61195 АДРЕСА_2. Ідент. код НОМЕР_2) заборгованість за договором поставки товару б/н від 20.11.08 р. в сумі 107150,00 грн., 3% річних за період з 26.12.08 р. по 24.06.09 р. в сумі 1593,90 грн., державне мито в сумі 1087,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,97 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 15.10.10 р.