1[1]
24 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою представника в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року про відмову представнику ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 у поновленні процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, викладених в заяві №1643/7124 від 28 листопада 2023 року та залишення скарги без розгляду, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року відмовлено представнику ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 в поновленні процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення викладених в заяві № 1643/7124 від 28.11.2023 року, а скаргу представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення викладених в заяві №1643/7124 від 28 листопада 2023 року залишено без розгляду.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що зі скаргою до слідчого судді заявник звернувся лише 30 січня 2024 року, направивши скаргу через систему «Електронний суд», тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 304 КПК України, для оскарження, з урахуванням обчислення строків згідно ст. 115 КПК України. Заявником порушено питання про поновлення строку на оскарження такої бездіяльності, однак об'єктивних причин - обставин, що перешкоджали заявнику звернутися до слідчого судді у встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк зі скаргою не наведено.
В апеляційній скарзі представник в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського міськрайонного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року та ухвалити рішення, яким скаргу військової частини НОМЕР_1 повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Апелянт вважає ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованою, незаконною, оскільки вона винесена із порушенням процесуальних норм КПК України, не відповідає вимогам Конституції України та Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».
Суд, на думку скаржника, протиправно не взяв до уваги обставини, на які військова частина НОМЕР_1 посилалася у своїй скарзі при обґрунтуванні поважності пропуску пропущеного строку на звернення зі скаргою до суду.
Так, військова частина НОМЕР_1 довідалась про бездіяльність слідчого про невнесення відомостей до ЄРДР з листа за вих. № 38945-23/к/11-05-350/24 від 08 січня 2024 року, який надійшов до військової частини 30 січня 2024 року, а тому відлік десятиденного терміну подачі скарги починався з дня отримання цього листа.
Військова частина НОМЕР_1 з початку повномасштабного вторгнення задіяна у забезпечення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території Донецької області та Харківської області. Військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 перебувають на першій, другій лінії оборони, або в місцях, де ведуться активні бойові дії, а тому не мають можливість відслідковувати прийняття рішення ТУ ДБР за результатами розгляду повідомлень.
Також відсутній зворотній зв'язок із ТУ ДБР, оскільки слідчими ТУ ДБР надсилаються вчасно відповіді до військової частини НОМЕР_1 , а в разі направлення відповідь може тривалий період передаватися від одного відділення поштового зв'язку до іншого. Дані обставини пов'язані із постійними змінами місця дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Безпосередньо весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 в складі сухопутних військ України, на підставі НГІІІ №1464/3 ЗПУ від 11.02.23, Бойового розпорядження № (інформація із обмеженим доступом) на даний час виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів рубежів і об'єктів, в цілому виконують завдання з протидії збройній агресії Російської Федерації задля збереження незалежності та волі народу України, що обмежує доступ до засобів поштового та телекомунікаційного зв'язку.
Окрім цього службово-облікова документація особового складу, в тому числі щодо обліку військової частини, з метою збереження, знаходиться в пунктах місць евакуації, а саме в районах, що позбавляє можливість захоплення вказаної документації ворогом, і відповідно не дає змоги вільного та оперативного доступу розпорядження вказаними документальними відомостями.
Так, апелянт звертає увагу на те, що вищевказані обставини обмежують можливість, вчасного надання доказів та відомостей на виконання вимог норм чинного процесуального законодавства, що мають значення для прийняття обґрунтованого всебічного законного рішення суду, обмежують можливість військової частини НОМЕР_1 скористатися процесуальним правом на захист, з підстав незалежних від волі та бажання, які об'єктивно впливають на виконання обов'язків.
Окрім того, судом не взято до уваги клопотання військової частини, чим порушено вимог ст. 24, 117, 303, 304 КПК України, що в свою чергу призвело до не допуску скарги розгляду, а в подальшому вплине на не притягнення винних осіб до відповідальності
Дані обставини не було досліджено в суді першої інстанції, та підтверджують той факт, що слідчий суддя по скарзі військової частини НОМЕР_1 не дослідив матеріали справи, не в повній мірі з'ясував обставини щодо поважності пропуску строку звернення до суду, не розглянув клопотання про поновлення строку відповідно до вимог ст. 117 КПК України, не врахував вимоги ст. 6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод, а саме право на справедливий суд, зокрема право бути заслуханим судом.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді мотивовано тим, що із вказаною ухвалою військова частина НОМЕР_1 ознайомилась 01 березня 2024 року в системі «Електронний суд».
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року, то колегія суддів вважає, що апелянт не пропустив вказаний процесуальний строк.
Так, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року була постановлена без виклику сторін, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Матеріали справи не містять даних про вручення представнику ВЧ НОМЕР_1 копії ухвали слідчого судді. Згідно з твердженням апелянта з ухвалою слідчого судді він ознайомився в системі «Електронний суд»01 березня 2024 року, а апеляційна скарга була подана 04 березня 2024 року, тобто в межах п'ятиденого строку, передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК України, починаючи з моменту отримання копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК України).
Відмовляючи представнику ВЧ НОМЕР_1 у поновленні строку на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, слідчий суддя послався на те, що у скарзі не наведено обставин, які перешкоджали заявнику звернутися до слідчого судді у встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
Проте, такий висновок, викладений в ухвалі слідчого судді, не ґрунтується на матеріалах провадження, оскільки у скарзі на бездіяльність слідчого викладені обставини, які унеможливили звернення представника військової частини до суду у встановлений законом строк (а.п.7) та які продубльовані в апеляційній скарзі.
В ухвалі слідчого судді не проаналізовані обставини, на які посилався скаржник, щодо причин пропуску ним строку на оскарження бездіяльності слідчого, також цим обставинам не надано оцінки, а тому рішення слідчого судді про відсутність підстав для поновлення процесуального строку є передчасним та необґрунтованим.
Окрім того, відповідно до вимог п. 3, ч. 2 ст. 304 КПК України у разі відмови у поновленні строку на оскарження бездіяльності слідчого скарга повертається особі, яка її подала, а у цьому провадженні слідчий суддя після відмови у поновленні строку на оскарження бездіяльності слідчого залишив скаргу без руху, тобто ухвалив рішення, не передбачене чинним кримінальним процесуальним законом.
Отже, при постановленні ухвали від 14 лютого 2024 рокуслідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва допустив такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року про відмову представнику ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 у поновленні процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, викладених в заяві №1643/7124 від 28 листопада 2023 року, та залишення скарги без розгляду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 761/4321/24
Провадження №11-сс/824/2536/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1