Справа № 640/27931/20
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК «КОМФОРТ-БУД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ «БК «КОМФОРТ-БУД» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасування рішення комісії ДПС України № 39271/39086001/2 від 24.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 12.06.2020;
- зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну № 37 від 12.06.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало 14.04.2023 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку).
При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.02.2022.
Водночас, апелянтом не вказано обґрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, хоча згідно до вимог ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 153 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 12.02.2024, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 22.02.2024.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апелянтом подано клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору.
Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване обмеженим фінансуванням, що викликало об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою у більш ранній строк. Крім того, апелянт наполягав на необхідності застосування до спірних правовідносин позицій Верховного Суду, викладених у справах № 826/3440/17 (ухвала від 06.11.2018), № 826/18040/17 (ухвала від 22.11.2018), № 826/1392/17 (ухвала від 26.11.2018).
Перевіривши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що це звернення Головного управління Державної податкової служби у Київській області з цією апеляційною скаргою вже є другим.
Під час первинного подання апеляційної скарги вона була залишена без руху з таких самих підстав. Апелянту надавався максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків, в який недоліки апеляційної скарги усунуті не були, що стало підставою для повернення апеляційних скарг.
Задля дотримання принципу доступу до правосуддя, суддею-доповідачем апеляційної інстанції при перевірці втретє поданої апеляційної скарги, залишаючи її без руху, було повторно надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Однак у встановлений судом строк апелянтом вимоги ухвали суду не виконано. Втім, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності можливості сплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що у апелянта був більш ніж достатній строк для вирішення всіх внутрішніх питань пов'язаних зі сплатою судового збору.
Подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, свідчить про зловживання апелянтом процесуальними правами, оскільки суду апеляційної інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій щодо сплати судового збору. Вказане підтверджує лише те, що апелянт затягує час та не має наміру усувати встановлені судом недоліки.
Колегія суддів зауважує, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб'єкту владних повноважень сплати судового збору.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Щодо клопотання в частині поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Так, у постанові від 23.05.2018 у справі № 804/2845/15 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, ст. 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Посилання апелянта на ухвали Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 826/18040/17, від 26.11.2018 у справі № 826/1392/17, від 06.11.2018 у справі № 826/3440/17 як на приклад правозастосування при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження судових рішень є безпідставними, оскільки в одній правовій ситуації враховувалось, що для сплати великої суми судового збору скаржнику необхідний був більш тривалий час, а в інших - скарги подавались повторно після усунення недоліків (сплати судового збору та підпису скарги).
Питання про поновлення процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з врахуванням конкретних обставин справи, що стали причиною пропуску процесуального строку, а законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому, у перерахованих справах Верховний Суд розглядав питання поновлення строку звернення, виходячи з обставин сплати заявником судового збору у належному розмірі, в той же час у цій справі апелянтом не було надано суду докази, які підтверджують його сплату.
Судом двічі при залишенні без руху апеляційної скарги надавався апелянту максимальний строк для сплати судового збору, але за спливом великого строку після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення Головне управління Державної податкової служби у м. Києві так і не виконало свого обов'язку в цій частині, а наданий судом час для виправлення недоліків просто змарнований.
Так, фактично обставиною, яка стала причиною пропуск строку звернення до апеляційного суду, є неможливість податкового органу сплатити судовий збір вчасно, втім відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Подача апеляційної скарги це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 та задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК «КОМФОРТ-БУД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.