Справа № 524/3883/24 Номер провадження 33/814/821/24Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
09 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі адвоката Зорченко О.В.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Зорченко Олексія Валентиновича на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 травня 2024 року, -
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 02.09.2023 року о1 9-13 год. ОСОБА_2 у м. Кременчуці по пров. Г. Маріуполя керував транспортним засобом «MERCEDES BENZE 420» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі лікарем-наркологом, чим порушив п.2.9а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 адвокат Зорченко О.В. подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 травня 2024 року, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння від 11 січня 2024 року №399 не було складено безпосередньо після його огляду, а також йому не було вручено один з примірників, що підтверджується відсутністю його підпису про ознайомлення з результатами його огляду висновку, а тому такий висновок складений з порушенням і вважає недійсним.
Крім того, посилається на те, що лікар нарколог, який проводив огляд ОСОБА_1 діяв всупереч із вимогами інструкції, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Акцентує увагу, що після виявлення у водія будь-якого з видів сп'яніння, відносно останнього не пізніше двадцяти чотирьох годин повинен бути складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення, при цьому, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачене.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2023 року о 19-13 год. ОСОБА_2 у м. Кременчуці по пров. Г. Маріуполя керував транспортним засобом «MERCEDES BENZE 420» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі лікарем-наркологом, чим порушив п.2.9а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2024 року серії ААД №714547; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 399 від 11.01.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння; рапортом поліцейського; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією, затвердженою Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року №1452/735.
Відповідно до п.п.16-21 вказаної Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із долученого до матеріалів справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 січня 2024 року №399, складений о 19:30 год 02.09.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебував на той момент в стані наркотичного сп'яніння, аналіз №3805 від 09.10.2023 року, в якому зазначається що в сечі в ОСОБА_1 виявлено фенамфітаміни.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_3 не виконав вимоги п.2.9а ПДР України.
В доводах апеляційної скарги, зазначає, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння від 11 січня 2024 року №399 не було складено безпосередньо після його огляду, а також йому не було вручено один з примірників, що підтверджується відсутністю його підпису про ознайомлення з результатами його огляду висновку, а тому такий висновок складений з порушенням і вважає недійсним, суд відхиляє доводи , суд відхиляє дані доводи виходячи з наступного.
Із долученого відеозапису до матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «MERCEDES BENZE 420» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 за порушення ПДР (хронологічний відрізок 19:13:22), в процесі спілкування працівники поліції виявили в останнього ознаки наркотичного сп'яніння(хронологічний відрізок 19:19:48), на що ОСОБА_1 погодився. Результат експрес тесту показав позитивний результат на амфетамін та метамфінамін, на що ОСОБА_1 забажав направити біологічну речовину для лабораторного дослідження в м. Полтаву (хронологічний відрізок 20:44:00 - триває далі.). Відеозапис розпочинається (хронологічний відрізок 09:50:00 - триває далі, 01.04.2024 року) працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що надійшов висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, останньому було роз'яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд відхиляє, так як матеріали справи містять підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2024 року серії ААД №714547; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 399 від 11.01.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння; рапортом поліцейського; та іншими матеріалами справи у їх сукупності
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положенням ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Зорченко О.В. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Зорченко Олексія Валентиновича - залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин