01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2010 № 23/249
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: Мовчан І.В., дов.від 06.07.10, Бишевець О.В., дов.від 06.07.10,
відповідача: Реутов І.В., дов.від 11.10.09,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергомонтаж”
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 (підписано 25.05.10)
у справі № 23/249 ( )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “К.А.Н. Девелопмент”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергомонтаж”
про стягнення 402746,76 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “К.А.Н. Девелопмент” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергомонтаж” (далі - відповідач) про розірвання договору підряду від 08.06.07 № С-07 та стягнення 402746,76 грн., з яких 353079,22 грн. - сума безпідставно набутих грошових коштів (сплаченого авансу за договором) та 49667,54 грн. штрафу за прострочення закінчення виконання робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.10 позов задоволено частково: розірвано договір підряду від 08.06.07 № С-07, укладений між позивачем та відповідачем; стягнуто з відповідача на користь позивача 353079,22 грн. основного боргу, 3530,79 грн. державного мита та 206,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачеві повернуто з Державного бюджету України 79,00 грн. надмірно сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що оскільки доказів фактичного виконання відповідачем робіт за договором підряду суду надано не було, то з урахуванням п.3 частини 3 ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК україни) відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від позивача у сумі 353079,22 грн.; оскільки фактично господарському правопорушенню сприяла бездіяльність позивача, то суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу аргументовано тим, що відповідач не порушував взятих на себе зобов'язань за договором, а виконані ним проектні роботи не приймаються позивачем з надуманих причин, які не залежать від відповідача, підстави для відповідальності відповідача відсутні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.10 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її до розгляду на 07.07.10.
06.07.10 до відділу документального забезпечення суду апеляційної інстанції надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому представник просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві представник підкреслює, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновку про неправильне застосування матеріального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи та про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні 07.07.10 представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
08.06.07 між відповідачем (за текстом договору “виконавець”) та позивачем (за текстом договору “замовник”) укладено договір № С-07 на виконання проектних робіт стадії “Робоча документація” (далі - договір).
Відповідно до п.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В ст.1 договору сторони обумовили, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання проектних робіт по об'єкту “Проектування внутрішніх інженерних систем (стадія “Робоча документація”) з системи опалення (крім повітряного опалення паркінгу), ГВП, ХВП, каналізації, вузол обліку теплової енергії та індивідуальний тепловий пункт по об'єкту “Житловий комплекс із закладами соціально-побутового призначення, нежитловими приміщеннями та паркінгом за адресою: вул. Січневого повстання, 11-а, літера “Б” в Печерському районі м. Києва” (далі - роботи).
Відповідно до п.1.2 договору в склад проектних робіт входять тільки наступні розділи: 1.2.1 Індивідуальний тепловий пункт, 1.2.2 - вузол обліку теплової енергії, 1.2.3 - система опалення (крім повітряного опалення паркінгу), 12.2.4 - система ГПП, ХВП та каналізації. Зміст виконання проектних робіт даної стадії визначається календарним планом виконання (додаток № 2) та кошторисом № 2п-3, який є невід'ємною частиною договору.
В п.п.2.1 та 2.2 договору зазначено, що загальна вартість проектних робіт складає 550751,23 грн. Оплата проектних робіт стадії “Робоча документація” проводиться замовником у розмірі: 1) 50% вартості договору - 275375,62 грн. перед початком виконання робіт; 2) 25% вартості - 137687,80 грн. після отримання погоджень, передбачених чинним законодавство України; 3) 25% вартості договору - 137687,81 грн. після підписання актів здачі приймання проектних робіт. Виконавець починає розробку проектної документації стадії “Робоча документація” після отримання попередньої оплати та необхідних документів (п.5.2.1).
В п.5.2.1 договору визначено перелік документів, які замовник зобов'язаний надати виконавцю до початку виконання проектних робіт стадії “Робоча документація”.
Додатком № 2 до договору встановлено календарний план робіт, в якому також зазначено, що початок кожного етапу робіт розпочинається з дати зарахування передоплати на поточний рахунок виконавця та дати видачі всіх вихідних даних для проектування.
09.10.07 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору на виконання проектних робіт стадії “Робоча документація” від 08.06.07 № С-07, якою доповнено склад проектних робіт, передбачений п.1.2 договору, наступними розділами: - 2 індивідуальних теплових пункти; - 3 вузли обліку теплової енергії; - 3 вузли обліку теплової енергії. Вартість додаткових робіт визначено в сумі 155407,20 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивачем тричі в різні місяці сплачувалися кошти за проектні роботи згідно договору від 08.06.07 № С-07, а саме: платіжні доручення від 06.07.07 № 0000554 на суму 164000,00 грн., від 12.07.07 № 0000568 на суму 111375,62 грн., від 16.10.07 № 0001075 на суму 77703,60 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 353079,22 грн.
Отже, першу частину зобов'язання щодо часткової сплати коштів на виконання проектної документації позивачем було виконано.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, окрім листа позивача від 05.02.09 № 96, отриманого відповідачем 10.02.09, про передачу архітектурного планування в паперовому вигляді по об'єкту “Житловий комплекс із закладами соціально-побутового призначення, нежитловими приміщеннями та паркінгом за адресою: вул. Січневого повстання, 11-а, літера “Б” в Печерському районі м. Києва”. Тобто, кінцевою датою початку виконання відповідачем робіт по договору є 10.02.09 (про що і зазначено позивачем в позовній заяві).
Наразі, зі змісту листа позивача від 12.06.09 вбачається, що вихідні дані, необхідні для виконання робіт по договору, були надані відповідачеві 06.02.08. А 10.02.09 позивачем було надано відповідачеві змінені архітектурно-планувальні рішення.
Згідно календарного плану робіт (додатки № 2 до договору та додаткової угоди) кінцевий термін передачі замовнику робочої документації становить: 1 індивідуальний тепловий пункт - 10.03.09; 2 індивідуальних теплових пункти - 24.03.09; 3 вузли обліку теплової енергії - 24.02.09; внутрішні мережі водопроводу та каналізації - 07.04.09; опалення та вентиляція - 05.05.09.
Відповідно до п.4.5 договору передача проектних робіт здійснюється за накладною та актом здачі-приймання проектних робіт.
Господарським судом міста Києва правильно встановлено, що у матеріалах справи відсутні відповідні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за господарським договором та прийняття їх позивачем.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що виконані відповідачем роботи (проектна документація) двічі передавалися позивачеві. Позивач даного факту не заперечував. При цьому позивач зазначив, що надана відповідачем документація не була виконана у відповідності з архітектурно-планувальним завданням, всі розділи проектної документації виконані не в повному обсязі і не у відповідності з обов'язковими вимогами ДБН. Про даний факт відповідач був повідомлений листами від 22.04.09 № 286 та від 29.05.09 № 376 з проханням усунути наявні недоліки в проектній документації та вдруге передати її замовнику на узгодження.
Представник відповідача посилався на свій лист від 22.04.09 № 29, в якому, на його думку, було зазначено підстави та причини невиконання в повному обсязі всього об'єму робіт, передбаченого договором. Так, у згаданому листі відповідачем перелічено, які креслення були зроблені на підставі отриманого від позивача авансу. Крім того, відповідачем зазначено, що зазначені креслення та розрахунки складають близько 60% від загального обсягу проектної документації, а, отже, станом на травень місяць 2008 року, ТОВ “Теплоенергомонтаж” виконано зобов'язання щодо виплаченого авансу. Додатково відповідач звернув увагу позивача на той факт, що 10.02.09 йому були видані докорінно змінені архітектурно-планувальні рішення та техніко-економічні показники по об'єкту, які відрізнялися від тих, що пройшли Київдержекспертизу в 2007 році, а отже, з інженерної точки зору, були видані вихідні дані для проектування по зовсім новому об'єкту.
Листом від 29.05.09 позивач знову звернувся до відповідача з вимогою усунути недоліки в отриманій проектній документації в строк до 09.06.09.
Згідно з п.5.1.3 договору виконавець зобов'язаний усунути за свій рахунок допущені з його вини всі недоліки у проектній документації стадії “Робоча документація”, які будуть виявлені замовником при її прийнятті, погодженні або в процесі виконання проектних робіт в строки, встановлені замовником.
04.06.09 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що всі зауваження, викладені в п.п.1-5 та 7-8 листа від 29.05.09, мають бути застосовані до 100% виконаної документації, тоді як роботи виконані на підставі перерахованого авансу в розмірі 50% вартості проектних робіт.
Колегією суддів встановлено, що відповідач не звертався до позивача з проханням/вимогою оплатити іншу частину вартості проектних робіт. В свою чергу, позивач не сплачував ці кошти, оскільки не приймав факту виконання відповідачем робіт через неналежне їх виконання.
Згідно з п.5.1.1 договору відповідач зобов'язався виконати проектні роботи, визначені у договорі та додатках до нього в повному обсязі та у встановлені строки і передати їх замовнику.
Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача на те, що позивачем було змінено обсяг робіт та надано нові дані по об'єкту, оскільки в п.4.10 договору встановлено, якщо в процесі виконання робіт з'ясується недоцільність подальшого їх проведення та/або неминучість отримання негативного результату, виконавець (відповідач) зобов'язаний припинити їх виконання і письмово повідомити про це замовника у триденний календарний термін після припинення робіт. У цьому випадку сторони зобов'язані протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення розглянути питання про доцільність продовження робіт. Ні з матеріалів справи, ні з усних пояснень представників сторін не вбачається, що виконання робіт відповідачем зупинялося, чи відповідач повідомляв позивача про таке зупинення.
Отже, відповідач був зобов'язаний виконати обсяг робіт, передбачений умовами договору та додаткових угод, або, в разі незгоди з таким обсягом, припинити їх виконання та повідомити про це позивача.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу Україи (далі - ГК України) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Дана норма кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проаналізувавши надані сторонами документи, колегія суддів встановила, що роботи відповідачем виконано неналежним чином та з порушенням строків, передбачених договором. Такі дії відповідача не дали можливості позивачеві належним чином прийняти роботи (виготовлення проектної документації), підписавши відповідні акти та накладні.
12.06.09 позивач направив відповідачеві вимогу про розірвання договору від 08.06.07 № С-07 та про повернення сплачених коштів в сумі 353079,22 грн. Як правильно встановлено місцевим господарським судом, доказом отримання листа-вимоги є лист відповідача від 23.06.09 № 58, яким останній проти розірвання договору не заперечував, проте повернути отримані кошти попередньої оплати відмовився, мотивуючи своє рішення виконанням близько 60% встановлених договором об'ємів робіт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання креслень за архітектурно-планувальними рішеннями від 17.01.08, 24.01.08 та 28.02.08 умовами спірного договору не передбачено і у 2008 році сторонами договору відповідні зміни до нього не вносились. А тому акт № 1 та накладна проектної документації, підписані одноособово відповідачем, правильно визнані судом неналежними доказами виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Положеннями ч. 2 ст. 220 ГК України та ч. 3 ст.612 ЦК України передбачено право кредитора відмовитись від виконання зобов'язання боржником, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи, та, враховуючи втрату інтересу до послуг відповідача зі сторони позивача (про що було заявлено представником в судовому засіданні), колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доцільність розірвання договору підряду від 08.06.07 № С-07.
Що стосується повернення авансу, сплаченого позивачем згідно умов договору, то правильність прийняття рішення в цій частині базується на ст. 1212 ЦК України. Так, в зазначеній статті вказано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Оскільки доказів фактичного належного виконання відповідачем робіт за спірним договором не надано, то відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти, які він отримав від позивача у якості попередньої оплати в сумі 353079,22 грн.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 49667,54 грн. штрафу за прострочення закінчення виконання робіт.
Дана вимога хоча і базується на положеннях укладеного договору (стягнення пені, а не штрафу за порушення термінів виконання проектних робіт з вини виконавця), та в процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем також істотно порушувалися умови договору щодо строків надання відповідачеві необхідних для роботи вихідних даних.
Відповідно до п.1 ст.616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Частиною третьою ст.219 ГК України суду надано право у випадку неправомірних дій чи бездіяльності другої сторони у зобов'язанні зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, Господарським судом міста Києва обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки, оскільки фактично господарському правопорушенню щодо порушення строків виконання робіт сприяла бездіяльність позивача.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення у даній справі прийнято відповідно до чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу та зазначити, що позовні вимоги було задоволено частково. Разом з тим, Господарським судом міста Києва помилково не було вказано, що в іншій частині в позові слід відмовити. Дана помилка підлягає виправленню, оскільки вона не змінює та не зачіпає суті прийнятого рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергомонтаж” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.10 у справі № 23/249 залишити без змін, доповнивши його резолютивну частину пунктом 4 наступного змісту: ”4. В іншій частині в позові відмовити”.
3. Пункти 4 та 5 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.10 у справі № 23/249 вважати відповідно пунктами 5 та 6.
4. Матеріали справи № 23/249 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
12.07.10 (відправлено)