Справа №463/5868/24
Провадження №1-кс/463/4899/24
03 липня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , від 29 травня 2024 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000140 від 17.02.2024, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась із скаргою до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про скасуванняпостанови дізнавача відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , від 29 травня 2024 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000140 від 17.02.2024.
В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що про оскаржувану постанову дізналась лише 14.06.2024 року, вважає таку незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки слідчим неповно проведено досудове слідство, не враховано всіх обставин справи та зроблено помилкові висновки про відсутність в у даному випадку складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. А тому, вважає, що постанова підлягає до скасування.
Адвокат ОСОБА_3 подала заяву про розгляд скарги без її участі та просить суд врахувати пояснення свідка ОСОБА_6 , які викладені у протоколі допиту свідка від 20.03.2024 року та скасувати оскаржувану постанову.
Дізнавач відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, на адресу суду не скерував матеріали кримінального провадження, а тому в порядку ч.3 ст.306 КПК України, суд розглядає дану скаргу без його участі.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи з таких підстав.
Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із оскаржуваної постанови дізнавача відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , від 29 травня 2024 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000140 від 17.02.2024 року, закрито у зв'язку з відсутністю у даному випадку складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В оскаржуваній постанові слідчим, як на підставу закриття кримінального провадження, наведено покази свідка ОСОБА_6 та зазначено, що свідок повідомила наступне: «Також додаю, що тілесних ушкоджень не було нанесено, оскільки вони двоє тільки конфліктували на підвищених тонах»
В той же час, із змісту долученого до матеріалів скарги копії протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , вбачається протилежне, зокрема свідок повідомила, наступне: « Надалі ОСОБА_7 правою рукою, а саме кулаком наніс кілька ударів, біля чотирьох в обличчя та верх голови, область чола ОСОБА_8 …коли ОСОБА_7 почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_8 , в цей час швидко забрала ОСОБА_9 з переднього сидіння…»
Отже, слідчим не було належним чином проаналізовано протокол допиту свідка та зроблено передчасні висновки, що свідчить про відсутність всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, чим порушено норми ст.9 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Беручи до уваги наведене, керуючись принципом змагальності кримінального процесу, приходжу до висновку, що скаргу адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 слід задоволити, скасувати постанову дізнавача відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , від 29 травня 2024 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000140 від 17.02.2024.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 303-307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя-
скаргу задоволити.
Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , від 29 травня 2024 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000140 від 17.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1