1[1]
24 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою представника фермерського господарства ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги представника Фермерського господарства « ОСОБА_5 » - ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника Фермерського господарства « ОСОБА_5 » - ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що скарги заяви представника Фермерського господарства « ОСОБА_5 » - ОСОБА_5 , про нібито вчинення кримінального правопорушення, не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, та у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи представника Фермерського господарства « ОСОБА_5 » - ОСОБА_5 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
В апеляційній скарзі представник ФГ « ОСОБА_5 » ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року. Визнати протиправною невнесення працівниками Державним бюро розслідувань відповідних відомостей на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення за вих. №21 від 24 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та порушення прав гарантованих ст. 56 КПК України, та зобов'язати Державне бюро розслідувань внести відповідні відомості на підставі його заяви про вчинене кримінальне правопорушення за вих. №21 від 24 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудові розслідувань ;
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року слідчий суддя порушив норми матеріального права.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року порушено норми процесуального права, оскільки ухвала не відповідає вимогам ст. ст. 1, 2 КПК України.
Апелянт стверджує, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року по справі №761/5876/24 вважається такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, що працівники Державного бюро розслідувань мають право не вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлень про кримінальне правопорушення відповідно до заяви за вих.№21 від 24 січня 2024 року
Також апелянт вказує, що ухвалою від 08 травня 2024 року слідчий суддя порушив норми ч. ч. 1, 4, 7 ст. 214 КПК України та позбавив його прав гарантованих ст. 40 Конституції України, ст. 55, 56 КПК України.
Окрім того, апелянт просить поновити строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року, посилаючись на те, що він не був присутнім при проголошенні суддею Шевченківського районною суду м. Києва ухвали від 08 травня 2024 року по справі №761/5876/24, копія оскаржуваної ухвали йому не направлялась, а про існування ухвали слідчого судді йому стало відомо 14 травня 2024 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали за апеляційною скаргою представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення, оскільки заявник в судовому засіданні присутнім не був, копію ухвали отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Що стосується доводів апелянта про необґрунтованість ухвали слідчого судді, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Як убачається з матеріалів провадження, 24 січня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Державного бюро розслідувань, в інтересах Фермерського господарства « ОСОБА_5 » із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана відповідальною особою органу досудового розслідування 31 січня 2024 року, що підтверджується відомостями розміщеними на сайті «Укрпошта».
При цьому, на момент звернення до слідчого судді зі скаргою відомості до ЄРДР не внесені, у зв'язку з чим ОСОБА_5 таку бездіяльність оскаржив до суду, і в своїй скарзі просив зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відповідні відомості за заявою вих. №21 від 24 січня 2024 та розпочати досудове розслідування
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що його заява від 24 січня 2024 року №21 не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, та у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу, а відтак, на переконання слідчого судді, і бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
Такий висновок слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зміст заяви представника ФГ « ОСОБА_5 » просив відкрити кримінальне провадження відносно в.о. прокурора Сокальського району Львівської області ОСОБА_6 за ст. 366 КК України, посилаючись на те, що прокурор незаконно звинуватив представника фермерського господарства ОСОБА_5 у скоєнні злочинів та адміністративних правопорушень.
При цьому заява ОСОБА_5 від 24 січня 2024 року не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення та у заяві не наведено об'єктивних даних, які бдійсно свідчили про ознаки злочину та підтвердили реальність конкретної події злочину.
Винесення прокурором процесуальних документів у виді постанов та їх скасування само по собі не свідчить про внесення прокурором завідомо неправдивих відомостей до цих постанов.
Водночас у заяві представника ФГ « ОСОБА_5 » не наведено відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене прокурором при винесенні зазначених постанов, та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення.
Отже, прохаючи про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, заявник послався лише на скасування постанов прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, на навівши відомостей, які підлягають внесенню до ЄРДР, тому це дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Відтак, доводи апелянта про те, ухвалою від 08 травня 2024 року слідчий суддя порушив норми ст. 214 КПК України є безпідставними.
Також є безпідставними доводи апелянта про те, що слідчим суддею порушені його права, передбачені ст. 55, 56 КПК України, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги представника ФГ « ОСОБА_5 » не допустив будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_5 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги представника Фермерського господарства « ОСОБА_5 » - ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без змін, а апеляційну скаргу представника фермерського господарства ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №761/5876/24
Провадження №11-сс/824/4060/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1