Справа № 420/22049/24
17 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, -
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі ГУ ДПС), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» від 21.03.2024 №45//21-22-04-05-08, акт ГУ ДПС про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи - юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 21.03.2024 №45/21-22-04-05-08, та рішення викладене в листі №1610/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання ГУ ДПС звітності з єдиного податку четвертої групи.
зобов'язати ГУ ДПС поновити ТОВ «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.1 ст.5 КАС України).
Позивач, вважаючи порушеними свої права, посилається на те, що відповідач протиправно прийняв індивідуальні акти: 1) рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку від 21.03.2024 №45//21-22-04-05-08; 2) акт про результати камеральної перевірки від 21.03.2024 №45/21-22-04-05-08; 3) повідомлення-рішення №1610/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи.
Пунктом 19 ст.4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з копією долученого до позову акту про результати камеральної перевірки від 21.03.2024 №45/21-22-04-05-08 встановлено, що у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» становить менше 75%. Реєстрація платника єдиного внеску 4 групи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України.
Відповідно до копії долученого до позову оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» від 21.03.2024 року №45//21-22-04-05-08, він прийнятий на підставі абз.4 п. 299.10 ст.299, п.п.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Під час його прийняття не враховано висновки акту камеральної перевірки від 21.03.2024 №45/21-22-04-05-08.
Позивачем не викладено обґрунтування, що акт камеральної перевірки від 21.03.2024 №45/21-22-04-05-08 являється актом індивідуальної дії, який спричинив наслідки для позивача, та підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Також позивач оскаржує повідомлення-рішення, викладене в листі №1610/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання ГУ ДПС звітності з єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п.49.11. ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
В цій частині позивач викладає обставини подання до контролюючого органу звітності, проте позивач не викладає обґрунтувань безпідставності прийняття ГУ ДПС повідомлення-рішення №1610/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання податкової звітності. Також позивач не визначає спосіб захисту порушеного права, у разі невизнання податкової звітності.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду, суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФАРМ БЕКОН» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва