"05" жовтня 2010 р.Справа № 9/51-1231
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Стегниківці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.
до Приватного підприємства ЗБК "Консоль", вул. Кн.Острозького, 23/4, м. Тернопіль, 46000
про cтягнення заборгованості в сумі 20 650 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
позивача: Баділь Л.В. -доручення №34 від 02.09.2010р.
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
Суть справи: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Стегниківці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл. звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства ЗБК "Консоль", вул. Кн. Острозького, 23/4, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 20 650 грн. 00 коп.
Позов обґрунтовується належним чином завіреними копіями : договору №2 від 02.03.2009р., накладних №2 від 30.01.2009р. на суму 7072,00 грн., №6 від 27.02.2009р. на суму 6188,00 грн., №19 від 30.04.2009р. на суму 16050,00 грн., №27 від 29.05.2009р. на суму 4750,00 грн., №36 від 30.06.2009р. на суму 950,00 грн., №44 від 31.07.2009р. на суму 1100,00 грн. ; податкових накладних №2 від 30.01.2009р., №6 від 27.02.2009р., №19 від 30.04.2009р., №27 від 29.05.2009р., №36 від 30.06.2009р., №44 від 31.07.2009р.; довіреності №Дов-000014 від 29.01.2009р., №21 від 27.02.2009р., №43 від 30.04.2009р., №44 від 05.05.2009р., №51 від 04.06.2009р., №70 від 31.07.2009р.; банківських виписок в підтвердження часткової сплати боргу, Претензії б/н, б/д з підписом відповідача про отримання, та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 26.07.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено вперше на 03.09.2010 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 14.09.2010р., на 21.09.2010р. та на 05.10.2010р. за клопотанням позивача та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.
Враховуючи дату подання позовної заяви (вх. №1377 (н) від 23.07.2010р.) строк вирішення спору у справі № 9/51-1231 встановлено до 23.09.2010р.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Позивач надав суду клопотання від 21.09.2010р., яким просить суду в порядку ч.3ст.69 ГПК України продовжити строк розгляду спору на 15 днів.
Розглянувши подане клопотання, суд задовольнив його і у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, ухвалою №9/51-1231 від 21.09.2010р. строк вирішення спору продовжив до 08.10.2010р.
Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві від 23.07.2010р. Також, стверджує, що відповідач - ПП ЗБК "Консоль" отримав товар (пісок) через представника Хомин М.В., що підтверджується долученими до позовної заяви копіями Довіреностей на отримання товару згідно накладних №2 від 30.01.2009р. на суму 7072 грн., №6 від 27.02.2009р. на суму 6188,00 грн., №19 від 30.04.2009р. на суму 16050,00 грн., №27 від 29.05.2009р. на суму 4750,00 грн., №36 від 30.06.2009р. на суму 950,00 грн., №44 від 31.07.2009р. на суму 1100,00 грн.
Також, позивач стверджує, що неодноразові спроби вирішити спір в досудовому порядку відповідач залишив без реагування, а заявлену до стягнення суму боргу не сплатив.
Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не надав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України.
Крім того, на підставі ст. 38 ГПК України, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, зокрема, належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, суд витребував у Позивача довідку (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реєстрації Приватного підприємства ЗБК "Консоль", із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження Відповідача у справі.
На вимогу суду Позивачем надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 08.09.2010р. №417347 (оригінал довідки знаходиться у матеріалах справи) щодо реєстрації Приватного підприємства ЗБК "Консоль" із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження. З наданої виписки вбачається, що місцезнаходженням Приватного підприємства ЗБК "Консоль", м.Тернопіль значиться : 47707, вул. Гетьмана Мазепи,26, село Біла, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.
З врахуванням зазначеного, ухвали про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві "вул. Князя Острозького,23/4, м.Тернопіль", та адресою, зазначеною у наданому на вимогу суду представником позивача, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 08.09.2010р. №417347, згідно якого місцезнаходженням Приватного підприємства ЗБК "Консоль" станом на 08.09.2010р. значиться: “47707, вул. Гетьмана Мазепи,26, село Біла, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.”.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виник спір внаслідок неналежного виконання Відповідачем, як Покупцем, зобов'язання щодо оплати товару за умовами усної домовленості та укладеного Договору №2 від 02.03.2009р., згідно яких Продавець зобов'язався відпускати пісок з кар'єру с.Стегниківці по ціні 50 грн. з ПДВ за 1 куб.м з погрузкою в автотранспорт. Згідно умов договору вивіз піску проводиться транспортом покупця, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався отримати цей пісок та попередньо проводити оплату за пісок, а до 5-го числа слідуючого за звітним місяцем проводити доплату за фактично отриманий пісок.
З огляду на наведене, слід вважати, що між сторонами за позовом виникли правовідносини з купівлі -продажу товару (піску), які регулюються положеннями глави 54 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як стверджує позивач, вказані зобов'язання, відповідно до усної домовленості та до укладеного між сторонами Договору ним було виконано належним чином, зокрема, поставлено пісок відповідачу в період з 30.01.2009р. по 27.02.2009р. на суму 13260,00 грн., та в період з 30.04.2009р. по 31.07.2009р. на суму 22850,00 грн. Зазначений факт підтверджено поданими суду копіями накладних (№19 від 30.04.2009р. на суму 16050,00 грн., №27 від 29.05.2009р. на суму 4750,00 грн., №36 від 30.06.2009р. на суму 950,00 грн., №44 від 31.07.2009р. на суму 1100,00 грн.) на отримання піску в загальній кількості 712 куб.м всього на суму 36110,00 грн., через представника Хомин М.В. Позивачем, також, надано суду і Довіреності, які стали підставою для отримання уповноваженою особою відповідача товару (піску) від позивача та підставою для підпису згаданих вище накладних (належним чином завірені копії накладних та довіреностей знаходяться у матеріалах справи).
Судом встановлено, що сторонами Договір №2 укладено 02 березня 2009р., його дія встановлена до 31.12.2009р., проте, відповідач, також, отримав пісок згідно накладних №2 від 30.01.2009р. та №6 від 27.02.2009р. (до моменту укладення договору), на що позивач в судовому засіданні пояснив, що дані поставки відбулись на підставі усної домовленості з ПП ЗБК "Консоль" щодо купівлі-продажу піску. В результаті, судом встановлено, а позивачем підтверджено факт відпущення відповідачу на підставі усної домовленості піску згідно двох накладних (№2 від 30.01.2009р. в кількості 136 куб.м на суму 7072,00 грн. та №6 від 27.02.2009р. в кількості 119 куб.м на суму 6188,00 грн.), в той час, як на підставі письмово укладеного договору відпущено відповідачу пісок, згідно накладних (№19 від 30.04.2009р. в кількості 321 куб.м на суму 16050,00 грн., №27 від 29.05.2009р. в кількості 95 куб.м на суму 4750,00 грн., №36 від 30.06.2009р. в кількості 19 куб.м на суму 950,00 грн., №44 від 31.07.2009р. в кількості 22 куб.м на суму 1100,00 грн.).
З врахуванням усної домовленості та письмово укладеного Договору товар (пісок) був поставлений та отриманий ПП ЗБК "Консоль" на загальну суму 22144,00 грн., однак, в зв'язку з не проведенням розрахунку за отриманий товар, позивачем направлялась на адресу відповідача претензія (б/н, б/д) з вимогою погасити заборгованість в сумі 20650,00 грн. у 10-ти денний термін з вимогою провести розрахунок в 10-ти денний термін (отримана відповідачем 30.04.2010р.), проте, останнім претензія залишена без відповіді, а протермінована заборгованість в зазначений строк неоплаченою.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем надано суду докази того, що ним з метою досудового регулювання спору, на адресу відповідача направлялась претензія (б/н, б/д) з вимогою погасити заборгованість у 10-ти денний термін, проте, останнім претензія залишена без відповіді, а протермінована заборгованість в зазначений строк неоплаченою. З зазначеної претензії вбачається, що її отримано 30.04.2010р. наручно представником відповідача, про що зроблено відмітку на претензії.
Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що у позивача виникло право в порядку ст. 530 ЦК України вимагати виконання обов'язку боржником -відповідачем у справі.
В свою чергу, відповідно до п.3 Договору №2 оплата за товар (пісок) здійснюється покупцем попередньо, а до 5-го числа слідуючого за звітним місяцем проводиться доплата за фактично отриманий пісок.
Проте, як вбачається із матеріалів справи зобов'язання щодо погашення заборгованості за одержаний пісок відповідач виконав частково, здійснивши оплату за отриманий товар на суму 22144,00 грн. Зазначене, зокрема, підтверджується представленими суду виписками з обслуговуючого банку АКБ "Укрсоцбанк" про сплату коштів відповідачем ПП ЗБК "Консоль" на користь позивача ТОВ "Україна".
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд вважає, належним чином доведеним з боку позивача порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, в частині розрахунків за отриманий товар не в повному обсязі, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, з врахуванням часткової сплати, станом на час розгляду спору, становить 20650 грн. 00 коп.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, беручи до уваги те, що відповідач в судові засідання не з'явився, станом на день розгляду справи, суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представлено), а тому доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Стегниківці, підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ЗБК Консоль", с.Біла, Тернопільська область 20650 грн. 00 коп. боргу.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства ЗБК "Консоль", вул. Гетьмана Мазепи, 26, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область (ідент. код 35708472), п/р 26006301000120, ТФ ВАТ “ВТБ Банк”, м.Тернопіль, МФО 338813, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Стегниківці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл. (ідент. код 21132993) на п/р №26004773406371 у Хмельницькій ОФ ПКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018 -20650 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. боргу, 206 (двісті шість) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 11 жовтня 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя