Справа № 320/842/21
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі за адміністративним позовом громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «БК ЖИТЛОПРОМБУД», товариство з обмеженою відповідальністю «ТОМІН ФЕМІЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ", про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 20.12.2021 Київським окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» подала 19.02.2024 (відповідно до поштової відмітки на конверті), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку).
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024 апеляційну скаргу громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 11.03.24 20:54, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 21.03.2024.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024 апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому апеляційним судом розмірі.
Також, на виконання вимог зазначеної ухвали апеляційного суду апелянтом подано докази отримання судового рішення та в апеляційній скарзі у новій редакції зазначено, що 18.01.2024 апелянт звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та дізнався про існування рішення у справі № 320/842/21 і в цей же день отримав його копію. До цього часу зазначене рішення апелянт не отримував. Окрім вказаного апелянт послався на введення на території України воєнного стану.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як вже було встановлено 20.12.2021 Київським окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження. Відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначене рішення опубліковано до загального доступу 22.12.2021.
Однак, апеляційну скаргу громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» подала 19.02.2024 (відповідно до поштової відмітки на конверті), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження більше ніж 2 роки з дати прийняття такого рішення та не мотивує реальними причинами, що заважало останньому звернутись до суду апеляційної інстанції у більш короткий строк.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
В контексті вказаного слід зауважити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи дату прийняття оскаржуваного рішення та дату його опублікування до загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій не надано. Апелянт лише вказує на факт введення воєнного стану, однак яким саме чином він перешкоджав своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження не наводить.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та ухвалах від 27.07.2022 у справі № 560/1209/22, від 26.07.2022 у справі № 560/19843/21 щодо питання поновлення строків звернення до суду, які пропущено у зв'язку з обставинами введення воєнного стану, зазначив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Окрім того, Верховний Суд у постанові 02.08.2023 у справі № 620/830/23 констатував, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнює (інколи унеможливлює) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Окрім того, оскаржуване рішення було прийнято судом за два місяці введення воєнного стану, що з урахування встановленого законодавством строку апеляційного оскарження (один місяць) свідчить про безпідставність посилань на його введення. Зазначення того, що з 24.02.2022 правління апелянта прийняло рішення про призупинення роботи офісу громадської організації та багато її членів знаходились за кордоном та у Збройних Силах України не підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до апеляційного суду, оскільки з встановлених обставин такий строк був пропущено до 24.02.2024.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі за адміністративним позовом громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Антикорупційний контроль» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «БК ЖИТЛОПРОМБУД», товариство з обмеженою відповідальністю «ТОМІН ФЕМІЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ", про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.