1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 липня 2024 року, апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Комсомольське, Зміївського р-ну, Харківської обл., громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,-
за участі: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, починаючи з 17 травня 2024 року, тобто до 15 липня 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просила, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 , із носінням засобів електронного контролю або визначити розмір застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про необґрунтованість підозри, оскільки доводи сторони обвинувачення про те, що ПрАТ «ЗАВОД ЕЛОКС» здійснював господарську діяльність та продавав запчастини через посередників до РФ є припущеннями, з огляду на недопустимість зібраних доказів.
На думку сторони захисту, слідчим суддею не досліджено заперечення захисника та підозрюваної щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, натомість надано оцінку доводам сторони обвинувачення.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 , у судове засідання з'явилася самостійно, до слідчого прибувала за першим викликом, незважаючи на те, що проживає у місті Харків, проживала за відомою органу досудового розслідування адресою. Відтак, наведений ризик втечі є безпідставним припущенням сторони обвинувачення.
Крім того, в ухвалі не наведено обґрунтування того, що тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який би забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, є мати одиначкою двох неповнолітніх дітей, має хворого батька, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Захисник вважає, що для запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000174, за підозрою у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
16 травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17 травня 2024 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити, сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. У даному кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визначення розміру застави ОСОБА_6 .
Посилання захисника на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки як встановлено слідчим суддею, з чим погоджується і колегія суддів, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити, сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/18338/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадженя № 11сс/824/4065/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України