01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2010 р. Справа № 12/005-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом споживчого товариства “Лелека”
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 7 237,11 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
05 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява споживчого товариства “Лелека” (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7 237,11 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 30 від 03.10.2009 року (далі -договір), згідно з яким позивач передає в строкове платне користування (оренду) частину нежитлових приміщень, а саме приміщень, загальною площею 19,32 кв.м., розташованих за адресою: вул. Київська, 152, м. Бровари, Київська область, а відповідач приймає ці приміщення в оренду та сплачує за них орендну плату, а також відшкодовує позивачу вартість наданих комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат.
Відповідач орендну плату за передані позивачем приміщення у жовтні та листопаді 2009 року не сплатив, вартість комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат не відшкодував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 5 796,00 грн., суму боргу за комунальні послуги у розмірі 291,61 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції 401,68 грн., а також 20 процентів річних у сумі 747,82 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, справу призначено до розгляду 25 серпня 2010 року.
25 серпня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 07 вересня 2010 року.
03 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
07 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, розгляд справи був відкладений на 21 вересня 2010 року.
21 вересня 2010 року представник позивача в судове засідання не з'явилась, на адресу суду направила клопотання. Просила суд розглянути справу за її відсутності, задовольнити позовні вимоги повністю.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
03 жовтня 2009 року між споживчим товариством “Лелека” (далі - “Орендодавець”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - “Орендар”) був укладений договір № 30 (далі-договір), відповідно до якого Орендодавець передає в строкове платне користування (оренду) Орендареві, а Орендар (далі-відповідач) приймає в Орендодавця (далі-позивач) в оренду частину нежитлових приміщень, загальною площею 19,32 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. Київська, 152, м. Бровари, Київська область, зобов'язується сплачувати орендну плату та відшкодовувати вартість комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з п. 3.1. договору, розмір орендної плати в цілому за орендовані відповідачем приміщення становить 2 898 грн. 00 коп. на місяць.
П. 3.2. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату щомісяця авансовим платежем не пізніше, ніж на 10-тий день поточного календарного місяця, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця.
Позивачем були виписані та надані відповідачу рахунки-фактури про сплату орендної плати за оренду відповідачем приміщень у жовтні та листопаді 2009 року (№СФ-0000168 від 02.10.2009 року та №СФ-000167 від 01.11.2009 року) на загальну суму 5796 грн.
Крім цього, п. 3.1. договору передбачено, що додатково орендар відшкодовує орендодавцю витрати орендодавця, пов'язані зі сплатою вартості комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат (послуг з водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія, витрат на утримання прибудинкової території, охорони). Вказані експлуатаційні витрати оплачуються по фактичних витратах згідно з показниками лічильників або розрахованих пропорційно орендованої площі, є обов'язковими, але не включаються до суми орендованої плати, та сплачується протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку-фактури.
Позивачем за жовтень та листопад 2009 року направлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат (№СФ-0000167 від 01.11.2009 року та №СФ-0000175 від 27.11.2009 року) на загальну суму 291,61 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 30.03.2010 року позивач направив відповідачу претензію, що підтверджується фіскальним чеком № 9855 від 02.04.2010 року, просив сплатити заборгованість. Відповіді на претензію, а також доказів сплати заборгованості позивач не отримав.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Станом на час розгляду справи, відповідач доказів оплати вищевказаної заборгованості суду не надав.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції у розмірі 401,68 грн., а також 20 процентів річних від простроченої суми у розмірі 747,82 грн.
Враховуючи те, що за умовами договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату за жовтень до 10.10.2009 року, то заборгованість у розмірі 2898 грн. виникла у відповідача 11.10.2009 року, а не 03.10.2009 року.
Так само, за листопад відповідач повинен був сплатити орендну плату до 10.11.2009 року, тому з 11.11.2009 року заборгованість за оренду збільшилась на 2898 грн. і становила 5796 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги те, що індекс інфляції з жовтня 2009 року по червень 2010 року становив: у жовтні 2009 року 100,9% (Урядовий кур'єр №208 від 10.11.2009р.) у листопаді 2009 року 101,1% (Урядовий кур'єр №228 від 08.12.2009р.) у грудні 2009 року 100,9% (Урядовий кур'єр №3 від 09.01.2010р.) у січні 2010 року 101,8% (Урядовий кур'єр №24 від 09.02.2010р.), у лютому 2010 року 101,9% (Урядовий кур'єр №44 від 10.03.2010р.), у березні 2010 року 100,9% (Урядовий кур'єр №64 від 08.04.2010р.) у квітні 2010 року 99,7% (Урядовий кур'єр №83 від 08.05.2010р.), у травні 2010 року 99,4% (Урядовий кур'єр №102 від 08.06.2010р.), у червні 2010 року 99,6% (Урядовий кур'єр №123 від 08.07.2010 року), то сума основного боргу з урахуванням інфляції за період з 11.10.2009 року по 03.06.2010 року збільшилась на 450,73 грн.
Виходячи з того, що позовна вимога щодо стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції, була визначена позивачем у розмірі 401,68 грн., то стягненню підлягає сума, визначена позивачем.
П. 9.2. договору передбачено, що за порушення строків сплати орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. договору, орендар сплачує на користь орендодавця 20 процентів річних від простроченої суми, то, враховуючи 31 день прострочення (з 11.10.2009 року по 10.11.2009) сплати орендної плати за жовтень у розмірі 2898 грн., та 205 днів прострочення сплати орендної плати за листопад (з 11.11.2009 року по 03.06.2010 року) у розмірі 5796 грн., 20 процентів річних від простроченої суми становлять 700,29 грн.
Що стосується заборгованості по сплаті комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат, то згідно з рахунками-фактурами №СФ-0000167 від 01.11.2009 року та №СФ-0000175 від 27.11.2009 року, ця сума становить 291,61 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача 5 796 грн. основного боргу, 401,68 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість за період прострочення з урахуванням інфляції, 20 процентів річних у розмірі 700,29 грн., а також 291,61 грн. відшкодування за комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286, ч. 3 ст. 285, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов споживчого товариства “Лелека” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь споживчого товариства “Лелека” (вул. Київська, 139, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код 30207323) 5796 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто шість грн.) основного боргу; 291,61 грн. (двісті дев'яносто одну грн. шістдесят одну коп.) відшкодування за комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати; 401,68 грн. (чотириста одну грн. шістдесят вісім коп.) інфляційних нарахувань; 700,29 грн. (сімсот грн. двадцять дев'ять коп.) 20 процентів річних; 102,00 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита; 234,45 грн. (двісті тридцять чотири грн. сорок п'ять коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 22.09.2010 року.