01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2010 № 30/415
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Промтехмонтаж-2"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2010
у справі № 30/415 ( .....)
за позовом ВАТ "Промтехмонтаж-2"
до ТОВ "Централ-Девелопмент"
про стягнення 64980,46 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 у справі №30/415 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ “Промтехмонтаж - 2” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2010 у справі №30/415 та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі наголошується на тому, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до розпорядження Київської МДА № 775 від 22.05.1999 та Додатку №1 до нього, керуючись розпорядженням Київської МДА № 295 від 21.02.2001, згідно з яким було внесено зміни та доповнення до розпорядження Київської МДА № 775, було наведено перелік майна, що знаходилось у повному господарському віданні ВАТ “Промтехмонтаж-2 ” та було передано до комунальної власності.
Ухвалою від 14.05.2010 розгляд апеляційної скарги було призначено на 22.06.2010, в судове засідання представники сторін не з'явилися, від позивача через канцелярію суду надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.07.2010.
В судове засідання 07.07.2010 представники сторін повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 120-124, 138-147), по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представників сторін.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернувся з позовом ВАТ “Промтехмонтаж - 2” до ТОВ “ЦЕНТРАЛ - ДЕВЕЛОПМЕНТ” про стягнення 64980, 46 грн. - боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов'язання за Договорами оренди № 202/06/09 від 02.06.2009 та № 202/09 від 02.02.2009.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Між Відкритим акціонерним товариством “Промтехмонтаж-2” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦЕТРАЛ-ДЕВЕЛОГШЕНТ” (орендар) було укладено Договір № 202/09 оренди нежитлового приміщення від 02.02.2009 (далі - Договір № 202/09).
Відповідно до п.2.1 Договору № 202/09 позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 353.1 кв. м в будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. П. Лумумби. 10, корпус 1, а також інше майно, склад і ціна якого зазначені в Акті приймання - передачі, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування приміщенням у розмірі 16 217,88 грн. на місяць (п.4.1 Договору №202/09).
У позовній заяві зазначено, що орендоване приміщення передано відповідачу, відповідно до Акту приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 02.02.2009, в свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором № 202/09 не виконав, а саме, не сплачував орендної плати протягом тривалого часу, чим порушив п. 6.2 Договору №202/09, в зв'язку з чим заборгованість становить 56 980,46 грн. В подальшому 01.06.2009 Договір № 202/09 було розірвано, а орендоване майно повернуто позивачу.
02.06.2009 між сторонами було укладено новий Договір оренди нежитлового приміщення № 202/06/09 (далі - Договір № 202/06/09).
Відповідно до п.2.1 Договору № 202/06/09 позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 353.1 кв .м. в будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. П. Лумумби. 10, корпус 1, а також інше майно, склад і ціна якого зазначені Акті приймання - передачі, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування приміщенням у розмірі 8 000,00 грн. на місяць (п. 4.1Договору № 202/06/09).
У позовній заяві зазначено, що орендоване приміщення передано відповідачу, відповідно до Акту приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 02.06.2009, в свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором № 202/06/09 не виконав, а саме не сплачував орендної плати, чим порушив п. 6.2 Договору №202/09, в зв'язку з чим заборгованість становить 8000,00 грн.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень № 202/06/09 від 02.06.2009 та Акт звірки взаєморозрахунків від 26.08.2009, з вимогою підписати Акти звірки взаєморозрахунків та погасити заборгованість по орендній платі за вказаними Договорами, а саме перерахувати заборгованість у сумі 64 980,46 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відповіді на зазначений лист відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ст. 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Зазначена вище стаття визначає суб'єктний склад осіб, які можуть виступати наймодавцями в договорі майнового найму (оренди). Це власники майна, особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму.
Частина 2 ст. 761 Цивільного кодексу України допускає випадки, коли наймодавцем може бути не власник майна, а інша особа. Така особа має бутті уповноважена на укладення договорів найму. Відповідні повноваження не власнику можуть бути надані законом або самим власником.
Якщо повноваження здавати майно в найом не випливає із закону, наймодавець повинен мати спеціальне уповноваження власника здавати його майно в оренду.
Тобто, орендодавцем може виступати власник майна, яке передається в оренду, а також особа, яка уповноважена на укладення відповідного договору найму.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.. 316 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. які не суперечать закону.
Право власності насувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.. 328 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції двічі направлялися судові запити 17.12.2009 та 21.01.2010 до Комунального підприємства “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, з проханням повідомити інформацію про те, за якою особою зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення площею 353.1 кв. м в будинку за адресою: м. Київ. вул. П. Лумумби, 10, корпус 1, в період з 01.02.2009 по теперішній час.
Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” було надано відповідь на запит суду, а саме: № 548 (И-2010) від 22.01.2010 та № 3871 (И-2010) від 13.02.2010, в якій зазначено, що станом на 19.01.2010 та на 11.02.2010 згідно з даними книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду, нежилі приміщення площею 353.1 кв. м за адресою: вул. Лумумби, 10, корп. 1 на праві власності ні за ким не зареєстровані.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Відкрите акціонерне товариство “Промтехмонтаж-2” не є власником спірного майна.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач не був уповноважений на укладення спірних Договорів оренди.
Крім того, ст.. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звергаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи позивача у справі.
Враховую вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними засобами доказування не доведено порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів Відкритого акціонерного товариства “Промтехмонтаж-2 ”, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Промтехмонтаж-2 ”.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер, з огляду на те, що відповідно до ст.. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
В свою чергу, позивач не обґрунтував того, чому ним не було надано докази, які долучені до апеляційної скарги, до суду першої інстанції. Слід зазначити, що з п'яти судових засідань у місцевому господарському суді представник позивача був присутній лише у двох. До апеляційної інстанції представник позивача взагалі не з'явився.
Згідно з частини третьої ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 у справі №30/415 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2010 у справі №30/415 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Промтехмонтаж - 2” - без задоволення.
2. Матеріали справи №30/415 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді