04 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4715/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Ярошенко Світлана Миколаївна подала через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в не нарахуванні збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії військового стану за час його перебування на лікуванні, а саме: з 13 жовтня 2022 року по 04 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити збільшену до 100 000,00 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії військового стану за час його перебування на лікуванні, а саме: з 13 жовтня 2022 року по 04 січня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він проходив військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану. ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . За час проходження військової служби позивач з 05.10.2022 по 18.10.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №1844/5456 від 20.08.2023.
В ході виконання обов'язків із захисту Батьківщини позивач 13 жовтня 2022 року під час артилерійсько-мінометного обстрілу збройними силами російської федерації отримав вибухову травму. Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3409 від 31.12.2022 року встановлений діагноз після поранення: акубаротравму гостра двобічна глухуватість. Гострий катаральний фронтит.
В подальшому перебував на лікуванні в АДРЕСА_1 в пункті постійної дислокації, після погіршення стану здоров'я направлений на лікування до військової частини НОМЕР_2 . З 11 по 22 листопада 2022 року перебував на лікуванні в КНП "Глобинська міська лікарня". З 23 листопада по 6 грудня 2022 року проходив лікування в Миргородський реабілітаційний центр "Миргород". З 22 грудня 2022 року по 4 січня 2023 року лікувався КП Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни "Полтавської обласної ради". За період перебування на лікуванні після акубаротравми не отримував в належному розмірі (100 тис. грн.) додаткової винагороди передбаченої Постановою від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", внаслідок чого порушив його права на належне грошове забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
У відзиві на позов відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 зауважив, що відповідно до п. 3 Розділу XVІ Порядку 260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. З вищевикладеного випливає, що нарахування та виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі саме наказів командира військової частини, зокрема військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймає участі у підготовці та виданні наказів командира військової частини НОМЕР_1 та жодним чином не впливає на цей процес. Також позивач сам підтверджує та не забезпечує, що проходив військову службу саме у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 року і накази про нарахування грошового забезпечення стосовно позивача видавав саме командир військової частини НОМЕР_1 . До того ж з розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_4 № 7879 від 03.02.2023 відомо про готовність до відкриття особового рахунку військової частини НОМЕР_1 . Військову частину НОМЕР_1 зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_3 ) з 01.02.2023 року. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 була знята із фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 та не перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У відзиві на позов відповідач - Військова частина НОМЕР_1 зауважив, що в частині спірного періоду, З 13 жовтня 2022 року по 11 листопада 2022 року позивач стаціонарно після отримання легкої травми не лікувався. З 06 грудня по 26 грудня 2022 року позивач стаціонарно також не лікувався. Отже дані періоди підлягають виключенню із днів за які могло б бути нарахування додаткової грошової винагороди до 100000 грн. За жовтень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. за період участі у бойових діях згідно п. 315 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 529 від 18.11.2022 року.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 з березня 2022 року був призваний службу до Збройних Сил України.
13.10.2022 в ході виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини в районі н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області під час артилерійсько-мінометного обстрілу збройними силами російської федерації отримав вибухову травму. Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3409 від 31.12.2022 р. встановлений діагноз після поранення: акубаротравму гостра двобічна глухуватість. Гострий катаральний фронтит.
В подальшому перебував на лікуванні в АДРЕСА_1 в пункті постійної дислокації, після погіршення стану здоров'я направлений на лікування до військової частини НОМЕР_2 .
Упродовж періоду з 11.11.2022 по 04.01.2023 перебував на лікуванні, пов'язаному з пораненням:
з 11.11.2022 по 24.11. 2022 року перебував на лікуванні в КНП "Глобинська міська лікарня";
з 23.11.2022 по 06.12.2022 року проходив лікування в Миргородський реабілітаційний центр "Миргород";
з 22.12.2022 по 04.01.2023 року лікувався КП Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни "Полтавської обласної ради".
За період перебування на лікуванні після акубаротравми не отримував в належному розмірі (100 тис. грн.) додаткової винагороди передбаченої Постановою від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Посилаючись на те, що відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду, збільшену да 100000,00 грн відповідно 13.10.2022 по 04.01.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається наявність лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах вищевказані умови дотримані та підтверджуються довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 31.12.2022 № 3409, а також виписками із медичної карти стаціонарного хворого.
Таким чином, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Проте, суд вважає необхідним зазначити, що за жовтень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. за період участі у бойових діях згідно п. 315 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 529 від 18.11.2022 року.
При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині періоду з 13 жовтня 2022 року по 11 листопада 2022 року позивач стаціонарно після отримання легкої травми не лікувався; в період з 06 грудня по 26 грудня 2022 року позивач стаціонарно також не лікувався. Отже дані періоди підлягають виключенню із днів за які могло б бути нарахування додаткової грошової винагороди до 100000 грн.
Відтак, суд вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 11.11.2022 по 24.11.2022 року; з 23.11.2022 по 06.12.2022 року; з 22.12.2022 по 04.01.2023 року.
Відповідно до п. 3 Розділу XVІ Порядку 260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
З вищевикладеного випливає, що нарахування та виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі саме наказів командира військової частини, зокрема військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймає участі у підготовці та виданні наказів командира військової частини НОМЕР_1 та жодним чином не впливає на цей процес.
Також позивач сам підтверджує, що проходив військову службу саме у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 року і накази про нарахування грошового забезпечення стосовно позивача видавав саме командир військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 повинна нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я за період: з 11.11.2022 по 24.11.2022 року; з 23.11.2022 по 06.12.2022 року; з 22.12.2022 по 04.01.2023 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, збільшену до 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 11.11.2022 по 24.11. 2022 року; з 23.11.2022 по 06.12.2022 року; з 22.12.2022 по 04.01.2023 року
Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.
При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Суд зазначає, що до матеріалів справи представником позивача подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допоммоги, інших документів на підтвердження витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справи, до суду не подано, відтак клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення сторонами будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи до суду не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 162, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні ді задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за час перебування на лікуванні в закладі охорони здоров'я за періоди: з 11.11.2022 по 24.11.2022 року; з 23.11.2022 по 06.12.2022 року; з 22.12.2022 по 04.01.2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, збільшену до 100000 грн за період перебування на лікуванні за періоди з 11.11.2022 по 24.11.2022 року; з 23.11.2022 по 06.12.2022 року; з 22.12.2022 по 04.01.2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко