Справа № 524/6674/23 Номер провадження 33/814/746/24Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
09 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйнової О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Дворник Олександра Вікторовича на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2023 року,-
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 04.09.2023 року о 08-24 год. в м. Кременчуці по бул. В.Пугачова керувала транспортним засобом «NISSAN JUKE» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», чим порушила п.2.9а, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 адвокат Дворник О.В., подавши апеляційну скаргу, в якій просив постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.11.2023 року скасувати за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд виніс рішення на підставі доказів, наданих поліцейськими, не врахував того, що працівники поліції, які затримали мій автомобіль, будучи представниками правоохоронного органу, мали діяти добросовісно, розсудливо, але всупереч цим вимогам, працівники поліції діяли недобросовісно, умисно умовчали та не роз'яснили мені можливість проходження огляду на стан сп'яніння в лікувальному закладі, в результаті якого висновок щодо сп'яніння міг бути іншим. Акцентує увагу, що працівники поліції не були допитані в судовому засіданні, тому суд не надав належної оцінки.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 02.04.2024 року судом була повернута, оскільки до скарги не додано належних документів, судом роз'яснено, що повернення апеляційної скарги з вище вказаних підстав не перешкоджає повторній подачі апеляційної скарги, станом на 19.04.2024 року недоліки були усунуті.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.09.2023 року о 08-24 год. ОСОБА_1 в м. Кременчуці по бул. В.Пугачова керувала транспортним засобом «NISSAN JUKE» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», чим порушила п.2.9а, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 04.09.2023 року серії ААД №045502; тестуванням на алкоголь, яке проведено за допомогою приладу «Драгер» результат якого склав - 1.24 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом поліцейського; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконалп вимоги п.2.9а ПДР України.
Щодо доводів апеляційної скарги, а саме, що працівники поліції недобросовісно, умисно умовчали та не роз'яснили можливість проходження огляду на стан сп'яніння в лікувальному закладі, в результаті якого висновок щодо сп'яніння міг бути іншим, суд відхиляє дані доводи, виходячи з наступного.
Із відеозапису долученого до матеріалів справи, вбачається (хронологічний відрізок 08:23:05) транспортний засіб Nissan Juke д.н.з. НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений жовтий колір світлофору, працівниками поліції був зупинений автомобіль за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , в ході спілкування працівниками поліції в останньої було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук (хронологічний відрізок 08:28:24), працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодилась, результат огляду за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST склав - 1,24 проміле(хронологічний відрізок 08:32:09).
Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд відхиляє. Так як матеріали справи місять докази, які вбачають вину ОСОБА_1 , а саме підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 04.09.2023 року серії ААД №045502 (а.с.1); тестуванням на алкоголь, яке проведено за допомогою приладу «Драгер» результат якого склав - 1.24 проміле(а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначається, що ОСОБА_1 з результатом згодна (а.с.3); постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7662267 від 04.09.2023 року, та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Дворника О.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2023 року - задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Дворнику Олександру Вікторовичу.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дворник Олександра Вікторовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин