Справа № 562/2204/24
05.07.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Здолбунівводоканал" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
02 липня 2024 року Комунальне підприємство "Здолбунівводоканал" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2024 року в сумі 4305 грн. 03 коп., інфляційних втрат 191грн. 93 коп. та трьох відсотків річних 84 грн. 38 коп., нарахованих на суму заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно положень п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
За змістом ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за послуги водопостачання та водовідведення), визначається строком позовної давності.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» при вирішенні питання про видачу судового наказу мають враховуватися обставини, зокрема, про те чи із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) або із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Комунальне підприємство "Здолбунівводоканал" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2024 року.
Таким чином, заборгованість утворилась у споживача поза межами трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦПК України. Доказів переривання строку позовної давності судом не встановлено.
На підставі наведеного у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Згідно з ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст.160-167 ЦПК України, суд -
Комунальному підприємству "Здолбунівводоканал" відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.