Справа № 645/3965/24
Провадження № 1-кс/645/1011/24
11 липня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 27 червня 2024 року про закриття кримінального провадження № 4202422202000036 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
До Фрунзенського районного суду м. Харкова 08.07.2024 року надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просе скасувати постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 27.06.2024 року про закриття кримінального провадження № 4202422202000036 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилалася на те, що 06.07.2024 року у відділенні Укрпошти 61110 він отримав поштове відправлення до якого вкладені постанова слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 27.06.2024 року про закриття кримінального провадження № 4202422202000036 та супровідний лист № 11693/119-19/15-24 від 03.07.2024 р. У постанові наведені абсурдні підстави закриття кримінального провадження. зокрема, слідчий посилається на нелогічні пояснення ОСОБА_5 , який «заперечує в тому, що пошкодив майно, так, як це майно не належить ОСОБА_3 тому, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ». Проте, не зрозуміло про пошкодження і належність якого майна надавались пояснення, оскільки у його заяві це майно не уточнюється. ОСОБА_6 взагалі не допитаний. Також, слідча ОСОБА_4 дійшла висновку про відсутність у нього прав на земельну ділянку попри те, що він як потерпілий не був допитаний. Твердження слідчого щодо неможливості встановлення камер відеоспостереження, якими зафіксовано скоєння кримінального правопорушення, є неправдивими, оскільки СОГ зафіксувала відеокамеру на їх будинку і він в заяві повідомив, що події зафільмовані камерою і мобільними телефонами. У постанові, слідчого немає жодних ознак вжиття яких-небудь слідчих дій для зібрання відеодоказів. Відсутність в матеріалах кримінального провадження протоколу допиту ОСОБА_7 означає позбавлення її можливості надати слідству документи на підтвердження прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Відтак висновок слідчого, що дана земельна ділянка не є в праві власності чи в праві користування ОСОБА_7 є необґрунтованими. 28.06.2024 року прокурором Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_8 йому були видані витяги з кримінальних проваджень, в тому числі з провадження № 4202422202000036 від 13.06.2024 року. Тобто, станом на вказану дату досудове розслідування тривало. Втім, як вбачається з постанови, дане кримінальне провадження закрито 27.06.2024 року. Вважає постанову слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження необґрунтованою, немотивованою та прийняттю на підставі неповного, однобічного і упередженого проведення дослідження обставин кримінального провадження, в зв'язку із чим до суду було подано дану скаргу.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, заявлені вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Слідча СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Немишлянська окружна прокуратура м. Харкова правом участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не скористалися, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, заперечень та пояснень не надали.
Неявка слідчого, прокурора не перешкоджає, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляду скарги у його відсутності.
Відповідно до ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, оцінивши доводи скарги та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження № 4202422202000036, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 знаходилось кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 4202422202000036 від 13.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
27 червня 2024 року постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито у зв'язку зі встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В обґрунтування постанови зазначено, що в ході розслідування по даному кримінальному провадженню були встановлені свідки кримінального правопорушення - ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які повідомили, що ніяких провокацій з їх сторони не було, також, поряд з ними не було вогненебезпечних, вибухонебезпечних матеріалів або будь-яких інших речовин які б могли загрожувати життю чи здоров'ю ОСОБА_3 , або інших осіб. ОСОБА_5 повідомив, що він заперечує в тому що пошкодив майно так, як це майно не належить ОСОБА_3 тому що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також, в ході досудового розслідуванню було встановлено, що дана земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 не є в праві власності чи в праві користування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Також, камер відеоспостереження, які могли б зафіксувати подію кримінального правопорушення, особу, яка скоїла даний злочин не вдалося можливим, а тому встановити наявність складу даного кримінального не вдалося можливим.
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Частиною 5 ст. 110 КПК України чітко визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В частині 1 ст. 92 КПК України вказано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
У п. 69 рішення по справі «Григор'єв проти України» заява № 51671/07 від 15.05.2012 року, «…Суд наголошує на тому, що коли особа висуває небезпідставну скаргу, то вимагається проведення ефективного офіційного розслідування, спроможного забезпечити встановлення та покарання винних осіб ... Мінімальні стандарти ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також включають вимоги того, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім, а також бути предметом контролю з боку громадськості, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю…».
Відповідно до п. 99 рішення по справі «Савицький проти України» заява № 38773/05 від 26.10.2012 року, ЄСПЛ вказав, що «…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі вести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних осіб. Це не є обов'язком досягнення результату, але є одним із засобів. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, interalia, показань очевидців та експертних висновків тощо. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають можливість встановлення у ході розслідування причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості, які також передбачаються у цьому контексті (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 26 січня 2006 року у справі «Міхеєв проти Росії» (Mikheyev v. Russia), заява № 77617/01, п. 107 etseq., та рішення від 28 жовтня 1998 року у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (AssenovandOthers v. Bulgaria), Reports 1998-VIII, nn. 102 etseq.)…».
Так, в своїй заяві в порядку ст. 214 КПК України від 03.06.2024 року ОСОБА_3 звернувся до керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_10 з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, в якій, зокрема, просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , які мешкають за адресою АДРЕСА_2 , кримінального правопорушення, що підпадають під ознаки ч. 2 ст. 194 КК України та розпочати досудове розслідування. В обґрунтування заяви вказував, що він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . 31.05.2024 року група осіб, що мешкають в будинку АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, починаючи близько 14 години, впродовж кількох годин чинили протиправні дії, спрямовані на пошкодження майна, належного йому та його дружині ОСОБА_7 , та погрожували повним знищенням майна і фізичною розправою, що супроводжувалось образами, приниженнями, зухвалістю, винятковим цинізмом та безпідставним звинуваченням їх у вчиненні злочинів. Вони перейшли допустимі моральні межі, до того ж вимагали від них вчинення дій, які суперечать їх волі. Протиправні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 були зафіксовані їх камерою спостереження та мобільними телефонами, а також нагрудними камерами (відео реєстраторами) працівників поліції трьох екіпажів, що прибули на його виклики, а також нагрудними камерами поліцейських слідчої оперативної групи, яка прибула о 20 год. 48 хв.
Між тим, слідчий суддя, враховуючи вищевказане, приходить до висновку що вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України та ч. 2 ст. 93 КПК України слідчим виконані не в повному обсязі.
Як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчий, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, ним не надана належна правова оцінка обставинам кримінального правопорушення про які повідомляв ОСОБА_3 у заяві про вчинення злочину та передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Слідчим не надано аналізу обставинам, на які посилається заявник у заяві, не проведено достатній обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального провадження.
При проведенні досудового розслідування справи були допущені суттєві порушення які призвели до неповноти з'ясування обставин справи, що призвело до помилкових висновків та закриття кримінального провадження.
Неповнота проведення досудового розслідування полягає в тому, що органом досудового розслідування зроблений висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Більш того, слідчим у постанові про закриття кримінального провадження не містяться посилання на проведені слідчі дії та взагалі жодним чином не надано оцінки тим доказам, доводам та міркуванням, які зазначені у заяві про кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів кримінального провадження № 4202422202000036 вбачається, що в ході досудового розслідування було здійснено допит у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 26.06.2023 року.
Ухвалюючи рішення за даною скаргою, слідчий суддя погоджується з доводами скаржника в тій частині, що у ході досудового розслідування слідчим не були проведені всі необхідні слідчі дії на дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
З тексту постанови слідчого протилежного не встановлено.
Також що у ході досудового розслідування слідчим не було допитано ОСОБА_3 , як заявника про відомі йому обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, а також не було допитано його дружину ОСОБА_11 , та ОСОБА_6 , щодо протиправності дій якого заявник посилався в своїй заяві про вчинення злочину, як і не було вжито заходів, направлених на отримання відеозаписів, на які посилався ОСОБА_3 в своїй заяві.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування слідчим норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження № 4202422202000036від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України не є достатньо обґрунтованою, слідчим не всебічно проведено перевірку по даному кримінальному провадженню здобутим доказам, виконано не всі необхідні слідчі дії для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова винесена слідчим без урахування усіх обставин справи, передчасно, під час досудового розслідування не проведений необхідний об'єм перевірочних дій, який був би достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому зважаючи на вказане вважає необхідним скаргу задовольнити.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40-1, 220, 303, 307, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 27 червня 2024 року про закриття кримінального провадження № 4202422202000036 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 4202422202000036 повернути до СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 11.07.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1