П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5474/24
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії №154750009659 від 4.10.2023р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 у сфері освіти періоди роботи на посадах вихователя дитячого ясла-садка №22 м.Тирасполя Республіки Молдова з 19.02.1988р. до 13.08.1990р.; вихователя ясла-садка № 13 м.Тирасполя Республіки Молдова з 13.08.1990р. по 18.09.1991р.; методиста Южненського міського методичного кабінету відділу освіти та культури Южненської міської ради з 15.08.2000р. до 21.08.2000р.; вчителя російської мови загальноосвітньої школи №4 м.Южного з 21.08.2000р. по 6.12.2000р.; вчителя російської мови та зарубіжної літератури української гімназії №1 м.Іллічівська, з 5.09.2001р. по 13.11.2001р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- судові витрати розподілити в порядку передбаченому ст.139 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 26.09.2023р. звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою за №3086 від 26.09.2023р. щодо отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-IV).
Однак, 4.10.2023р. відповідачем прийнято рішення за №154750009659 про відмову у призначенні вищевказаної грошової допомоги у зв'язку з тим, що спеціальний стаж ОСОБА_1 становить 29 років 28 днів при загальному стажі роботи 36 років 4 місяці 25 днів.
Позивачка вважає вказану відмову протиправною та незаконною, а тому звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії №154750009659 від 4.10.2023р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 у сфері освіти періоди роботи на посадах вихователя дитячого ясла-садка №22 м.Тирасполя Республіки Молдова з 19.02.1988р. до 13.08.1990р.; вихователя ясла-садка №13 м.Тирасполя Республіки Молдова з 13.08.1990р. по 18.09.1991р.; методиста Южненського міського методичного кабінету відділу освіти та культури Южненської міської ради з 15.08.2000р. до 21.08.2000р.; вчителя російської мови загальноосвітньої школи №4 м.Южного з 21.08.2000р. по 6.12.2000р.; вчителя російської мови та зарубіжної літератури української гімназії №1 м.Іллічівська, з 5.09.2001р. по 13.11.2001р..
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на зарахування до спеціального стажу періодів роботи з 19.02.1988р. до 13.08.1990р.; з 13.08.1990р. по 18.09.1991р.; з 15.08.2000р. до 21.08.2000р.; з 21.08.2000р. по 6.12.2000р.; з 5.09.2001р. по 13.11.2001р., а тому має необхідний стаж для призначення та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 3.08.2023р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону 1058-IV (а.с.39).
26.09.2023р. позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою №3086 щодо отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, як працівнику закладу освіти, відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV.
4.10.2023р. пенсійним органом прийнято рішення за №154750009659 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій позивачці у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу - 30 років (а.с.19).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011р. №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Згідно з п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою КМУ від 4.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пункт 5 Порядку №1191 передбачає, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - і "ж" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
За приписами розділу І "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому Постановою КМУ від 4 листопада 1993р. №909 (далі - Перелік №909) вказане право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, зокрема, особи, які працювали:
- у дошкільних навчальних закладах всіх типів на посадах директорів (завідуючих), вихователів-методистів, вихователів, асистентів вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичних керівників, вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, практичних психологів;
- у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх, навчальних закладах, музичних і художніх школах на наступних посадах: учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відмовляючи позивачці у виплаті грошової допомоги, відповідно до п.7-1розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач послався на недостатній спеціальний страховий стаж, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
При цьому, відповідач не зарахував наступні періоди роботи:
- період роботи з 19.02.1988 по 13.08.1990, так як порушено п. 2.3 та п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція 162), яка діяла на момент спірного періоду стажу. Наразі діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція 58), і пп.2.4 та 2.14 Інструкції 58 містять абсолютно ідентичні норми з пп.2.3 та 2.13 Інструкції 162;
- період роботи 13.08.1990 по 18.09.1991 - відсутні дані про відпустки без збереження заробітної плати;
- період роботи з 15.08.2000 по 06.12.2000, так як порушено п. 2.4 Інструкції 58;
- період роботи з 05.09.2001 по 13.11.2001 - відсутні дані про відпустки без збереження заробітної плати.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ст.62 ЗУ від 5.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1,2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМЦ від 12.08.1993р. №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020р. у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020р. у справі №446/656/17, від 21 травня 2020р. у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021р. у справі №683/3705/16-а.
Крім того, Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначає постанова КМУ від 12 серпня 1993р. №637, відповідно до якої за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п.2.14. Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій" (v0257217-95, va257217-95, vb257217-95).
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період 19.02.1988р. - 13.08.1990р. працювала вихователем у дитячому ясла-садку № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Відповідач, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду зазначив, що відсутня назва підприємства у трудовій книжні.
Колегія суддів зазначає, що у записах про прийняття на роботу та звільнення щодо цієї установи не зазначено її повної назви, хоча вказано скорочену назву.
При цьому, повну назву дитячого ясла-садка №22 м.Тирасполя добре видно в печатці установи, яка проставлена у трудовій книжці позивачки при звільненні.
Крім того, назву закладу видно на внутрішній стороні палітурки трудової книжки, де зазначено про зміну прізвища позивачки з ОСОБА_2 на Рябоконь.
Щодо періоду роботи 13.08.1990р. - 18.09.1991р. колегія суддів зауважує, що у записі про звільнення з посади вихователя у ясла-садку № НОМЕР_3 АДРЕСА_1 дійсно частини печатки стерта природнім шляхом.
Однак, у записі про прийняття на роботу добре видно ту ж печатку, що проставлена при звільненні.
Щодо періоду роботи з 15.08.2000р. до 21.08.2000р., колегія суддів вказує, що як вбачається з трудової книжки позивачки, остання працювала методистом Южненського міського методичного кабінету відділу освіти та культури Южненської міської ради та наказом за №201від 18.08.2000р. переведена до ЗОШ №4 м.Южний.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст.28 ЗУ «Про освіту» від 23.05.1991р. №1060-ХІІ, який був чинним на час роботи позивача на посаді методиста (далі - Закон №1060), система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Статтею 19 Закону №1060 передбачено, що наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють Міністерство освіти України, Національна Академія наук України, Академія педагогічних наук України, міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, вищі заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими науковими організаціями.
Відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону № 1060 місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується, зокрема, на організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому Міністерством освіти України.
Пунктом 25 ч.1 ст.1 ЗУ «Про освіту» від 5.09.2017р. №2145-VIII (далі - Закон № 2145) передбачено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
Згідно до вимог ч.1 ст.75 Закону №2145, наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об'єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об'єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти.
Разом із цим, відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.60 Закону № 1245, робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до яких, зокрема, віднесено посади директора (завідувача) навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, їх заступників з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи, завідувача навчально-методичного кабінету (лабораторії), а також посади методиста та вихователя-методиста.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 затверджено Схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, відповідно до якої посада методиста відноситься до переліку посад педагогічних працівників.
Колегія суддів враховує, що посада методиста методичного кабінету відділу освіти та культури при органі місцевого самоврядування напряму не зазначена у Переліку №909.
Разом з тим, вказана посада передбачена у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Відтак, з огляду на вищевказані приписи законодавства, колегія суддів вважає, що до спеціального стажу позивачки має бути зарахований період роботи методиста Южненського міського методичного кабінету відділу освіти та культури Южненської міської ради з 15.08.2000р. до 21.08.2000р..
У період з 21.08.2000р. по 6.12.2000р. ОСОБА_1 працювала вчителем російської мови загальноосвітньої школи №4 м.Южного.
Крім того, вказаний період підтверджений довідкою за №170 від 4.09.2023р. (а.с.46).
У період роботи з 5.09.2001р. по 13.11.2001р. позивачка працювала вчителем російської мови та зарубіжної літератури української гімназії №1 м.Іллічівська, про що також свідчать записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Колегія суддів зауважує, що записи у трудовій книжці здійснені у хронологічній послідовності із внесенням записів про прийняття, звільнення із зазначенням підстав таких внесень.
Судова колегія звертає увагу, що право позивачки на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відтак, трудова книжка ОСОБА_1 містять всі необхідні записи про її роботу у спірні періоди, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження факту роботи позивачки, відтак вони мають бути зараховані як до загального стажу роботи, так і до спеціального.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 у сфері освіти періоди роботи на посадах вихователя дитячого ясла-садка №22 м. Тирасполя Республіки Молдова з 19.02.1988р. до 13.08.1990р.; вихователя ясла-садка № 13 м. Тирасполя Республіки Молдова з 13.08.1990р. по 18.09.1991р.; методиста Южненського міського методичного кабінету відділу освіти та культури Южненської міської ради з 15.08.2000р. до 21.08.2000р.; вчителя російської мови загальноосвітньої школи № 4 м.Южного з 21.08.2000р. по 6.12.2000р.; вчителя російської мови та зарубіжної літератури української гімназії №1 м.Іллічівська 5.09.2001р. по 13.11.2001р..
Щодо вимоги скасувати Рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії №154750009659 від 4.10.2023р., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі стажу для розрахунку права (РС-Розрахунок) (а.с.68) позивачка має 36 років 5 місяців 25 днів загального стажу, з яких 29 років 28 днів - спеціальний стаж.
Однак, колегія суддів зауважує, що згідно із даним розрахунком пенсійним органом втрачено рік роботи позивачки під час внесення даних, а саме: замість правильного періоду роботи « 1.05.2013р. по 30.06.2023р.» зазначено « 1.05.2014р. по 30.06.2023р.».
При цьому, як вбачається з трудової книжки, період роботи позивачки з 14.11.2001р. по 31.07.2023р. є безперервним.
Крім того, у відповіді на адвокатський запит від 1.12.2023р. Головне управління зазначило, що ним враховано період роботи ОСОБА_1 як працівника освіти, зокрема з 14.11.2001р. по 31.07.2023р. (а.с.41-42).
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вказує, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою щодо отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, як працівнику закладу освіти, відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV, позивачка вже мала право на отримання такої грошової допомоги.
Відтак, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у призначенні та виплаті вищевказаної грошової допомоги, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування Рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії №154750009659 від 4.10.2023р..
Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки є зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 р.XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко