"29" жовтня 2010 р.Справа № 8/13-10-3783
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
при секретарі судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників:
від прокуратури -Будзул-Лавренюк К.Я.,
від позивача -Сисоєва Г.Р., Чигіна О.П.,
від відповідача -не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради в особі Виробничого архітектурно-планувального госпрозрахункового бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” про стягнення 6535,38 грн., розірвання договорів та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2010 р. прийнято позовну заяву Ізмаїльського міжрайонного прокурора до розгляду, порушено провадження у справі № 8/13-10-3783, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 15.09.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю надання додаткових документів у судовому засіданні 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2010 р., у судовому засіданні 29.09.2010 р. -на 18.10.2010 р., у засіданні суду 18.10.2010 р. задоволено усне клопотання представника відповідача та оголошено перерву до 29.10.2010 р. для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір.
Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, розписками представників прокуратури, позивача та відповідача, проте Товариство з обмеженою відповідальністю „СКФ” з невідомих причин не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданні господарського суду, в т.ч. 29.10.2010 р.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради в особі Виробничого архітектурно-планувального госпрозрахункового бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” про:
- стягнення 6135,38 грн. заборгованості за договорами від 06.09.2007 р. № 122 та № 123;
- стягнення пені у розмірі 400,02 грн.;
- розірвання договорів, укладених між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ”, від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 про тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій;
- зобов'язання демонтувати дві стаціонарні, наземні, двосторонні конструкції типу „сітілайт”, розміщені по пр. Суворова ріг вул. Пушкіна (огорожа бульварної частини пр. Суворова) у м. Ізмаїл Одеської області; стаціонарну, наземну, спеціальну односторонню конструкцію, розміщену по пр. Суворова ріг вул. Краснофлотської у м. Ізмаїл Одеської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Ізмаїльський міжрайонний прокурор посилається на положення ст.ст.11,509,526,530,610,611,623,653,1166 ЦК України, ст.ст.216,230 ГК України, ст. 16 Закону України „Про рекламу”, п. 5 ст. 16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, умови договорів про тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій від 06.09.2007 р. № 122 та № 123.
Позивачем письмові пояснення по суті спору не надано, однак в засіданнях суду представники позивача позов прокурора підтримали у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд встановив наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 06.09.2007 р. № 1248 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „СКФ” на розміщення двох стаціонарних, наземних, двосторонніх конструкцій типу „сітілайт” по пр. Суворова кут вул. Пушкіна (огорожа бульварної частини проспекту Суворова) у місці, що знаходиться в комунальній власності, строком на п'ять років.
Рішенням Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 06.09.2007 р. № 1249 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „СКФ” на розміщення стаціонарної, наземної, спеціальної односторонньої конструкції по пр. Суворова кут вул. Краснофлотської у місці, що знаходиться в комунальній власності, строком на п'ять років.
06.09.2007 р. між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” (Організація) укладені договори № 122 на тимчасове розміщення ТОВ „СКФ” двох стаціонарних, наземних, двосторонніх конструкцій типу „сітілайт” по пр. Суворова кут вул. Пушкіна у місцях, що знаходяться в комунальній власності, та № 123 на тимчасове розміщення ТОВ „СКФ” стаціонарної, наземної, двосторонньої конструкції по пр. Суворова кут вул. Краснофлотської у місцях, що знаходяться в комунальній власності. Договори підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Згідно п.п. 1.1, 1.2 вказаних договорів Бюро встановлює пріоритет за Організацією на місця розміщення рекламних засобів. Бюро готує дозвільні документи на виділення місць для розміщення спеціальних рекламних конструкцій, а Організація зобов'язується надати необхідну документацію та проводити оплату на умовах даних договорів.
Оплата за об'єкти здійснюється згідно з „Тарифами за користування місцями, що знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних рекламних конструкцій в місті Ізмаїл”, затверджених рішенням Ізмаїльської міської ради від 05.08.2004 р. № 933 (п.п. 1.3 договорів).
