01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" вересня 2010 р. Справа № 12/004-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Галід”
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 855,74 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 198 від 01.09.2010р.);
від відповідача: не з'явився
05 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Галід” (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 855,74 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 141 від 12.06.2007 року (далі -договір), згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання щодо надання послуг з охорони приміщення відповідача, а саме приміщення магазину “Галерея меблів”, який розташований за адресою: вул. Незалежності, 17, м. Бровари, Київська область.
Позивач свої зобов'язання щодо надання охоронних послуг виконав у повному обсязі.
Відповідач не оплатив охоронні послуги, надані позивачем за листопад - місяць 2010 року в сумі 720 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 720 грн. 00 коп., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції 48 грн.76 коп., пеню у розмірі 72 грн. 78 коп. та 3 проценти річних у сумі 14 грн. 20 коп.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, справу призначено до розгляду 20 серпня 2010 року.
12 серпня 2010 року на адресу суду надійшла заява від позивача, у якій він зазначив, що витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу були сплачені ним на інший рахунок у зв'язку з технічною помилкою. До заяви позивач додав оригінал платіжного доручення № 550 від 10.08.2010 року, згідно з яким він сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на належний рахунок. Просив витрати, сплачені за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з платіжним дорученням № 510 від 28 липня 2010 року, повернути.
Відповідач у судове засідання 20 серпня 2010 року не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 07 вересня 2010 року.
03 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
07 вересня 2010 року відповідач повторно не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 14 вересня 2010 року.
14 вересня 2010 року у судовому засіданні позивач уточнив, що в розрахунках суми основного боргу та штрафних санкцій було допущено технічну помилку. Просив суд вважати період, за який нараховувались штрафні санкції з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року включно.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, з яких вбачається:
12 червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Галід” (“Виконавець”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (“Замовник”) був укладений договір № 141 про надання охоронних послуг (далі -договір), згідно з яким “Виконавець” (надалі -позивач) приймає на себе обов'язок по централізованій охороні приміщення відповідача, а саме приміщення магазину “Галерея меблів”, який розташований за адресою: вул. Незалежності, 17, м. Бровари, Київська область (далі -об'єкту) шляхом попередження та припинення спроб незаконного проникнення до об'єкту охорони ззовні під час знаходження об'єкта під охороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 3.10. договору, “Замовник” (надалі - відповідач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги охорони. Оплата послуг проводиться щомісячно до п'ятого числа наступного місяця за місяцем, в якому надавались послуги по охороні, на підставі наданого за 3 робочі дні до необхідної дати оплати рахунку та після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно з п. 1 додаткової угоди №1 від 28.05.2008 року до договору №141 від 12.06.2007 року, оплата послуг по забезпеченню охорони становить 720, 00 грн.
Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу плату за надані охоронні послуги у листопаді 2010 року в сумі 720 грн. до 05 грудня 2009 року.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 361 від 23.04.2010 року, в якій просив оплатити надані послуги.
У матеріалах справи містяться документи, що підтверджують одержання зазначеної претензії відповідачем. Разом з тим, відповіді або доказів оплати боргу позивачу не надходили.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції у розмірі 48 грн. 76 коп., 3 проценти річних від простроченої суми у розмірі 14 грн. 20 коп. та пеню у розмірі 72 грн. 11 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги те, що індекс інфляції з січня 2010 року по липень 2010 року становив: у січні 101,8% (Урядовий кур'єр №24 від 09.02.2010р.), у лютому 101,9% (Урядовий кур'єр №44 від 10.03.2010р.), у березні 100,9% (Урядовий кур'єр №64 від 08.04.2010р.) у квітні 99,7% (Урядовий кур'єр №83 від 08.05.2010р.), у травні 99,4% (Урядовий кур'єр №102 від 08.06.2010р.) у червні 99,6% (Урядовий кур'єр №123 від 08.07.2010р.), то сума основного боргу з урахуванням інфляції збільшилась на 48 грн.76 коп.
Що стосується трьох процентів річних, то, враховуючи суму основного боргу, а також 181 день прострочення (з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року), три проценти річних від прострочення суми становлять 10 грн.71 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату охоронних послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.
Таким чином, розмір пені за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року становить 72 грн. 51 коп., оскільки з 01.01.2010 року по 07.06.2010 року (158 днів прострочення) облікова ставка Національного банку України становила 10, 25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468), з 08.06.2010 року по 30.06.2010 року (23 дні прострочення) облікова ставка Національного банку України становила 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 р. N 259).
Крім цього, відповідно до п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
Згідно з п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, сплачені на підставі платіжного доручення № 510 від 28.07.2010 року витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, підлягають поверненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Галід” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Галід” (вул. Короленка, буд 57, м. Бровари, Київська область, ідентифікаційний код 31256790) 720, 00 грн. (сімсот двадцять грн.) основного боргу; 48,76 грн. (сорок вісім грн. сімдесят шість коп.) інфляційних нарахувань; 10,71 грн. (десять грн. сімдесят одна коп.) -3 проценти річних; 72,51 грн.(сімдесят дві грн. п'ядесят одна коп.) пені; 102,00 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита; 234,96 грн. (двісті тридцять чотири грн. дев'яносто шість коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову -відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Галід” (вул. Короленка, буд 57, м. Бровари, Київська область, ідентифікаційний код 31256790) сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн.), згідно з платіжним дорученням № 510 від 28.07.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №12/004-10, про що видати довідку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 15.09.2010 року