01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2010 р. Справа № 12/006-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом споживчого товариства “Лелека”
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 3 649,21 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
05 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява споживчого товариства “Лелека” (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 649,21 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 17 від 01.04.2009 року (далі -договір), згідно з яким позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування упорядковане торгове місце №17 та складське місце, розташовані за адресою: вул. Київська, 152, м. Бровари, Київська область, сплачує за них орендну плату, а також відшкодовує позивачу вартість наданих комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат.
Відповідач орендну плату за травень та червень 2009 року не сплатив, вартість комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат не відшкодував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 2976,00 грн., суму боргу за комунальні послуги у розмірі 304,24 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції в розмірі 279,81 грн., а також 3 проценти річних у розмірі 89,16 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, справу призначено до розгляду 25 серпня 2010 року.
25 серпня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 07 вересня 2010 року.
03 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Челюскіна, 30, м. Бровари, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
07 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, розгляд справи був відкладений на 21 вересня 2010 року.
21 вересня 2010 року представник позивача в судове засідання не з'явилась, на адресу суду направила клопотання. Просила суд розглянути справу за її відсутності, задовольнити позовні вимоги повністю.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, з яких вбачає:
01 квітня 2009 року між споживчим товариством “Лелека” (далі - “Орендодавець”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - “Орендар”) був укладений договір № 17 (далі-договір), відповідно до якого Орендодавець (далі-позивач) передає, а Орендар (далі-відповідач) приймає у тимчасове користування упорядковане торгове місце №17 та складське місце, що знаходяться за адресою: вул. Київська, 152, м. Бровари, Київська область, зобов'язується сплачувати орендну плату, відшкодовувати вартість комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з п. 5.1. договору, загальна сума місячної плати за орендований відповідачем об'єкт становить 1 488 грн. 00 коп. на місяць.
П. 5.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується авансовим платежем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця в національній валюті України- гривні, не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця.
Крім цього, п. 5.3. договору передбачено, що крім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцю вартість усіх комунальних та експлуатаційних послуг не пізніше 3 (трьох) днів після отримання рахунку-фактури від орендодавця.
Сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000042 за травень 2009 року на суму 1 646,34 грн. та № ОУ-0000079 за червень 2009 року на суму 1 509, 31 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 8 від 10.07.2009 року, в якій просив сплатити заборгованість. Відповіді на претензію, а також доказів сплати заборгованості позивач не отримав.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Станом на час розгляду справи, відповідач доказів оплати вищевказаної заборгованості суду не надав.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції у розмірі 279,81 грн., а також 3 проценти річних від простроченої суми у розмірі 89,16 грн.
Враховуючи те, що за умовами договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату за травень до 05.05.2009 року, то заборгованість у розмірі 1488 грн. виникла у відповідача 06.05.2009 року, а не 01.05.2009 року.
Так само, за червень відповідач повинен був сплатити орендну плату до 05.06.2009 року, тому з 06.06.2009 року заборгованість за оренду збільшилась на 1488 грн. і становила 2976 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Беручи до уваги те, що індекс інфляції з травня 2009 року по травень 2010 року становив: у травні 2009 року 100,5% (Урядовий кур'єр №101 від 10.06.2009р.) у червні 2009 року 101,1% (Урядовий кур'єр №120 від 08.07.2009р.) у липні 2009 року 99,9% (Урядовий кур'єр №143 від 08.08.2009р.) у серпні 2009 року 99,8% (Урядовий кур'єр №164 від 09.09.2009р.) у вересні 2009 року 100,8% (Урядовий кур'єр №185 від 08.10.2009р.) у жовтні 2009 року 100,9% (Урядовий кур'єр №208 від 10.11.2009р.) у листопаді 2009 року 101,1% (Урядовий кур'єр №228 від 08.12.2009р.) у грудні 2009 року 100,9% (Урядовий кур'єр №3 від 09.01.2010р.) у січні 2010 року 101,8% (Урядовий кур'єр №24 від 09.02.2010р.), у лютому 2010 року 101,9% (Урядовий кур'єр №44 від 10.03.2010р.), у березні 2010 року 100,9% (Урядовий кур'єр №64 від 08.04.2010р.) у квітні 2010 року 99,7% (Урядовий кур'єр №83 від 08.05.2010р.), у травні 2010 року 99,4% (Урядовий кур'єр №102 від 08.06.2010р.), то сума основного боргу з урахуванням інфляції за період з 06.05.2009 року по 05.05.2010 року збільшилась на 315,21 грн.
Виходячи з того, що позовна вимога щодо стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції, була визначена позивачем у розмірі 279,81 грн., то стягненню підлягає сума, визначена позивачем.
Враховуючи 31 день прострочення (з 06.05.2009 року по 05.06.2009) сплати орендної плати за травень у розмірі 1488 грн., та 334 дні прострочення сплати орендної плати за червень (з 06.06.2009 року по 05.05.2010 року) у розмірі 2976 грн., 3 проценти річних від простроченої суми становлять 85,49 грн.
Що стосується відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат, то згідно з рахунками № ОУ-0000042 за травень 2009 року та № ОУ-0000079 за червень 2009 року, ця сума становить 179,66 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача 2976 грн. основного боргу, 279,81 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість за період прострочення з урахуванням інфляції, 3 проценти річних у розмірі 85,49 грн., а також 179,66 грн. відшкодування за комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов споживчого товариства “Лелека” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь споживчого товариства “Лелека” (вул. Київська, буд. 139, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код 30207323) 2976 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість грн.) основного боргу; 179,66 грн. (сто сімдесят дев'ять грн. шістдесят шість коп.) відшкодування за комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати; 279,81 грн. (двісті сімдесят дев'ять грн. вісімдесят одну коп.) інфляційних нарахувань; 85,49 грн. (вісімдесят п'ять грн. сорок дев'ять коп.) 3 проценти річних; 102,00 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита; 227,71 грн. (двісті двадцять сім грн. сімдесят одна коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 22.09.2010 року.