01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" вересня 2010 р. Справа № 12/007-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом комунального підприємства “Фонд комунального майна”
до приватного підприємства “Техпроменерго”
про стягнення боргу у розмірі 12 262,75 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Осіпова С.В. -представник (доручення від 19.08.2010р.);
від відповідача: не з'явився
09 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства “Фонд комунального майна” (далі -позивач) до приватного підприємства “Техпроменерго” (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 12 262,75 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договорів № 389 та №389/389-Е від 27.02.2009 року, згідно з якими позивач передав в строкове платне користування (оренду) приміщення в кооперованій будівлі загальноміського центру “Смарт-центр”, загальною площею 90,00 кв.м., розташоване за адресою: вул. Дружби народів, 9, м. Славутич, Київська область, а відповідач зобов'язувався вносити плату за користування цим приміщенням, а також відшкодовувати витрати, пов'язані з його утриманням.
Відповідач своїх зобов'язань за вищевказаними договорами у повному обсязі не виконав.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 8 215,76 грн., 4 007,68 грн. пені та 3 проценти річних у розмірі 39,31 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2010 року, справу призначено до розгляду 27 серпня 2010 року.
20 серпня 2010 року відповідач на адресу суду направив відзив на позову заяву, в якому суму основного боргу визнав, просив суд перерахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідач у судове засідання 27 серпня 2010 року не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 15 вересня 2010 року.
15 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, розгляд справи був відкладений на 22 вересня 2010 року.
У судовому засіданні 22 вересня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, надав відзив на позов, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
27 лютого 2009 року між комунальним підприємством “Фонд комунального майна” (далі -“Орендодавець”) та приватним підприємством “Техпроменерго” (далі -“Орендар”) були укладені договори № 389 та № 389/389-Е, відповідно до яких Орендодавець передає, а Орендар (далі-відповідач) приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме приміщення в кооперованій будівлі загальноміського центру “Смарт - Центр”, яке знаходиться за адресою: вул. Дружби народів, 9, м. Славутич, Київська область, та зобов'язується вносити орендну плату Орендодавцеві (далі-позивач) за користування майном, а також відшкодовувати витрати орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” закріплено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
П. 3.2. договору передбачено, що орендна плата за корисну площу визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди -березень 2009 року становить 611,41 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Ст. 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
01 липня 2009 року, у зв'язку із збільшенням орендованої площі до 162,00 кв.м., орендна плата за перший (базовий) місяць оренди -липень 2009 року становила 1 148,64 грн. (п. 3.2. додаткової угоди №1 до договору №389 від 27.02.2009 року).
З 09 липня 2009 року орендна плата становила 3 382,10 грн., про що було укладено додаткову угоду №2.
П. 3.4. договору №389 та п. 2.2. договору №389/389-Е передбачено, що орендна плата, а також відшкодовування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію, вносяться безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.
Позивачем направлялись відповідачу рахунки №СФ-0000559 від 12.03.2010 року, №СФ-0000741 від 14.04.2010 року, №СФ-0000894 від 12.05.2010 року та №СФ-001086 від 10.06.2010 року про оплату орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату встановлений також ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, згідно з якою орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Також ч. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” закріплено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Крім цього, п. 5.1.1. договору №389 від 27.02.2009 року передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені договором.
29 липня 2010 року сторони підписали акт звірки розрахунків, в якому відповідач визнав заборгованість по оренді та відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 8 215,76 грн. за період з квітня по червень 2010 року.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 007,68 грн. пені, а також 3 проценти річних від простроченої суми у розмірі 39,31 грн.
Згідно з п. 3.7. договору №389 від 27.02.2009 року, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві штраф в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу.
22 вересня 2010 року в судовому засіданні представник позивача уточнила, що під “штрафом” слід розуміти “пеню”.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року розмір заборгованості відповідача становив 5 299,13 грн. (30 днів прострочення), з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року (31 день прострочення) 8 845,89 грн., з 01.06.2010 року по 07.06.2010 року (7 днів прострочення) 5 505,93 грн., а ставка Національного банку України становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. №468); з 08.06.2010 року по 30.06.2010 року (23 дні прострочення) розмір заборгованості відповідача становив 5 505,93 грн., з 01.07.2010 року по 07.07.2010 року (7 днів прострочення) 8 215,76 грн., а ставка Національного банку України становила 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 року №259); з 08.07.2010 року по 29.07.2010 року (22 дні прострочення) розмір заборгованості становив 8 215,76 грн., а ставка Національного банку України становила 8.5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 року №320), таким чином, за період заборгованості з 01.04.2010 року по 29.07.2010 року, пеня становить 445,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року (30 днів прострочення) розмір заборгованості становив 5 299,13 грн., за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року (31 день прострочення) розмір заборгованості становив 8 845,89 грн., за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року (30 днів прострочення) розмір заборгованості становив 5 505,93 грн., за період з 01.07.2010 року по 29.07.2010 року (29 днів прострочення) розмір заборгованості становив 8 215,76 грн., три проценти річних за період з 01.04.2010 року по 29.07.2010 року становлять 68,77 грн.
Виходячи з того, що позовна вимога щодо стягнення суми трьох процентів річних була визначена позивачем у розмірі 39,31 грн., то стягненню підлягає сума, визначена позивачем.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача 8215,76 грн. основного боргу, 445,00 грн. пені, а також три проценти річних у розмірі 39,31 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2 ст. 19, ст. 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 283, ч.1 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов комунального підприємства “Фонд комунального майна” до приватного підприємства “Техпроменерго” задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “Техпроменерго” (квартал Белгородський, 8/1, м. Славутич, Київська область, 07100, ідентифікаційний код 30281171) на користь комунального підприємства “Фонд комунального майна” (площа Центральна, 5, м. Славутич, Київська область, 07100, ідентифікаційний код 32301037) 8215,76 грн. (вісім тисяч двісті п'ятнадцять грн. сімдесят шість коп.) боргу по орендній платі та відшкодування за комунальні послуги; 39,31 грн. (тридцять дев'ять грн. тридцять одну коп.) три проценти річних; 455,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять грн.) пені; 122,62 грн. (сто двадцять дві грн. шістдесят дві коп.) витрат на сплату державного мита; 167,63 грн. (сто шістдесят сім грн. шістдесят три коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю.Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 24.09.2010 року.