01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.07.2010 № 40/78
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належно;
від відповідача - Бичкова А.О. - представник, дов. № 08 від 22.04.2010р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.04.2010
у справі № 40/78 ( .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
до Товариство з обмеженою відповідальністю КБ "Фінансова ініціатива"
про стягнення 55251,28 грн.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (надалі відповідач) 26 004,18 грн. - пені, 24 507,57 грн. - інфляційних та 4 739,53 грн. - 3 % річних за прострочення з боку відповідача зобов'язання за Договором оренди від 25.07.2008 року, укладеного між позивачем - «орендодавцем» та відповідачем - «орендарем». Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 599 Цивільного кодексу України та статей 193, 230 Господарського кодексу України, з огляду на доведеність факту заборгованості з боку відповідача за період з лютого 2009 року по червень 2009 року з орендної плати, згідно Договору оренди від 25.07.2008 року. 06.11.2009 року на підставі наказу від 08.06.2009 року про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року у справі № 2/54, з відповідача було стягнуто суму основного боргу з орендної плати у розмірі 116 169,23 грн., пені (за період з 13.10.2008р. по 23.01.2009р.) - 4 030,65 грн., інфляційних втрат (за період з 13.10.2008р. по 30.11.2008р.) - 835,22 грн., 3% річних (за період з 13.10.2008р. по 23.01.2009р.) - 503,84 грн., заборгованості за споживання електроенергії у сумі 951,00 грн. 11.11.2009р. на підставі наказу від 05.08.2009 року про примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2009р. у справі № 3/124/09, з відповідача було стягнуто суму основного боргу з орендної плати за період з лютого 2009р. по червень 2009р. у розмірі 161 893,98 грн. І відповідно боржник зобов'язаний сплатити позивачу за час прострочення орендних платежів за період з лютого 2009р. по червень 2009р. 26 004,18 грн. - пені, 24 507,57 грн. - інфляційних та 4 739,53 грн. - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 11 216,95 грн. - інфляційних втрат та 3 183,17 грн. - 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивовано приписами статей 551 та 611 Цивільного кодексу України з огляду на те, що оскільки Договір оренди від 25.07.2008 року, яким передбачена пеня за порушення зобов'язання, розірваний Договором від 18.06.2009р., підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені згідно Договору оренди від 25.07.2008 року відсутні
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2010р. у цій справі просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняте нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- заявник посилаючись на приписи ч. 2 статті 653 Цивільного кодексу України зазначає про те, що судом І інстанції не було враховано того факту, що даною нормою не передбачено припинення зобов'язань сторін, які виникли до розірвання Договору від 25.07.2008р.;
- також, апелянт наголошує на тому, що ним було вірно розраховано інфляційні втрати та 3% річних за період з 24.01.2009р. по 01.11.2009р., та по 09.11.2009р. з урахуванням здійснених відповідачем оплат від 18.06.2009р., 04.11.2009р. та 10.11.2009р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року було прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 до провадження та призначено розгляд справи на 15.06.2010р.
Відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 15.06.2010р. було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін з мотивів у ньому викладених. При цьому, відповідач наголошує на тому, що у Договорі про розірвання від 18.06.2009р. сторонами не було передбачено відповідальності орендаря та необмежено строк виконання зобов'язання з оплати орендних платежів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. було здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 06.07.2010р.
У судовому засіданні 06.07.2010 року присутній представник відповідача усно заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв'язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.07.2008 року між ФОП ОСОБА_2 - «орендодавець» та ТОВ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» - «орендар» було укладено Договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення перукарні для використання під відділення банку, загальною площею 124,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, буд. 17 (п. 1.1 Договору).
Приміщення повинні бути передані орендодавцем і прийняті орендарем по Акту приймання-передачі в строк не пізніше 25 липня 2008р., який підписується уповноваженими представ6никами сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (3.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата здійснюється в національній валюті України та складає на день підписання цього Договору 22 325,31 грн. еквівалентно 4 610 доларів США за курсом НБУ встановленого на момент укладання договору без ПДВ.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, за офіційним валютним курсом НБУ, який діє на перший день місяця.
Вартість послуг (телекомунікаційні, вода, каналізація, вивіз сміття, витрати на опалення та за спожиту електроенергію, експлуатаційні витрати) не входять в орендну плату та відшкодовуються орендарем згідно наданих орендодавцем розрахунків пропорційно до його фактичного використання та згідно лічильнику (п. 4.6 Договору).
Орендна плата нараховується з дня підписання сторонами Акта прийому-передачі приміщення до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному Акту прийому-передачі, відповідно до п. 3.1 та п. 3.3 даного Договору (п. 4.3.1 Договору)
Відповідно до п. 4.5.1 Договору орендар компенсує орендодавцю на підставі виставленого рахунку, не пізніше двох банківських днів з дня одержання рахунку витрати за комунальні послуги, затрати, пов'язані з обслуговуванням орендованого майна, комунальні платежі за користування водою, каналізацією, опаленням, електроенергією, вивіз сміття та прибирання прилеглої території тощо, та також затрати на утримання охоронної та пожежної сигналізації.
На виконання умов згаданого Договору від 25.07.2008р., позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування орендоване майно, що підтверджується Актом приймання-передачі від 25.07.2008 року.
При цьому, апеляційною інстанцією приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем орендна плата за період з жовтня 2009 року по червень 2009 року згідно умов Договору оренди від 25.07.2008р. не вносилась, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість у розмірі 278 063,21 грн. за орендну плату.
В подальшому, 18.06.2009р. між сторонами було укладено Договір про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 25.07.2009р., яким погодили, що з дати розірвання договору зобов'язання сторін припиняється, крім зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати за період з 01.02.2009р. по 17.06.2009р. і сплаті комунальних платежів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року у справі № 2/54 було присуджено стягнути з відповідача суму основного боргу з орендної плати у розмірі 116 169,23 грн., пені (за період з 13.10.2008р. по 23.01.2009р.) - 4 030,65 грн., інфляційних втрат (за період з 13.10.2008р. по 30.11.2008р.) - 835,22 грн., 3% річних (за період з 13.10.2008р. по 23.01.2009р.) - 503,84 грн., заборгованості за споживання електроенергії у сумі 951,00 грн., експлуатаційні витрати - 97,54 грн. Видано відповідний наказ від 08.06.2009 року у даній справі.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2009р. у справі № 3/124/09, з відповідача було присуджено стягнути суму основного боргу з орендної плати за період з лютого 2009р. по червень 2009р. у розмірі 161 893,98 грн. Видано відповідний наказ від 05.08.2009 року у даній справі.
З червня 2009 року, відповідачем було поступово сплачено позивачу заборгованість з орендної плати та комунальних платежів за період з жовтня 2008р. по червень 2009р., а саме: 18.06.2009р. - у сумі 84 463,03 грн., 04.11.2009р. - у сумі 39 468,32 грн. та 10.11.209р. - на суму 161 893,98 грн.
Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними, підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються і з боку відповідача.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно умов Договору оренди від 25.07.2008р., зокрема п. 4.3, сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів, а саме: орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, за офіційним валютним курсом НБУ, який діє на перший день місяця, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору орендні платежі сплачував невчасно.
При цьому, слід зауважити наступне: факт прострочення з боку відповідача сплати орендних платежів за Договором оренди від 25.07.2008 року за період з жовтня 2008р. по червень 2009р. на загальну суму 278 063,21 грн., останнім не заперечувався.
Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поряд з цим, враховуючи підтвердження матеріалами справи того факту, що відповідач своїх зобов'язань за Договором оренди від 25.07.2008р. належним чином не виконував, а саме: несвоєчасно сплачував орендні платежі в період з жовтня 2008р. по червень 2009р., апеляційна інстанція визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача 3 % річних та суми інфляційних втрат. При цьому, перевіривши поданий позивачем розрахунок, апеляційна інстанція дійшла висновку, що розмір та період нарахування суми 3 % річних є обґрунтованим та правильним.
Проте, розмір нарахування суми інфляційних втрат є помилковим.
Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 355,96 грн. збитків від інфляції (за грудень 2008р.: 116 169,23 грн. * 102,1 - 116 169,23 грн.; за січень 2009р.: 116 169,23 грн. * 102,9 - 116 169,23 грн.; за лютий 2009р.: 151 666,23 грн. *101,5 - 151 666,23 грн.; за березень 2009р.: 187 163,23 грн. * 101,4 - 187 163,23 грн.; за квітень 2009р.: 222 660,23 грн. * 100,9 - 222 660,23 грн.; за травень 2009р.: 258 157,23 грн. * 100,5 - 258 157,23 грн.; за червень 2009р.: 278 063,21 грн. * 101,1 - 278 063,21 грн.; за липень 2009р.: 201 362,30 грн. * 99,9 - 201 362,30 грн.; за серпень 2009р.: 201 362,30 грн. * 99,8 - 201 362,30; за вересень 2009р.: 201 362,30 грн. * 100,8 - 201 362,30 грн.; за жовтень 2009р.: 201 362,30 грн. * 100,9 - 201 362,30 грн.; за листопад 2009р.: 201 362,30 грн. * 101,1 - 201 362,30 грн.)
Стосовно заявленої позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 26 004,18 грн. пені, апеляційна інстанція зауважує наступне:
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно частини 1 статті 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Умовами п. 4.8.1 Договору оренди від 25.07.2008р., сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати та витрат на комунальні послуги, затрати на утримання орендованого майна, орендар сплачує орендодавцю окремо від орендної плати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату виникнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду І інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені згідно Договору оренди від 25.07.2008 року, з огляду на наступне:
Згідно статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору, зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.
При цьому, відповідно до Роз'яснення ВАС «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» № 02-5/111 від 12.03.1999р. домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та п. 4.8.1 Договору оренди від 25.07.2008р., позовні вимоги в частині стягання 26 004,18 грн. пені. є правомірними, розмір та строки нарахування обґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України, а саме: в частині стягнення пені та розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних. У зв'язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно статті 44, частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2010р. у справі № 40/78 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (04210, м. Київ, пр. Г. Сталінграду, 21/38-А, 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9, код ЄДРПОУ 33299878, МФО 380054) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805) 26 004 (двадцять шість тисяч чотири) грн. 18 коп. - пені, 23 355 (двадцять три тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп. - збитків від інфляції, 4 739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 53 коп. - три відсотки річних, 540 (п'ятсот сорок) грн. 99 коп. державного мита, 231 (двісті тридцять одна) грн. 08 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 200 (двісті) грн. - державного мита за розгляд апеляційної скарги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
4. Справу № 40/78 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
12.07.10 (відправлено)