печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34317/23-к
21 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023000000000747 від 04.05.2023 про зміну їй запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 09.08.2023 надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашньог арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що ГСУ Державного бюро розслідувань здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 436-2 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2022 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн., строком до 01.09.2023.
Вказує, що аналіз письмового повідомлення про підозру щодо ОСОБА_4 дає підстави зробити висновок про те, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи, а тому є помилковим. Зазначає, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 мала розмови із своєю колегою ОСОБА_6 , що носили приватний характер, в ході яких останні обговорювали та ділились своїми думками з приводу військової агресії Російської Федерації проти України, що почалася в 2014 році та переросла у відкриту війну проти України у лютому 2022 року. Під час однієї з таких розмов, яка відбулася вдома у ОСОБА_6 , був присутній її чоловік. Ці розмови не були публічними, на широкий загал, а виключно з особами, яких ОСОБА_4 добре знала та перебувала в дружніх стосунках. Такі розмови жодним чином не пов'язані з фактом перебування ОСОБА_4 на посаді судді та адміністративній посаді голови Звенигородського районного суду Черкаської області, оскільки вона не вела подібні розмови під час відправляння правосуддя чи виконання адміністративних обов'язків як голови суду. Таким чином, вважає, що кваліфікація за цією ознакою є очевидно неправомірною. Також факт присутності при одній із розмов чоловіка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , не створює окремий епізод тих дій, які ОСОБА_4 інкриміновані стороною обвинувачення, оскільки основним співрозмовником в той час була ОСОБА_6 . Жодних окремих розмов із ОСОБА_7 . ОСОБА_4 не мала. Тому вважає, що правильною кваліфікацією дій ОСОБА_4 на даній стадії може бути визнана кваліфікація за ч.1 ст.436-2 КК України. В свою чергу, такий злочин є нетяжким, що виключає можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні умови, передбачені ст.183 КПК України.
Також зазначив, що у ОСОБА_4 вилучено її паспорт для виїзду за кордон. Станом на тепер даний паспорт не повернутий та він перебуває у володінні сторони обвинувачення що унеможливлює її виїзд за межі України. Крім того, ОСОБА_4 не затримувалась, а навпаки, перебуваючи у місті Черкаси отримала клопотання сторони обвинувачення про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та самостійно прибула до Печерського районного суду міста Києва для розгляду цього клопотання. Такою своєю поведінкою ОСОБА_4 спростувала заявлений стороною обвинувачення ризик щодо можливості її переховування від органів досудового розслідування та суду.
Спроби впливу тим чи іншим чином з боку підозрюваної на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , або будь-яких інших свідків у даному провадженні, не з'явились на теперішній час, що свідчить про відсутність такого ризику, який був заявлений стороною обвинувачення.
Зазначає, що ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення відсутній, оскільки даний ризик заявлявся стороною обвинувачення та обґрунтовувався внесеними відомостями про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.14 та ч.3 ст.369 КК України за фактом наміру ОСОБА_4 запропонувати неправомірну вигоду представникам Вищої ради правосуддя за прискорення розгляду її заяви про звільнення у відставку. Але станом на тепер, відсутнє повідомлення ОСОБА_4 про підозру за вищезгаданим фактом, що є свідченням відсутності доказів на його існування, а це спростовує заявлений ризик.
Таким чином вважає, що на даний момент відсутні вагомі аргументи про необхідність тримання під вартою ОСОБА_4 , а тому існують законні підстави для зміни щодо неї запобіжного заходу на більш м'який.
Вказує, що ОСОБА_4 був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2 000 000,00 гривень, але вона не змогла внести дану заставу, оскільки її розмір є непомірний для підозрюваної. Також зазначив, що на утриманні ОСОБА_4 є двоє неповнолітніх дітей, які потребують, матеріальної підтримки, а також відсутність іншого доходу у ОСОБА_4 окрім заробітної плати судді. Декларацією судді ОСОБА_4 від 29.03.2023 підтверджується факт відсутності у останньої значного дороговартісного майна, що зробило би можливим отримати грошові кошти в сумі 2 000 000,00 гривень для внесення застави, тому просив змінити їй запобіжний захід, з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених підстав та просив змінити запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_4 на домашній арешт або зменшити розмір застави. Послався на необгрунтованість підозри та безпідставність ризиків. Зазначив, що визначений розмір застави в 2 000 000 грн. є непомірним для ОСОБА_4 , та у неї не має такої можливости її внести. ОСОБА_4 раніше не судима, має двох повнолітніх дітей, об'єм підозри не збільшився зі спливом часу, тому просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрювана ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала та просила задовольнити. Одночасно зазначила, що вказані стороною обвинувачення ризики є припущенням. Ваказала, що переховуватись від слідства та впливати на свідків вона не буде. Має двох дітей на утриманні. Чоловік на окупованій території, не може надавати матеріальної допомоги дітям. Вказала, що не може виконнувати свої батьківські обов'язки, діти перебувають за межами України з її мамою 67 років. Послалась на стан здоров'я, хроничну хворобу шлунку, харчування у СІЗО - є катуванням для її здоров'я. Зазначила, що судова практика показує, що відповідне кримінальне правопорушення повинно бути у публічній площині, в соціальних мережах. Виконуючи обов'язки судді вона не допускала висловлювань які їй вміняють. Послалась на те, що кримінальне правопорушенн вона не вчиняла, раніше не судима, працює тривалий час в органах судової влади.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи його необґрунтованим і безпідставним. Зазначив, що 06.07.2023 було рішення першої інстанції про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , яке ухвалою Київського апеляційного суду від 24.07.2023 було залишено без змін. Також рішенням Вищої ради правосуддя надано дозвіл на тримання ОСОБА_4 під вартою, а відтак просив відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 436-2 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2023 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн., строком до 01.09.2023. При цьому, вказаною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які обумовлювали необхідність утримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою.
Згідно зі ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_4 , за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої, характер та обставини вчинення злочину, так як воно сформульовано в повідомленні про підозру, з огляду на те, що стороною захисту не доведено доказами те, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, суттєво змінились і перестали існувати, а ті доводи, які наведені у клопотанні, в тому числі про наявність у підозрюваної двох неповнолітніх дітей, оцінювались слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування забобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 , нових обставин, які б суттєво вплинули на зміну оцінки тих обставин, якими вказані ризики були обгрунтовані органом досудового розслідування слідчому судді при застосуванні запобіжного заходу, захистом слідчому судді не доведено, а відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 201, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про зміну їй запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1