Справа № 552/257/24 Номер провадження 11-кп/814/1608/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
03 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського
апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження №12023170430001273 від 25.10.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2024 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, із середньою cпеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, дітей неповнолітніх на утриманні не маючого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.01.2002 Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік. 25.11.2002 скасовано іспитовий строк. 20.06.2003 звільнено умовно достроково, невідбутий термін покарання 5 місяців 5 днів;
- 02.08.2004 Дніпровським районним судом м. Київ за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. 25.09.2008 звільнено умовно достроково, невідбутий термін покарання 5 місяців;
- 23.02.2011 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч.2 ст. 309 ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 04.09.2013 звільнено умовно достроково, невідбутий термін покарання 1 рік 1 місяць 10 днів;
- 09.02.2016 Октябрським районним судом м. Полтава за ч.2ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік;
- 26.06.2017 Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 360, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 22.08.2017 Козельщенським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України остаточно засуджено до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 19.10.2017 Київським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст. 185, ст. 360, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджено до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 28.11.2017 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 360, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджено до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
- 02.02.2018 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ст. 360, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджено до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
- 21.03.2018 Ленінським районним судом м. Полтава, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 360, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджено до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 30.10.2020 звільнений з Жовтневської (Покровської) ВК №17 по відбуттю покарання;
- 09.11.2023 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст..75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.,
Цим вироком ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст.185 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі.
На підставі положень ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення покаранням, призначеним за цим вироком, покарання згідно вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 09.11.2023 року призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення.
За ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_7 засуджено на 5 років позбавлення волі.
У відповідності до положень ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, частини невідбутого покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 09.11.2023, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду, 16.10.2023 року, у період часу з 16 год. 27 хв.. по 16год. 31 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в торговому залі магазину «Маркетопт», за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 23, що належить ПП «ОНВАРД ТРЕЙД», де діючи умисно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць вказаного магазину таємно викрав продукти харчування на загальну суму 1483 грн. 77 коп.
У подальшому з місця вчинення злочину ОСОБА_7 зник розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1483 грн. 77 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.12.2023 у період часу з 15 год. 15 хв. по 15 год. 17 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що в м. Полтава по вул. Зінківська, буд. 6, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці викрав навушники Bluetooth X-DIGITAL HBS-310.
При спробі вийти з магазину «Аврора» без оплати вказаного товару був зупинений працівниками вказаного магазину, тим самим ОСОБА_7 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено, з причин, які не залежали від його волі.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду щодо нього змінити, пом'якшивши призначене судом покарання.
Зазначає, що судом не в повній мірі враховано, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.15 ч.4 ст. 186, ч.1 ст.357 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.
Торкаючись виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_7 за вчинені кримінальні правопорушення, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 КК України.
Всупереч доводів обвинуваченого, покарання ОСОБА_7 призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, наявність обставин що обтяжують та пом'якшують покарання.
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_7 після притягнення до кримінальної відповідальності за аналогічний попередній злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та повторно вчинив замах на грабіж майна громадян, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість.
Таким чином, на переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, наближене до мінімального в межах санкції ч.4 ст. 185КК України, є справедливим, достатнім і необхідним у даному випадку для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, не є надмірно суворим, а тому підстав для зміни вироку та пом'якшення призначеного покарання, про що поставлено питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність порушень при розгляді кримінального провадження істотних вимог норм кримінального процесуального закону, які були підставою для безумовного скасування всього вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2024 відносно нього - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4