Головуючий у суді першої інстанції Соколов О.М.
Єдиний унікальний номер справи №757/24480/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/8340/2024
04 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Невідомої Т.О.
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г.
В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/24480/21-ц від 07 вересня 2022 року про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу, інфляційні втрати та штрафні санкції за Договором цільової позики від 15 серпня 2001 року та Договором позики від 20 серпня 2003 року в сумі 13723070 грн.
Приватним виконавцем Пилипчуком В.П., 24 січня 2023 року без участі сторони виконавчого провадження боржника ОСОБА_1 або його представника винесено постанови про опис та накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , а саме гаражні бокси № НОМЕР_1 , площею 19,6 кв.м. № 275, загальна площа 19,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Приватним виконавцем 25 січня 2023 року винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні суб'єкта господарювання ТОВ «Оцінка і консультації».
Відповідно до висновку, складеного 28 січня 2023 року оцінювачем Тарабан О.А. , ринкова вартість об'єкта оцінки гаражного боксу № НОМЕР_2 , загальна площа 19,7 кв.м., становить 982 300 грн., ринкова вартість об'єкта експертної грошової оцінки гаражного боксу № НОМЕР_1 , загальна площа 19,6 кв.м. становить 977 300,00 грн.
Як з'ясувалося у подальшому, описані приватним виконавцем гаражні бокси були виставлені ним на аукціон, який повинен був відбутися 23 лютого 2023 року, що підтверджується інформацією, розміщеною на сайті за https://setam.net.ua. Проте торги не відбулися. Однак, наступні торги відповідно до інформації на сайті призначено на 16 березня 2023 року.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження заявник вважає дії приватного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є незаконними, оскільки оцінено майно боржника, яким він володіє спільно з дружиною, без визначення частки цього майна та без фактичного його огляду.
У скарзі просив:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. з оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м.Києва у справі № 757/24480/21-ц від 07 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу , інфляційних втрат , штрафних санкцій за договором цільової позики від 15 серпня 2001 року та Договором позики від 20 серпня 2003 року в сумі 13 723 070 грн , а саме
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. щодо передачі ДП « СЕТАМ» на реалізацію майна - гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за адресою : м. Київ , Дніпровський узвіз , 1 за стартовою ціною реалізації визначеною у звіті про оцінку майна від 28 січня 2023 року ,
- визнати неправомірною оцінку майна віл 28 січня 2023 року проведеною ТОВ « Оцінка і консультації» щодо гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за адресою : АДРЕСА_1 ,
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г визначити вартість майна ОСОБА_1 , а саме гаражних боксів відповідно до вимог діючого законодавства,
- зупинити передачу на реалізацію майна, а саме гаражних бокісв № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 ,
- зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м.Києва у справі № № 757/24480/21-ц від 07 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу , інфляційних втрат , штрафних санкцій за договором цільової позики від 15 серпня 2001 року та Договором позики від 20 серпня 2003 року в сумі 13 723 070 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року у задоволенні скарги відмовлено
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права,постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу . У скарзі посилався на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони та були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 06 червня 2024 року ,04 липня 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження , будь- яких заяв від сторін не надходило. Представники сторін приймали участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст. 448 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд встановив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/24480/21-ц від 07 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу, інфляційних втрат та штрафних санкцій за Договором цільової позики від 15 серпня 2001 року та Договором позики від 20 серпня 2003 року в сумі 13 723 070 грн.
Згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків)та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, зокрема, якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Приватним виконавцем Пилипчуком В.П. 24 січня 2023 року винесено постанови про опис та накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , а саме гаражні бокси № НОМЕР_1 , площею 19,6 кв.м. та № 275, загальна площа 19,7 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 .
Приватним виконавцем 25 січня 2023 року винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні суб'єкта господарювання ТОВ «Оцінка і консультації».
Як наголошує п.2, ч.3, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до матеріалів справи 25 січня 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні суб'єкта господарювання ТОВ «Оцінка і консультації».
Відповідно до висновку, складеного 28 січня 2023 року оцінювачем Тарабан О.А. , ринкова вартість об'єкта оцінки гаражного боксу № НОМЕР_2 , загальна площа 19,7 кв.м., становить 982 300 грн., ринкова вартість об'єкта експертної грошової оцінки гаражного боксу №274, загальна площа 19,6 кв.м. становить 977 300,00 грн.
За змістом ч.5, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
Боржник ОСОБА_1 отримав 23 лютого 2023 року поштове відправлення приватного виконавця Пилипчука В.Г., в якому було повідомлено про результати оцінки майна.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Оцінка нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту «№ 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».
Відповідно до п. 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
Пунктом 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Після відкриття виконавчого провадження стягувач має право: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доводи боржника ОСОБА_1 про те, що оцінене майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому приватний виконавець безпідставно наклав арешт на все майно не знайшли свого підтвердження , враховуючи що таких доказів ОСОБА_1 приватному виконавцю не надав , а тому правильним є висновок суду про відсутність підстав, передбачених законом для виділу частки при зверненні стягнення.
Визначення вартості нерухомого майна було здійснено шляхом порівняльного підходу, що передбачено законом. Крім того, при реалізації арештованого майна встановлюється обсяг майна, що підлягає реалізації, і не позбавить права власності боржника у виконавчому провадженні. За таких обставин, вказані обставини скаржником не є підставами для визнання дій приватного виконавця Пилипчука В.Г. неправомірними та зобов'язання його вчинити дії.
За приписами п.2, ч.5, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Правильним є висновок суду ,що вимога ОСОБА_1 про зупинення передачі на реалізацію майна, а саме гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 не ґрунтується на законі і прямо суперечить вимогам п.2, ч.5, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», тому відсутні підстави для задоволення такої вимоги та визнання неправомірними дій суб'єкта оскарження з приводу оцінки майна .
Відповідно до п.п. 1 п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 6 від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду,.
Відповідно до ч. 3 ст. 452 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відповідність дій приватного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду у справі № 916/3156/17 від 4 червня 2019 року ).
Крім того , слід зауважити , що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року скасовано . Ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
З огляду на сталу судову практику, можна дійти висновку ,що станом на сьогодні, обраний боржником ОСОБА_1 не є ефективним, і не призведе до відновлення порушеного на його думку права.
Таким чином, суд, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги які співпадають із доводами вимог скарги, були предметом детального дослідження суду першої інстанції, додаткової перевірки і оцінки не потребують, зводяться лише до незгоди з судовим рішенням суду першої інстанції, є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні
Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10 липня 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
Т.О. Невідома