Пунктами 2.2 договорів встановлено, що організація зобов'язується:
- своєчасно вносити плату за користування об'єктами (п.п. 2.2.1);
- використовувати об'єкти за цільовим призначенням, визначеним у п.1.2 договорів (п.п. 2.2.2);
- в разі розірвання або закінчення строку договору провести демонтаж рекламної конструкції у тижневий строк (п.п. 2.2.3);
- в разі демонтажу рекламної конструкції силами Бюро - відшкодувати усі витрати по демонтажу, згідно наданих рахунків-кошторисів.
Додатком № 1 до договору від 06.09.2007 р. № 122 встановлено, що щомісячна плата за тимчасове розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” двох стаціонарних, наземних, двосторонніх конструкцій типу „сітілайт” по пр. Суворова кут вул. Пушкіна у місцях, що знаходяться в комунальній власності становить 451,92 грн.
Додатком № 1 до договору від 06.09.2007 р. № 123 визначено, що щомісячна плата за тимчасове розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” стаціонарної, наземної, двосторонньої конструкції по пр. Суворова кут вул. Краснофлотської у місці, що знаходиться в комунальній власності становить 315,00 грн.
У розділі 4 договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 передбачено, що Організація щомісячно проводить оплату за користування об'єктами не пізніше 10-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Бюро: р/р 2600330101614, Ощадбанк № 6708, МФО 388120, код ЄДРПОУ 25832836 (п. 4.1). Відповідно до методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 тарифи підлягають щомісячному корегуванню з урахуванням індексу інфляції за даними Міністерства статистики (4.2). В разі несвоєчасного виконання зобов'язань, передбачених п. 2.2 абзацу 1, Організація сплачує Бюро пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, поки сума не буде повністю погашена (п. 4.3).
Розділом 5 договорів визначено, що договори діють з 06.09.2007 р. по 06.09.2012 р.
У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” зобов'язань по внесенню плати за тимчасове розміщення рекламних конструкцій згідно договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” заборгованості у розмірі 6135,38 грн. і пені у розмірі 400,02 грн., розірвання вказаних договорів та зобов'язання демонтувати розміщені відповідачем на підставі вказаних договорів стаціонарні конструкції.
Перевіривши обґрунтованість доводів прокурора та позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” виникли господарські зобов'язання на підставі договорів, укладання яких передбачено спеціальним законодавством про рекламу.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради виконано належним чином взяті на себе обов'язки та встановлено пріоритет за відповідачем на місця розміщення рекламних засобів у місцях, що перебувають у комунальній власності. В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не виконано належним чином покладені на нього договорами від 06.09.2007 р. зобов'язання та не перераховано у повному обсязі в період дії договорів, а саме на протязі 2009 р. -2010 р., плату за розміщення рекламних засобів у місцях, що перебувають у комунальній власності, яка згідно додатків № 1 до договорів від 06.09.2007 р. №№ 122 та 123, відповідно дорівнює 451,91 грн. та 315,00 грн. щомісячно, у зв'язку з чим у нього станом на 01.07.2010 р. утворилась заборгованість, яка складає 3615,38 грн. за договором від 06.09.2007 р. № 122 та 2520,00 грн. за договором від 06.09.2007 р. № 123.
Наявність заборгованості підтверджується актом звірки щодо оплати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних рекламних конструкцій, підписаним повноважними представниками та скріпленим печатками сторін, згідно якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” за договорами від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 станом на 22.03.2010 р. складає 3834,60 грн. та довідкою Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради від 15.10.2010 р. № 462, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „СКФ” за період з 01.01.2010 р. по 15.10.2010 р. на р/р бюро № 2600330101614, відкритий у Ощадбанку, коштів не надходило.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 6135,38 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст.343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як передбачено п.п. 6.1. договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.
Пунктами 4.3 вказаних договорів передбачено, що в разі несвоєчасного виконання зобов'язань, передбачених п. 2.2 абзацу 1, організація сплачує Бюро пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, поки сума не буде повністю погашена.
З огляду на підтвердження матеріалами справи факту несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договорами, правильність розрахунку пені (в т.ч. дотримання приписів ч.6. ст.232 ГК України при визначенні її розміру та врахування того, що в договорах узгоджено розмір пені, який є більшим, ніж встановлено ч.2 ст.343 ГК України та ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”), на думку суду, Ізмаїльським міжрайонним прокурором вірно нараховано пеню у розмірі 400,02 грн. за період з 11.12.2009 р. по 30.06.2010 р. включно, а, відтак, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 2 п.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктом 5.4 договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 визначено, що дія договору припиняється у разі невиконання відповідачем зобов'язань, вказаних в п. 2.2, з відшкодуванням усіх збитків, передбачених даним договором.
З огляду на те, що, як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем зобов'язань по перерахуванню плати, чим порушено одну з істотних умов договору та значною мірою позбавлено позивача того, на що він розраховував, укладаючи договори, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора про розірвання договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 про тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій, укладених між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради та ТОВ „СКФ”.
Між тим, п. 2.2.3 договорів від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 встановлено, що в разі розірвання або закінчення строку договору ТОВ „СКФ” зобов'язано провести демонтаж рекламної конструкції у тижневий строк.
За правилом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Враховуючи наведене та той факт, що підставою для демонтажу рекламних конструкцій прокурор назвав п. 2.2.3 договорів, господарський суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань ТОВ „СКФ” по проведенню демонтажу рекламних конструкцій, розміщених за договорами від 06.09.2007 р. № 122 та № 123, настане після спливу одного тижня з моменту розірвання або закінчення строку договору.
Відтак, приймаючи до уваги те, що на момент звернення Ізмаїльським міжрайонним прокурором до суду з позовом договори від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 не розірвано, строк їхньої дії не закінчився, правові передумови для заявлення вимог про зобов'язання Організації провести демонтаж двох стаціонарних, наземних, двосторонніх конструкцій типу „сітілайт”, розміщених по пр. Суворова ріг вул. Пушкіна (огорожа бульварної частини пр. Суворова) у м. Ізмаїл Одеської області, та стаціонарної, наземної, спеціальної односторонньої конструкції, розміщеної по пр. Суворова ріг вул. Краснофлотської у м. Ізмаїл Одеської області, відсутні, оскільки узгоджений в п. 2.2.3 договорів строк виконання такого зобов'язання не настав, у зв'язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу, від перерахування яких прокурор звільнений, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62; код ЄДРПОУ 21026392) на користь Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62; код ЄДРПОУ 02498837) в особі Виробничого архітектурно-планувального госпрозрахункового бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62; код ЄДРПОУ 25832836; р/р 2600330101614 ОПНРУ, Ощадбанк, код 388120) заборгованість за договорами від 06.09.2007 р. № 122 та № 123 у розмірі 6135/шість тисяч сто тридцять п'ять/грн. 38 коп. та пеню у сумі 400/чотириста/грн. 02 коп.
3. Розірвати договір від 06.09.2007 р. № 122 на тимчасове користування ТОВ „СКФ” двома стаціонарними, наземними, двосторонніми конструкціями типу „сітілайт” по пр. Суворова кут вул. Пушкіна у місцях, що знаходяться в комунальній власності, укладений між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62; код ЄДРПОУ 25832836) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62; код ЄДРПОУ 21026392).
4. Розірвати договір від 06.09.2007 р. № 123 на тимчасове користування ТОВ „СКФ” стаціонарною, наземною, двосторонньою конструкцією по пр. Суворова кут вул. Краснофлотської у місцях, що знаходяться в комунальній власності, укладений між Виробничим архітектурно-планувальним госпрозрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62; код ЄДРПОУ 25832836) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКФ” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62; код ЄДРПОУ 21026392).
5. В решті позову відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62; код ЄДРПОУ 21026392) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) держмито в сумі 272/двісті сімдесят дві/грн. 00 коп.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62; код ЄДРПОУ 21026392) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 01.11.2010 р.
Суддя