Справа № 947/27363/23
Провадження № 1-кп/947/316/24
02.07.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000394 від 13.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№12022160000000394 від 13.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 заявила суду письмове клопотання про скасування арешту майна, а саме з банківської картки банку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , обґрунтовуючи тим, що на зазначену картку їй нараховуються виплати якпереміщеній особі, які є єдиним джерелом доходу.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченої.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши заявлене клопотання та матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників провадження, приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, на вилучену банківську картку банку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка визнана речовим доказом і на яку ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 17.05.2023 року накладений арешт, здійснюється перерахування соціальних виплат обвинуваченій ОСОБА_5 особі, тобто не відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, як доказ у кримінальному провадженні, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене свідчить про те, що потреба в застосуванні арешту, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2023 року відпала, а тому накладення арешту на вищезазначене майно не допускається та порушує конституційні права особи, яка є власником майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 369-372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт з банківської картки банку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 17.05.2023 року.
Банківську картку банку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_5 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1