Справа №№ 148/1240/24
Іменем України
03 липня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим та матеріали кримінального провадження № 12024020180000155 внесеного в ЄРДР від 02.05.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця с. Ільник, Турківського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не одружений, працює тимчасовими заробітками, не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», являючись особою, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно, систематично протягом тривалого часу з 10.08.2023 по 02.05.2024 не маючи підґрунтя, вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою проживає за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із чим перебуває на профілактичному обліку сектору превенції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, як сімейний кривдник.
Так, 10.08.2023 близько 13:00 години ОСОБА_5 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_4 , що проявилось у висловлюванні нецензурної лайки на підвищених тонах за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
11.09.2023, постановою Тульчинського районного суду у справі №148/1640/23 за вказані дії ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Після чого, 05.11.2023 близько 17:50 години, ОСОБА_5 не зупинившись на вчиненому та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі співмешканкою ОСОБА_4 , під час чого ображав нецензурною лайкою, вчинивши насильство в сім'ї психологічного характеру.
23.11.2023, постановою Тульчинського районного суду у справі №148/2334/23 за вказані дії ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Окрім того, 25.11.2023 близько 16:30 години, ОСОБА_5 не зупинився на вчиненому та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 .
Він же, 30.11.2023 близько 18:20 години перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_4 за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , що проявилось у висловлюванні нецензурної лайки на підвищених тонах.
Він же, 02.12.2023 близько 12:20 години перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_4 , що проявилось у висловлюванні нецензурної лайки на підвищених тонах за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 та порушив один із заходів термінового заборонного припису, що був винесений відносно останнього 30.11.2023.
Він же, 07.12.2023 близько 16:00 години перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_4 , в ході якої ображав її нецензурними словами, вчинивши насильство в сім'ї психологічного характеру.
Він же, 10.12.2023 близько 23:00 години перебуваючи вдома у п'яному вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , вчинив сварку, виражався нецензурними словами, кричав, вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру.
21.12.2023, постановою Тульчинського районного суду у справі №148/2603/23, №148/2605/23, №148/2606/23, 148/2635/23, №148/2646/23 за вказані дії ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчиняла насильство в сім'ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , не зупинившись на вчиненому, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, умисно, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, 02.05.2024 в ранкову пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 психологічне насильство, що виразилося у словесних образах, нецензурній лайці, тим самим, завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Систематичні протиправні дії ОСОБА_5 призвели до психологічних страждань ОСОБА_4 та погіршення якості її життя, до емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, крім того, викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку.
До суду представлено угоду про примирення від 24.05.2024, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Також сторони узгодили застосування ст. 91-1 ч. 1 п. п. 1, 3, 4, 5 КК України, з покладенням обов'язків на ОСОБА_5 , а саме: заборони перебування в місці спільного проживання з ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 ; заборони наближатися на визначену відстань до місця, де ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборони листування, телефонних переговорів з ОСОБА_4 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.
В судовому засіданні прокурор висловив позицію щодо затвердження угоди про примирення.
Обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що суть пред'явленого обвинувачення йому повністю зрозуміла, він повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також погоджується на затвердження угоди про примирення, яка укладена ним добровільно без будь-якого примусу. Міра покарання вказана в угоді та додаткові обов'язки, він також розуміє в повному обсязі. З усіма правами передбаченими ст. 474 КПК України та наслідками затвердження вказаної угоди він ознайомлений. У вчиненому щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_4 , в судовому засіданні висловила позицію на затвердження угоди про примирення, зазначивши, що вказана угода була укладена за її ініціативи.
Суд, вивчивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває в сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, а тому його дії вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин в судовому засіданні не встановлено. Суд не відносить до обтяжуючої обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, так як надані суду докази не містять інформації про перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння в період вчинення кримінального правопорушення 02.05.2024. Обставини, щодо вчинення адміністративних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння, не можуть судом враховуватись при вчиненні кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. ст. 468-472 КПК України, обвинувачений добровільно, без будь-якого примусу погодився на її укладання, з визначеною мірою покарання згоден, ознайомлений та усвідомлює обмеження права на оскарження вироку, а також наслідки невиконання угоди.
Угода укладена за добровільної згоди потерпілої та за її ініціативою.
За таких обставин, враховуючи позицію учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про затвердження угоди про примирення та ухваленні вироку.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання, суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення та ступінь тяжкості, особу обвинуваченого, його посередню характеристику, відсутність судимості. Відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу, обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин, відсутністю обтяжуючих покарання обставин.
В зв'язку з викладеним, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та беручи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде призначення узгодженого сторонами покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, стосовно засудженого підлягають застосуванню обмежувальні заходи, які узгодженні сторонами та визначенні пунктами 1, 3, 4, 5 частин першої даної статті, в межах строку передбаченого частиною третьою цієї ж статті.
Враховуючи ті обставини, що сторонами не ставилось питання перед судом щодо застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд вважає, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126-1 КК України, ст. ст. 314-315, 368-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 від 24.05.2024, в кримінальному провадженню № 12024020180000155 внесеному в ЄРДР від 02.05.2024, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому узгоджену міру покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин. (двісті сорок годин).
Відповідно до вимог ст. 91-1 ч.1 п. п. 1, 3, 4, 5, ч.3 КК України, застосувати до засудженого ОСОБА_5 строком на два місяці обмежувальні заходи, як до особи, яка вчинила домашнє насильство:
- заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_5 . наближатися на визначену відстань до місця, де ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборонити ОСОБА_5 листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно засудженого ОСОБА_5 - не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 374 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя