Справа № 320/3192/19
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ГРУП СЕРВІС 2017» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ПП «ГРУП СЕРВІС 2017» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.05.2019 № 1158218/41243856 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 05.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 14 від 05.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ПП «ГРУП СЕРВІС 2017», датою її фактичного надходження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 12.05.2020 Київським окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження, яке опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень до загального доступу 13.05.2020.
Апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) подало 01.08.2022 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надала доказів на підтвердження дати отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку).
При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020.
Водночас, апелянтом не вказано обгрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, хоча згідно до вимог ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881, 50 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 12.02.2024 21:49, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 22.02.2024.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апелянтом подано клопотання, в якому просить продовжити процесуальні строки та надати додатковий час для сплати судового збору.
Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване обмеженим фінансуванням, що викликало об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою у більш ранній строк. Крім того, апелянт наполягав на необхідності застосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду у справі №820/1212/17 (постанова від 15.05.2020) та посилався на введення на території України воєнного стану.
Окрім того, у вказаному клопотанні зазначено, що оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 отримано представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області 12.05.2021, що підтверджується доданою розпискою.
Перевіривши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що це звернення Головного управління Державної податкової служби у Київській області з цією апеляційною скаргою вже є третім.
Під час первинного та вторинного подання апеляційної скарги вона була залишена без руху з таких самих підстав. Апелянту надавався максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків, в який недоліки апеляційної скарги усунуті не були, що стало підставою для повернення апеляційних скарг.
Задля дотримання принципу доступу до правосуддя, суддею-доповідачем апеляційної інстанції при перевірці втретє поданої апеляційної скарги, залишаючи її без руху, було повторно надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Однак у встановлений судом строк апелянтом вимоги ухвали суду не виконано. Втім, подано клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали з підстав відсутності можливості сплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що у апелянта був більш ніж достатній строк для вирішення всіх внутрішніх питань пов'язаних зі сплатою судового збору.
Подання клопотання про продовження строку усунення недоліків, свідчить про зловживання апелянтом процесуальними правами, оскільки суду апеляційної інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій щодо сплати судового збору. Вказане підтверджує лише те, що апелянт затягує час та не має наміру усувати встановлені судом недоліки.
Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.
Отже, у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.
Щодо клопотання в частині поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Так, у постанові від 23.05.2018 у справі № 804/2845/15 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, ст. 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 та задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про продовження строку та надання додаткового часу сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ГРУП СЕРВІС 2017» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.