Справа № 640/4808/22
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Еф» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ «Джей Еф» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 127791 від 29.12.2021;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в м. Києві виключити ТОВ «ДЖЕЙ ЕФ» (код ЄДРПОУ: 42746459) з переліку ризикових платників податку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 29.09.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало 19.12.2023 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 721, 50 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апелянтом подано докази сплати судового збору у встановленому у зазначеній ухвалі апеляційного суду розмірі.
Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване обмеженим фінансуванням, що викликало об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою у більш ранній строк. Крім того, апелянт наполягав на необхідності застосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду у справі №820/1212/17 (постанова від 15.05.2020) та посилався на введення на території України воєнного стану.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 повернуто особі, яка її подала (суддя-доповідач - Бужак Н.П.).
Дану ухвалу суду Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві направлено засобами поштового зв'язку 10.05.2023, що підтверджується супровідним листом.
19.12.2023 із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося вдруге.
На переконання колегії суддів, невиконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
В даному випадку, безпідставним є посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17, оскільки, дане судове рішення прийняте Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, адже у вказаній справі тривала процедура сплати судового збору була пов'язана з розміром такого судового збору, а саме: 3 200 807,54 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19, яка за правилами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.
Колегія суддів зауважує, що у апелянта був більш ніж достатній строк (більше року) для вирішення всіх внутрішніх питань пов'язаних зі сплатою судового збору.
Посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій не надано. Апелянт лише вказує на факт введення воєнного стану, однак яким саме чином він перешкоджав Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження не наводить.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та ухвалах від 27.07.2022 у справі № 560/1209/22, від 26.07.2022 у справі № 560/19843/21 щодо питання поновлення строків звернення до суду, які пропущено у зв'язку з обставинами введення воєнного стану, зазначив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Окрім того, Верховний Суд у постанові 02.08.2023 у справі № 620/830/23 констатував, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнює (інколи унеможливлює) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Еф» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.