01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" вересня 2010 р. Справа № 16/076-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5,
с. Новоселівка, Чернігівський район
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Вишгород
про стягнення 12 464,71 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3, довіреність № 3852 від 12.08.2010р. - представник;
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 01.06.2010р. (Вх. № суду 3182 від 14.07.2010р.) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 9 008,10 грн., 494,55 грн. пені, 2 414,17 грн. інфляційних, 547, 89 грн. 3% річних, а всього 12 464,71 грн. та судові витрати.
Відповідно до ухвали від 19.07.2010р. порушено провадження у справі № 16/076-10 та призначено її розгляд на 17.08.2010р. о 10 год. 40 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 17.08.2010р. представник позивача надав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів щодо витрат позивача на послуги адвоката у розмірі 700,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 17.08.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 19.07.2010р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 19.07.2010р.) відповідач суду не надав.
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 07.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні 07.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача надав свідоцтво про розірвання шлюбу №75 від 25.06.2010р., згідно якого, після розірвання шлюбу прізвище позивача -ОСОБА_5 та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, згідно якого прізвище позивача - ОСОБА_5
Відповідач свого представника в судові засідання 17.08.2010р. та 07.09.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 19.07.2010р. та ухвалою від 17.08.2010р.
Однак, копії зазначених ухвал суду від 19.07.2010р. та від 17.08.2010р. були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “закінчився термін зберігання”.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “закінчився термін зберігання”, "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 19.07.2010р. про порушення провадження та від 17.08.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 № НОМЕР_3 від 04.04.2000р. та у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 227754 від 20.08.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд
встановив:
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (Продавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу від 08.05.2008р. (надалі -Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, найменування посуд фарфоровий, керамічний, скляний, сувенірна продукція. Загальна кількість товару -згідно накладної (п. п. 2.2.2 Договору). Ціна за одиницю товару згідно накладної (п. 4.1 Договору).
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та передав відповідачу товар (фарфоровий, керамічний, скляний посуд та сувенірну продукцію) на суму 9 008,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № К-0000094 від 08.05.2008р. Про приймання товару по вказаній видатковій накладній свідчить підпис відповідача засвідчений печаткою (копія в матеріалах справи).
Згідно п. 4.2 Договору, остаточний термін оплати складає 14 днів з моменту отримання товару за видатковою накладною. Заміна асортименту або повернення товару проводиться не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання покупцем накладної.
Прийом товару за якістю та пред'явлення претензій покупцем відбувається протягом 10-ти банківських днів (п. 4.5 Договору).
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, в порушення п. 4.2 даного договору не виконав, борг у розмірі 9 008,10 грн. не сплатив.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія, з вимогою про погашення заборгованості у розмірі 9 008,10 грн. (копія в матеріалах справи), однак зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином борг відповідача згідно Договору купівлі-продажу від 08.05.2008р. становить 9 008,10 грн.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 9 008,10 грн.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати отриманого товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 9 008,10 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 9 008,10 грн. підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 6.4 Договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар відповідач виплачує пеню у розмірі 0,03% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.
Позивачем на підставі п. 6.4 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 494,55 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 414,17 грн. за період з 23.05.2008р. по 01.06.2010р. та 3% річних в розмірі 547,89 грн. за період з 23.05.2008р. по 01.06.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив правильність нарахування інфляційних та 3% річних за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача, щодо 3% річних відповідає вимогам законодавства та є арифметично вірним.
Розрахунок позивача, щодо нарахування інфляційних на суму заборгованості 9 008,10 грн. за період з 23.05.2008р. по 01.06.2010р. є арифметично невірним.
Відповідно до розрахунку який був зроблений судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні всього у розмірі 2 197,98 грн. за період з 23.05.2008р. по 01.06.2010р. В частині стягнення інфляційних в сумі 216,19 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
23.05.2008 - 01.06.20109008.101.2442197.9811206.08
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 9 008,10 грн. основної заборгованості, 494,55 грн. пені, 2 197,98 грн. інфляційних та 547,89 грн. 3% річних.
Позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 700,00 грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно з ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р.) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та доказів сплати послуг адвоката.
Судові витрати позивача на послуги адвоката у сумі 700,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню виходячи з наступного: договору про надання адвокатських послуг №8 від 12.08.2010р. та Акту здачі-приймання послуг адвоката №1 від 17.08.2010р., квитанцій до прибуткового касового ордера №8 про оплату адвокатської допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2394/10 на ім'я ОСОБА_3 (належним чином завірені копії в матеріалах справи), ст. 44 ГПК України, а також враховуючи п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 № 02-5/78.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (07300, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 (15502, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_4 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, Ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 9 008 (дев'ять тисяч вісім) грн. 10 коп. основної заборгованості, 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 55 коп. пені 2 197 (дві тисячі сто дев'яносто сім) грн. 98 коп. інфляційних, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 89 коп. 3% річних, а також 122 (сто двадцять дві) грн. 48 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 90 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 700 (сімсот) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко