Справа № 562/152/24
11.07.2024 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальне провадження № 12023181130000468 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Волноваха Донецької області, жительки АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
У період часу з 25 липня 2023 року по 20 грудня 2023 року ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своєму співмешканцю ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, систематично вчиняла відносно ОСОБА_6 акти психологічного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілого.
Зокрема, 25 липня 2023 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , вчинила конфлікт з ОСОБА_6 , у ході якого ображала останнього нецензурною лайкою, розкидала речі, чим завдала шкоди його психічному здоров'ю, тобто вчинила домашнє насильство психологічного характеру, за що постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року в справі № 562/2755/23 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, 30 жовтня 2023 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 повторно протягом року, перебуваючи за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , вчинила відносно ОСОБА_6 психологічне домашнє насильство, що виразилось у висловлюванні на адресу потерпілого нецензурною лексикою та погрозах фізичною розправою, намаганні вчинити бійку, в зв'язку з чим постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року в справі №562/3962/23 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своєму співмешканцю ОСОБА_6 , 20 грудня 2023 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , в черговий раз умисно вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_6 психологічне домашнє насильство у вигляді нецензурної лайки, словесних образ та приниження.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 завдано потерпілому ОСОБА_6 психологічних страждань, у результаті чого погіршилася якість його життя, що виразилось у побоюванні за власну безпеку, втраті енергійності, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, позитивних емоцій, що супроводжуються постійними негативний переживаннями та нездатності себе захистити.
11 липня 2024 року потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_4 на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України уклали угоду про примирення.
Відповідно до змісту угоди про примирення дії обвинуваченої кваліфіковані за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні і зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком 1 (Один) рік з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, та застосуванням обмежувального заходу, передбаченого п.5 ч.1 ст.91-1 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КК України, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченій.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявила, що спроможна виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просить угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 просить затвердити укладену угоду про примирення від 11 липня 2024 року та призначити узгоджене сторонами покарання, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.
Прокурор вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався у тому, що сторони правильно розуміють зміст угоди про примирення, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченій роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого їй кримінального правопорушення, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на її користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України) та, що у разі невиконання нею угоди про примирення, відповідно до ст.476 КПК України потерпілий має право протягом строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку. Потерпілому роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Усвідомивши вказані обставини, сторони в судовому засіданні наполягають на істинності своєї позиції щодо примирення та запевнили суд, що укладення угоди є добровільним.
Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, є нетяжким злочином.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
За місцем проживання обвинувачена характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.471 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання сторонами взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та ухвалення вироку з призначенням міри покарання, узгодженої сторонами угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 12023181130000468 необхідно залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання. Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили учасниками судового провадження не заявлено. Керуючись ст.ст.369-371, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 11 липня 2024 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023181130000468, на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винною по ст.126-1 КК України та призначити їй покаранняу виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений пунктом 5 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді направлення її для проходження програми для кривдників строком 3 (три) місяці.
Організацію, виконання та проходження ОСОБА_4 програми для кривдників покласти на Здовбицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області.
Документи кримінального провадження № 12023181130000468 залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (Тридцяти) днів з дня його проголошення.