06 березня 2024 року Справа №160/27572/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі уточнення до позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , поданий через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.01.2022 року по 27.09.2023 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.01.2022 року по 27.09.2023 року у сумі 89 303 гривні 19 копійок включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - доказів надсилання позивачем листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви доданих до неї документів, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС.
Згідно з даними КП «ДСС» копію ухвали про залишення позовної заяви без руху 27.11.2023 о 22:02 надіслало одержувачу - ОСОБА_2 (представнику позивача) за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 04.12.2023.
05.12.2023 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.12.2023), до якої додано докази надсилання позивачем листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви доданих до неї документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у відповідача додаткові докази по справі та встановлено строк для їх подання.
За даними КП «ДСС» копію означеної ухвали за допомогою підсистеми «Електронний суд» 24.01.2024 надіслано одержувачам - ОСОБА_2 (представнику позивача) та військовій частині НОМЕР_1 в їх електронний кабінет, а копію адміністративного позову відповідачу - 23.10.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 08.02.2024.
24.01.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про прийняття до провадження уточненої позовної заяви, до якої надано уточнену позову заяву з позовними вимогами про:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.01.2022 року по 23.12.2023 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.01.2022 року по 23.12.2023 року у сумі 167 237 гривень 16 копійок включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
В обґрунтування вказаної уточненої заяви додатково вказано, що 24.12.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року у справі №160/12029/22 відповідачем виплачено на користь позивача перерахунок грошового забезпечення у загальній сумі 123845,75 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Таким чином повідомленнями про надходженням коштів підтверджено факт несвоєчасного остаточного розрахунку з позивачем при звільненні. Оскільки позивача було виключено зі списків особового складу 10.01.2022 року, а крайню виплату відповідачем здійснено 24.12.2023 року, то відповідачем затримано розрахунок з 11.01.2022 року по 23.12.2023 року на 712 днів, у зв'язку з чим позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
26.01.2024 від військової частини НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.
08.02.2024 до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Таким чином, оскільки відзив на позов поданий в строк, встановлений судом, у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання відповідача про продовження строку на його подання.
За правилами ст.262 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 11.02.2024, проте з метою забезпечення принципу рівності сторін судом продовжено розгляд справи до спливу строку на подання заяв по суті справи, та з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 19.02.2024 по 05.03.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день - 06.03.2024.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду уточнення до позовної заяви, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд наголошує, що уточнена позовна заява з урахуванням заявлених в ній вимог та обґрунтувань судом розцінюється як заява про зміну предмету та підстав позову.
У статті 258 КАС України визначений строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до положень якої суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У частині 2 статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З аналізу наведених норм вбачається, що КАС України передбачена можливість позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Таким чином, право на подання уточненої позовної заяви у справі, яка розглядається судом за правилами статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) позивач має протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки 11.12.2023 судом у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України, то розгляд справи по суті розпочинається з 11.01.2024, тобто заява про зміну предмету та підстав позову подана позивачем після початку розгляду справи по суті. При цьому, будь-яких клопотань щодо поновлення строку на подання такої заяви від позивача до суду не надходило.
Крім того, суд наголошує. що Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з КАС України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 5 КАС України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Суд наголошує, що уточненій позовній заяві позивачем одночасно змінено предмет та підстави позову, що суперечить вимогам КАС України.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для прийняття уточненої позовної заяви, поданої 24.01.2024 представником позивача - ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 47, 258-263, 248, 256 України, суд, -
Відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви, поданої 24.01.2024 представником позивача - Дяченком О.В. в адміністративній справі №160/27572/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 КАС України та відповідно до вимог статті 294 КАС України в самостійному порядку не оскаржується.
Суддя І.В. Юхно