03 липня 2024 року Справа № 280/5672/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1993року по 31 грудня 1997 року та з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2004 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,10333 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 09 травня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статтею 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року та з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2004 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,10333.
Ухвалою суду від 24 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначає, що з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці і у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Позивач у цій справі оскаржує дії відповідача щодо перерахунку пенсії після призначення пенсії за віком з пенсії за вислугу років (призначені за різними Законами України). Тому застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем права на отримання соціальних виплат.
Крім того, зауважує, що при призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 42 Закону України № 1058 зараховується страховий стаж з дати призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком (у випадку позивача з 2004 по 2023 роки), у зв'язку з тим, що збільшився коефіцієнт стажу і розмір пенсії збільшився, позивач дізнався про неправильно здійснений перерахунок пенсії лише після отримання розрахунків з матеріалів пенсійної справи, після чого одразу звернувся з заявою до відповідача про здійснення перерахунку, проте, отримав відмову, яка і є предметом судового розгляду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
В першу чергу суд зазначає, що питання щодо строку звернення до суду із позовом про перерахунок та виплату пенсії Конституційним Судом України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, на яке у заяві посилається позивач, не вирішувалось.
З приводу посилань позивача на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, з урахуванням якої пзивач не обмежений строком звернення до суду із позовом щодо перерахунку своєї пенсії суд зазначає наступне.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У відповідності до положень статті 51 вищезазначеного закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту призначення позивачу пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Натомість, згідно мотивувальної частини позовної заяви позивачу з 11 жовтня 2004 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року№ 1788-XII, а з 23 лютого 2021 року - пенсію за віком у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
З огляду на коло суб'єктів, на яке розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, а також з огляду на той факт, що пенсія позивачу призначена у відповідності до положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посилання відповідача на статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII в частині відсутності обмеження строку звернення до суду із позовом в рамках даної справи є безпідставними.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Так, у позовній заяві позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1993року по 31 грудня 1997 року та з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2004 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,10333 з урахуванням раніше виплачених сум.
В той же час, згідно наданого позивачем листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07 червня 2024 року пенсія за віком позивачу призначена з 23 лютого 2021 року.
З вищевикладеного вбачається, що у березні 2022 року позивачу було відомо про порушення своїх прав в частині нарахування та виплати пенсії без застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1993року по 31 грудня 1997 року та з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2004 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,10333.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача лише у травні 2024 року.
Так, з огляду на дату призначення позивачу пенсії за віком (23 лютого 2021 року), приймаючи до уваги, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (09 травня 2024 року), а також дату звернення позивача до суду із позовом (17 червня 2024 року) суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 порушено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою.
Суд зазначає, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду (вх.№ 3037 від 01 липня 2024 року).
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді, - повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов