Головуючий у суді першої інстанції Волчко А.Я.
Єдиний унікальний номер справи № 369/21766/23
Апеляційне провадження №22ц /824/11975 /2024
04 липня 2024року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року про призначення судово - почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Петрова Світлана Миколаївна, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко Олена Віталіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги,
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області із грудня 2023 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Петрова Світлана Миколаївна, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко Олена Віталіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №369/21766/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Петрова Світлана Миколаївна, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко Олена Віталіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння( предмет спору квартира за адресою: АДРЕСА_1 та цивільну справу за №369/21770/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Петрова Світлана Миколаївна, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко Олена Віталіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння (предмет спору квартира за адресою: АДРЕСА_2 )
Продовжено підготовче провадження в об'єднаному провадженні.
Під час підготовчого провадження у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Лободою І.В. подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 стосуються витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 та квартири за АДРЕСА_2 , які набув у власність відповідач ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 29 липня 2023 року.
При цьому, від імені ОСОБА_1 при підписанні договору на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 . Наразі позивачка ставить під сумнів складення нею такої довіреності та добросовісного набуття у власність ОСОБА_2 вищевказаного нерухомого майна.
З метою захисту прав відповідача ОСОБА_2 , його представник вважає за доцільне під час підготовчого провадження призначити судову почеркознавчу експертизу довіреності від 02 червня 2023 року, виданої позивачкою ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко О.В., реєстровий №811, з метою з'ясування підписання ОСОБА_1 довіреності.
Представник відповідача аргументує необхідність призначення почеркознавчої експертизи тим, що проведена в рамках кримінального провадження експертиза, про яку веде мову позивачка та його представник, на думку сторони відповідача проведена з порушеннями вимог роз'яснень, які містяться в п.п.1.3, 1.4 Розділу І «Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), а саме у відібранні вільних зразків підпису ОСОБА_1 , оскільки надані на проведення цієї експертизи зразки підпису на свідчать про те, що вони підписані саме ОСОБА_1 , її особа не була ідентифікована органом який призначив експертизу при відібранні вільних зразків підпису.
Більше того, на проведення почеркознавчої експертизи також надаються оригінали документів, однак, про те що експерту були передані оригінали документів ОСОБА_1 не зазначено ні у постанові (крім довіреності виданої 02 червня 2023 року в м. Кемер, Анталія,) ні у висновку.
Разом з тим, стороною відповідача встановлено, що ОСОБА_1 з паспортом вказаним у цій довіреності не перетинала кордон Турецької республіки, що ставить під сумнів її достовірність.
Наведені у своїй сукупності обставини викликають сумніви у відповідача в достовірності результатів проведеної експертизи, тому з метою захисту прав ОСОБА_2 його представник просила призначити судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:
- ОСОБА_1 чи іншою особою виконаний підпис та рукописний текст в довіреності від 02 червня 2023 року , посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко О.В., реєстровий №811, в графі «підпис».
Представник відповідача просила суд відібрати у позивачки ОСОБА_1 додаткові експериментальні зразки підпису в кількості не менше 5 аркушів А-4 виконаних в положеннях сидячи та стоячи. Зобов'язати позивачку ОСОБА_1 надати до матеріалів справи на час проведення судово-почеркознавчої експертизи оригінали документів, які містять її умовно-вільні зразки підпису, пов'язані з розглядом даної справи: договір з «АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «АСТРУМ» №02/09/22-1/1 від 02 вересня 2022 року. Проведення експертизи доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 18008, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 81).
У свою чергу, представник позивачки заперечувала щодо задоволення даного клопотання, та вважала, що відсутні підстави для призначення такої експертизи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лободи І. В. про призначення судової почеркознавчої задоволено.
Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.
На вирішення експертизи поставлено запитання:
- ОСОБА_1 чи іншою особою виконаний підпис та рукописний текст в довіреності від 02.06.2023, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шелудченко О.В., реєстровий №811, в графі «ПІДПИС» ?
Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 18008, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 81), попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України - за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Провадження у справі зупинено до надання висновку експерта.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скарг, просив ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду справи . У скарзі зазначав , що призначення експертизи є безпідставним.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 04 липня 2024 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
Представник позивачки адвокат Назаренко Д.Л. приймала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції . Представник відповідача ОСОБА_2 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці до 22 липня 2024 року. Разом з тим до клопотання доказів перебування у відпустці саме в цей період представником не надано, а відтак відсутні підстави вважати причини неявки поважними, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як встановлено в судовому засіданні, предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння , а підставою невизнання позивачкою підписання нею довіреності відповідно до якої здійснено правочин .
Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за наявності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до правильного висновку про необхідність призначення експертизи для вирішення питання , яке пов'язане з підписанням довіреності позивачкою, оскільки це необхідно для правильного вирішення спору по суті та винесення законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Доводи апеляційної скарги ,що суд призначив експертизу у справі, без врахування наявності висновку експерта, проведеного в рамках кримінального провадження, та відсутності дійсної потреби у призначенні експертизи, є безпідставними.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 44 ЦПК України визначено , що зловживання процесуальними правами є неприпустимим.
З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Враховуючи, що відповідач подав заяву про призначення експертизи, одним із обґрунтувань позову є не підписання позивачкою довіреності , на підставі якої здійснено правочин, а відтак для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та від вирішення питання, поставленого експерту залежить вирішення спору по суті, а відтак висновок суду про призначення експертизи є цілком обґрунтованим.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, підстави для її скасування відсутні
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10 липня 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова