"12" жовтня 2010 р.Справа № 12/81-1301
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, 46000
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
За участю представників сторін від:
позивача: Яковенчук Б.І. -юрисконсульт (довіреність №1656/1 від 27.07.2010р.);
відповідача: ОСОБА_1 - підприємець.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.
Суть справи:
Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 21771,89грн. із яких: 12518,15грн. заборгованості за послуги теплопостачання та 9253,74грн. пені.
Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за надані послуги, а саме з постачання теплової енергії в гарячій воді в квітні 2009р., жовтні - листопаді 2009р., січні-квітні 2010р. згідно договору №865 від 01.01.2004 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі, зазначив, що приладів обліку послуг у відповідача не встановлено, у зв'язку з чим відповідачем звіти про фактичне користування тепловою енергією не надавалися, при цьому подав суду пояснення про розрахунок суми боргу, з зазначенням дат порушення зобов'язань відповідачем щодо сплати вартості наданих послуг відповідно до умов договору, а також рахунки, виставлені відповідачу для оплати послуг за січень-квітень 2010р. Разом з тим, позивачем не надано суду обґрунтований розгорнутий розрахунок пені із зазначенням дат та сум нарахування вартості теплової енергії, яку мав сплатити відповідач відповідно до умов договору за три дні до початку розрахункового періоду, з зазначенням фактично використаної теплової енергії у відповідний місяць та вказанням періоду нарахування пені по кожному несвоєчасному виконанню зобов'язання щодо оплати за теплову енергію (помісячно). В наданому суду поясненні про розрахунок боргу по справі позивачем та його представником в судовому засіданні зазначено, що пеня розраховувалася відповідно до вимог ст. 232 ГК України в межах шестимісячного строку нарахування пені з 01.01.2010р. по 30.06.2010р.
Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, в судовому засіданні 04.10.2010р. надав суду заяву від 04.10.2010р. про застосування позовної давності щодо нарахування позивачем пені за порушення зобов'язань по договору за послуги, надані в квітні 2009р. Одночасно в судовому засіданні 12.10.2010р. повідомив, що частково здійснив погашення заборгованості за теплову енергію в розмірі 4000,00грн., надавши в якості доказу платіжне доручення №94 від 11.10.2010р. про перерахування коштів.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.
01 січня 2004 року між сторонами був укладений договір №865 про постачання теплової енергії в гарячій воді, далі - договір, згідно розділу 1 якого "Енергопостачальна організація" (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" (відповідачу по справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а "Споживач" зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1. розділу 2 зазначеного вище договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального періоду; гаряче водопостачання -протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Згідно п.п.3.2.2. п.3.2. розділу 3 договору „Споживач” теплової енергії зобов'язувався проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору.
Згідно п.п.4.2.1. п.4.2. розділу 4 договору "Енергопостачальна організація ” у свою чергу зобов'язувалась забезпечувати постачання теплової енергії „Споживачу” в обсягах згідно з цим договором з параметрами, що забезпечують підтримання нормативної температури в опалювальних приміщеннях за умови належного їх утеплення.
Згідно п. 5.1. та п.5.5. розділу 5 договору відповідно облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом; за відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу кількість теплової енергії, що відпущена „Споживачу”, визначається „Енергопостачальною організацією”, як виняток, розрахунковим способом та „Споживач” зобов'язаний у місячний термін провести ремонт, держповірку та введення в дію засобів обліку, які вийшли з ладу.
У відповідності до п.п.6.1., 6.2., 6.3. розділу 6 Договору сторони відповідно домовились, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; „Споживач” за три дні до початку розрахункового періоду сплачує „Енергопостачальній організації ” вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з врахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і теплоносія від теплових джерел „Енергопостачальної організації” та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання „Споживача” в розрахунковому періоді (п.6.4. розділу 6 Договору).
Згідно п.10.1. розділу 10 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006 року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. розділу 10 Договору). Оскільки жодних письмових заяв про припинення дії договору сторонами не представлено, термін дії договору пролонговано до 31.12.2008р., а згодом до 31.12.2010р.
Між сторонами договору також було укладено до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді:
- Додаток №1 від 01.01.2004 року, в якому зазначено, зокрема: код об'єкта: 20072; назва і адреса об'єкта: п. Скальський І.Я., вул. Бандери, 92; загальна площа: 116,00; висота 3,00м; максимальне навантаження ккал/год 9980; теплові навантаження по опаленню 9980 (кал/год);
- Додаток №3, в якому зазначено умови припинення подачі теплової енергії.
У відповідності до п.8.1. розділу 8 Договору розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод.
Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії, що підтверджується актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2008/2009р. від 21.10.2008р., актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2009/2010р.р. від 14 жовтня 2009 року; довідкою про розрахунки за теплоенергію; рахунками за січень -квітень 2010р.; іншими матеріалами справи, і що підтверджується самим відповідачем в судовому засіданні.
Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №517-2005-п від 02.06.2005 року з наступними змінами (Закон чинний з 06.07.2005 року), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009 р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям" встановлено тарифи і визначено їх як базові на 2009 рік для розрахунків за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним організаціям та іншим споживачам, які надає комунальне підприємство "Тернопільміськтеплокомуненерго" згідно з додатками 1 та 2 (пункт 2 Рішення).
Так, згідно Додатку 1 до рішення виконавчого комітету від 17.02.2009 року №194 встановлено двоставковий тариф на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення бюджетних організацій та інших споживачів: плата за приєднане теплове навантаження -4 грн. 91 коп. в місяць за 100 Ккал/год та плата за спожиту теплову енергію - 424 грн. 26 коп. за 1 Гкал. Також в додатку 1 до рішення зазначено, що плата за приєднане теплове навантаження нараховується щомісяця з 1 жовтня по 30 квітня включно.
Рішення №194 від 17.02.2009р. вступило в дію з 18.02.2009р. (з дати оприлюднення Рішення в засобах масової інформації -опублікування в газеті “Тернопіль вечірній” № 4 (1498) від 18.02.2009 року).
Згідно пункту 3 Додатку 4 до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року тарифи розраховані, зокрема, на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення - на нормативну температуру повітря в опалювальних приміщеннях, тривалість опалювального періоду і планову середню температуру зовнішнього повітря, які встановлені для м. Тернополя відповідними нормативними документами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
Для нарахування бюджетним організаціям та іншим споживачам плати за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження визначається договором між споживачем і підприємством теплових мереж. Плата за спожиту теплову енергію нараховується зокрема при відсутності тепло лічильника - щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн. за 1 Гкал теплової енергії (п.4 Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року).
Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді не виконав належним чином, оплату за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді не провів в повній мірі, а тому допустив борг за послуги, надані в квітні 2009р., жовтні-листопаді 2009р., січні-квітні 2010р. в сумі 12518грн.15коп. (в тому числі: борг за квітень 2009р. становить 405,09грн., за жовтень 2009р. -1056,64грн., за листопад 2009р. -1510,87грн., за грудень 2009р. -2188,04грн., за січень 2010р. -2675,06грн., за лютий 2010р. -2107,14грн., за березень 2010р. -1808,17грн., за квітень 2010р. -767,14грн.)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково здійснено оплату за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді в сумі 4000,00грн., а саме: повністю проведено оплату послуг за листопад 2009р. (що становить 1510,87грн.) згідно платіжного доручення №170 від 24.12.2009р., а також частково оплачено в сумі 1000,00грн. послуги за грудень 2009р. (що становить 2188,04грн.) згідно платіжного доручення №27 від 16.02.2010р.
При цьому, в платіжному дорученні №170 від 24.12.2009р. в графі "Призначення платежу", яким сплачено кошти в сумі 3000,00грн., зазначено "Оплата за опалення за листопад 2009р. згідно рахунку.."; в платіжному дорученні №27 від 16.02.2010р., яким сплачено кошти в сумі 1000,00грн., в графі "Призначення платежу" зазначено "Оплата за опалення за грудень 2010р. згідно рахунку №865 від 31.12.2009р.", проте суд вважає, що згідно даного платіжного доручення здійснено оплату саме за грудень 2009р., оскільки міститься посилання на рахунок, виставлений для сплати наданих послуг в 2009 році, і відповідно були зараховані позивачем в погашення боргу саме 2009 року.
Разом з тим, як випливає з довідки про розрахунки за теплоенергію, розрахунків суми основного боргу, позивачем кошти в сумі 4000,00грн. зараховано в рахунок боргу, який був станом на квітень 2009р. і складав 4405,09грн., і здійснивши відповідне зарахування, визначив заборгованість за квітень 2009р. в розмірі 405,09грн., проте дане зарахування в частині 2510,87грн. є безпідставним, оскільки дані кошти як встановлено вище сплачені відповідачем за отримані послуги в листопаді 2009р. та в грудні 2009р., про що зазначено в відповідних платіжних дорученнях.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2510,87грн. боргу (в тому числі 1510,87грн. боргу за листопад 2009р., 1000,00грн. -за грудень 2009р.) заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що, беручи до уваги встановлення судом факту помилкового зарахування позивачем коштів в сумі 2510,87грн. в рахунок боргу, який був станом на квітень 2009р., оскільки дані кошти як встановлено вище спллачені відповідачем за отримані послуги в листопаді 2009р. та в грудні 2009р., позивач не позбавлений права звернутися в суд з позовом про стягнення боргу в розмірі 2510,87грн., який виник станом на 01.04.2009р.
Відповідачем згідно зазначених платіжних доручень перераховано позивачу сумарно 4000,00грн., із них 1510,87грн. боргу за листопад 2009р., 1000,00грн. -за грудень 2009р., таким чином позивачем правомірно зараховано 1489,13грн. в рахунок боргу, який був станом на квітень 2009р. і складав 4405,09грн., таким чином заборгованість станом на 01.04.2009р. становить 2915,96грн., в тому числі заборгованість за послуги надані в квітні в розмірі 608,76грн., з яких заявлено до стягнення 405,09грн.
Таким чином, заборгованість, заявлена до стягнення, складається із боргу за квітень 2009р. в розмірі 405,09грн., боргу за жовтень 2009р. -1056,64грн., боргу за грудень -1188,04грн., боргу за січень-квітень 2010р. в розмірі 7357,51грн., і становить 10007,28грн.
Однак, як вбачається із наданого відповідачем платіжного доручення №94 від 11.10.2010р. про перерахування коштів, відповідач після звернення позивачем з позовом до суду (04.03.2009р. вх.№0401) частково сплатив борг в сумі 4000грн.00коп., а тому провадження в цій частині позову підлягає припиненню згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності спору на день його розгляду.
Таким чином, заборгованість відповідача становить 6007грн.28коп.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про повну оплату отриманих послуг згідно договору не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 4819грн.24коп.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 6007грн.28коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать нормам чинного законодавства.
Згідно абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу
В п.п. 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію "Споживач" несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.7.2), у вигляду сплати пені.
Позивач згідно умов договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5 % за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 9253,74грн., яка нарахована на суму заборгованості.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені з врахуванням п.п. 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 Договору; абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, оплати боргу за послуги з теплопостачання, надані в листопаді-грудні 2009р., враховуючи періоди нарахування пені, визначені позивачем в розрахунку, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за неналежне виконання зобов'язань підлягають частковому задоволенню в сумі 653,36грн., як обґрунтовано заявлені та не суперечать нормам чинного законодавства. (розрахунок, здійснений судом знаходиться в матеріалах справи).
Позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 8600,38грн. заявлений безпідставно, позивачем всупереч приписам п.6 ст. 232 ГК України розраховувався розмір пені в межах шестимісячного строку нарахування останньої не від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а на власний розсуд, визначивши його з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., що суперечить вимогам чинного законодавства України, а також без врахування умов договору щодо термінів виконання зобов'язань відповідачем по оплаті за теплову енергію, без врахування оплати відповідачем боргу за послуги з теплопостачання, надані в листопаді-грудні 2009р. Разом з тим, пеня за порушення відповідачем зобов'язань за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді в квітні 2009р. мала нараховуватись, враховуючи умови договору та приписи ч.6 ст. 232 ГК України, з 29.03.2009р. по 29.09.2009р., проте позивачем безпідставно здійснено нарахування пені за порушення вказаного зобов'язання з 01.01.2010р.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України позов в частині стягнення 6007грн.28коп. боргу та 653грн.36коп. пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з врахуванням суми боргу, сплаченої відповідачем після заявлення даного позову.
Враховуючи викладене та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, код 14034534, 6007грн.28коп. боргу, 653грн.36коп. пені, 66грн.61коп. витрат по сплаті державного мита та 72грн.20коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 4000грн.00коп. боргу - припинити.
5. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 14.10.2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя