Справа №: 634/576/24
Провадження № 3/634/271/24
Категорія 305
10.07.2024 року
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., при секретарі Мальченко Я.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку в с. Сахновщина Харківської області справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працююча директором КЗ «Костянтинівський ліцей»,
за ст. 173 КУпАП, -
встановив:
До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096412 від 10.06.2024 року, відповідно до якого 03.06.2024 року близько 17.30 год. ОСОБА_1 у громадському місці по вул. Чумацькій в с. Сахновщина Красноградського району Харківської області висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні правопорушник провину визнав частково, не заперечуючи факт висловлювання нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , вказала, що не мала на меті порушення саме громадського порядку. У судовому засіданні ОСОБА_1 вибачилася за своє висловлювання нецензурною лайкою та пояснила, що 03.06.2024 року після обіду вона їхала на скутері разом із ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 й зупинилася біля автомобіля, який було придбано нею за її власний рахунок та рахунок небайдужих людей для виконання запитів військових, оскільки ОСОБА_1 займається волонтерською діяльністю з початку повномасштабного вторгнення Росії, на базі волонтерського центру, де здійснює свою діяльність у тому числі ОСОБА_2 . У зв'язку із сімейними обставини ОСОБА_1 зараз продовжує здійснювати волонтерську діяльність на базі іншого волонтерського центру. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_4 , ОСОБА_2 - на пасажирському сидінні. Підставою зупинки вказаного автомобіля було обурення ОСОБА_1 щодо використання транспортного засобу, придбаного за її кошти, у власних цілях, а не за призначенням - допомога військовим. Вважаючи, що вказані особи не мають права користуватися цим майном, запитала водія щодо підстав керування ним цим транспортним засобом. У подальшому у неї виник словесний конфлікт з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 наголосила, що конфлікт із ОСОБА_2 є вже довготривалим, оскільки виник у тому числі у зв'язку із сімейними обставинами до події, яка відбулася 03.06.2024 року. Вважає, що її діями не було порушено громадський порядок, оскільки інших людей на місці події вона не бачила.
Захисники правопорушника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні вказали, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096412 від 10.06.2024 року складено з порушенням норм КУпАП, а тому протокол про адміністртаивне правопорушення з доданими до нього доказами є недопустимими. Дії ОСОБА_1 були викликані тривалим конфліктом між нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не мала на меті порушувати громадський порядок і спокій громадян. На підставі викладеного просили закрити справу на підставі ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096412 від 10.06.2024 року, підтримала, не заперечуючи факт знайомства з ОСОБА_7 з лютого 2022 року, вказала, що мотиви, з яких ОСОБА_1 висловлювалася в її адресу нецензурною лайкою їй не відомі, оскільки у неї з ОСОБА_1 не було неприязних відносин. Їй не відомі причини зупинки ОСОБА_1 транспортного засобу, в якому вона перебувала разом із водієм, трьома дітьми та двома дорослими, у присутності яких ОСОБА_1 й висловлювалася нецензурною лайкою в її адресу.
Представник потерпілого - ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 , будучи директором школи, депутатом селищної ради, здійснила хуліганські дії, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , яка перебувала у транспортному засобі, у якому також перебували діти та троє дорослих,а також у перекритті дороги та зупинення автомобіля, у зриванні з транспортного засобу номерних знаківим, чим було порушено громадський порядок і спокій громадян. Вважає, що зібрані та досліджені судом докази у своїй сукупності дають підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі, підтримав. При цьому зазначив, що дата складання протоколу про адміністративне правопорушення не співпадає з датою вчинення правопорушення у зв'язку з тим, що адміністративний матеріал було складено після перевірки обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, за встановлення відсутності таких фактичних даних та обставин, та передачі зібраних матеріалів із слідчого підрозділу.
Заслухавши пояснення правопорушника, його захисників, потерпілого та його захисника, працівника поліції, свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події відбувалися 03. 06. 2024 року, у той час, коли складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи, яка його вчинила, 10.06.2024 року.
Посилання уповноваженої особи, яка склала адміністративний матеріал, на факт складання цього протоколу про адміністративне правопорушення саме 10.06.2024 року у зв'язку з тим, що адміністративний матеріал було складено після перевірки обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, за встановлення відсутності таких фактичних даних та обставин, та передачі зібраних матеріалів із слідчого підрозділу, не підтверджено належними доказами.
Отже, зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля, наприклад, як в даному випадку, інспектором поліції безпідставно не було складено протокол відразу після виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.
З урахуванням викладеного, даний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою особою пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, що у свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушенням порядку, встановленого КУпАП.
Так, Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Так, суд розглядає справу за ст. 173 КУпАП у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096412 від 10.06.2024 року ОСОБА_1 03.06.2024 року близько 17.30 год. у громадському місці по вул. Чумацькій в с. Сахновщина Красноградського району Харківської області висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Інших форм дрібного хуліганства, передбачені диспозицією статті КУпАП, які б вказували на порушення громадського порядку і спокою громадян, і на які посилається сторона потерпілих, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено.
Із рапорту ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області вбачається 03.06.2024 року о 16.24 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 03.06.2024 року о 16.24 год. за адресою: АДРЕСА_1 заявнику ОСОБА_2 біля будинку усно погрожує знайома ОСОБА_1 .
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , яка 03.06.2024 року близько 16.30 год. погрожувала їй фізичною розправою та кидалася битися.
Отже, час події, на який вказує потерпіла ОСОБА_2 не відповідає часу, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096412 від 10.06.2024 року.
Із інформаційної довідки ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області, дата складання якої не зазначена, підстав для прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР отримано недостатньо.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 з невідомих їй причин погрожувала їй, ображала у телефонних розмовах, намагалася забрати телефон та водійське посвідчення.
Із письмових пояснень ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , статус яких у протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, вбачається, що ОСОБА_1 погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , виражаючись нецензурною лайкою. ОСОБА_9 вказав, що конфлікт виник у зв'язку із волонтерською діяльністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому, згідно п.7-9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу»-населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол» -прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)»-прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий»- документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо),дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації),що його видав(ла)); у графі «чи притягався (лася)до адміністративної відповідальності» -інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Згідно п.15 Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Надаючи оцінку оглянутим у судовому засіданні відеозаписам, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, та наданих представником потерпілого, з яких вбачається факт вираження нецензурною лайкою ОСОБА_1 у бік ОСОБА_2 , що не заперечує й ОСОБА_1 , вважаю, що вказані відеозаписи, а також інші докази, які не зазначені в протоколі, як такі, що додаютьсяч до нього, не можуть бути допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, оскільки долучені до адміністративного матеріалу в порушення вимог п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «до протоколу додається» не зазначені.
Разом з тим, у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 пояснили, що 03.06.2024 року після обіду, точного часу не пам'ятають, ОСОБА_1 по вул. Чумацькій в с. Сахновщина Красноградського району Харківської області, перебуваючи за кермом скутера, зупинила транспортний засіб під кермуванням ОСОБА_4 , в салоні якого, у тому числі, перебувала потерпіла, і між ними виник конфлікт, у ході якого Косточка висловлювалася нецензурною лайкою. Свідки ОСОБА_9 , який є чоловіком ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 також пояснили, що ОСОБА_1 , коли під'їхала, питала у водія, поряд з яким знаходилася ОСОБА_2 , про причини користування автомобілем і вже після цього конфлікт виник у неї з ОСОБА_2 .
Отже, свідки, які були допитані судом за клопотанням сторони потерпілої, у судовому засіданні спростували версію потерпілої, яка повідомила суд, що ОСОБА_1 безпричинно зупиняла їх автомобіль й не висловлювала будь-яких мотивів.
А тому до пояснень потерпілої щодо відстуності особистих неприязних відносин між нею та ОСОБА_1 суд ставиться критично.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно з матеріалами справи, в межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснень наданих в суді, судом встановлено, що конфлікт виник лише між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті особистих тривалих неприязних відносин з приводу волонтерської діяльності та сімейних відносин, які склалися між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_1 . Тому, в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Водночас, неприязнь між сторонами виключає хуліганський мотив неповаги до суспільства, а без цього немає умислу на хуліганство (ст. 173 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
Крім того суд враховує, що обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява N 303-A, п. 29).
Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 173, 283-285, 287, 294 КУпАП, -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 12.07.2024 року.
Суддя: