01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2010 № 25/620
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Іванченко І.А. (дов. №31/10 від 15.03.2010);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк "Аваль"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010
у справі № 25/620 ( .....)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк "Аваль"
до Акціонерний комерційний банк "Європейський"
про зобов"язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.03.2010 року у справі №25/620 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ “Райффайзен банк “Аваль” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010 року у справі №25/620 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що всупереч положенням ст. ст. 1, 2,12 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції під час розгляду даної справи не надав належної юридичної оцінки питанню про те, які права і охоронювані законом інтереси позивача порушені чи оспорені в даному випадку, а також помилково встановив, що предмет спору у даній справі не відповідає способу захисту прав та інтересів позивача.
Ухвалою від 07.04.2010 розгляд справи було призначено на 25.05.2010.
Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 №01-23/2/12 було змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді - Авдеєва П.В., Куровський С.В.
В судове засідання 25.05.2010 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 29.06.2010.
Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 №01-23/1/8 було змінено склад судової колегії на: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді - Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.
В судове засідання 29.06.2010 представник позивача з'явився, підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Зважаючи на зазначене та враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу (а.с. 2-5, 21,24,25) про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом ПАТ “Райффайзен банк “Аваль” до АКБ “Європейський” про визнання незаконним повідомлення ліквідатора відповідача в частині відхиленні грошових вимог в розмірі 247 702,32 грн. та зобов'язання відповідача акцептувати заявлені позивачем вимоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно відхилено вимоги позивача, заявлені в процедурі ліквідації банку в розмірі 247702,32 грн.
Представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати грошові вимоги позивача до відповідача в розмірі 247702,32 грн. та зобов'язати відповідача задовольнити вимоги позивача в розмірі 2247702,32 грн. за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури в сьому чергу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову, посилаючись на те, що відповідачем у відповідності до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” були акцептовані вимоги позивача на суму 1 817 983,40 грн., які визнані рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2009 по справі № 25/83. При цьому відповідач просив припинити провадження по справі, у зв'язку з наявністю рішення компетентного органу, яким є ліквідатор банку, про той же предмет та з тих же підстав.
Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав:
Між ПАТ “Райффайзен банк “Аваль” і АКБ “Європейський” було укладено Договір № 11/81-2-2/151 від 17.03.2008 про підтримку членства банку в асоціації Visa International (далі - Договір).
Відповідно до п.2.1 Договору позивач прийняв на себе зобов'язання з надання відповідачу послуг, спрямованих на підтримку діяльності банку у якості асоційованого члена асоціації Visa International, на умовах, визначених у даному Договорі.
Також, 17 березня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 про порядок відкриття і ведення рахунку по Договору (далі - Додаткова угода), яка є невід'ємною частиною Договору та у відповідності до умов якої з метою виконання функцій розрахункового банку відповідно до умов Договору позивач відкрив відповідачу мультивалютний рахунок №16006378 та проводить розрахунки за трансакціями відповідача.
Виконуючи умови Договору, позивач відкрив відповідачу мультивалютний рахунок №16006378 (далі - рахунок), за яким проводяться розрахунки з Міжнародною платіжною системою та іншими банками за здійсненими трансакціями Банку та в інших випадках, передбачених у Договорі (п. 1.14 Договору).
Відповідно до п. 3.2.5 Договору відповідач зобов'язався підтримувати на своєму рахунку, відкритому у позивача, залишок, достатній для здійснення розрахунків Позивача з Visa International та/або банками-членами відповідно до Договору, а також для погашення заборгованості РБА зі сплати комісії за виконання функцій розрахункового банку, нарахованих відсотків на овердрафт рахунку та нарахованої пені.
В п. 4.1.1 Договору сторони передбачили, що для проведення розрахунків за трансакціями відповідача позивач набув право здійснювати договірне списання коштів з рахунку відповідача на свою користь для проведення розрахунків за трансакціями відповідача на підставі файлів, отриманих з УПЦ та/або рахунків, отриманих позивачем від міжнародної платіжної системи Visa International.
У випадку виникнення овердрафту по рахунку при здійсненні розрахунків за трансакціями позивач нараховує відсотки на суму овердрафту згідно діючих ставок позивача, наведених у Додатку 3 до Договору. Овердрафт вважається таким, що виник, у разі наявності дебетового залишку по рахунку на кінець операційного дня позивача. Позивач здійснює списання відсотків з рахунку (п.5.4 Договору).
Умовами п. 1.15 Договору встановлена необхідність підтримання відповідачем Гарантійного депозиту - це сума грошових коштів у доларах США, що розміщується відповідачем на рахунку Гарантійного депозиту у позивача для забезпечення фінансової безпеки операцій з використанням карток, емітованих відповідачем, відповідно до вимог Visa Inernational, які пред'являються у відповідності з „Угодою про поручительство” (Sponsorship Agreement), підписаною між позивачем і асоціацією Visa Inernational.
Пунктом 5.5 Договору визначено порядок повернення овердрафту, відповідно до якого у випадку продовження існування овердрафту по рахунку протягом 3 (трьох) днів і більше сума овердрафту та нараховані відсотки списуються позивачем з рахунку Гарантійного депозиту. Це правило також діє у випадку, якщо сума овердрафту перевищує 25 % (двадцять п'ять відсотків) від наявного Гарантійного депозиту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2009 по справі № 25/83 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк „Аваль” до Акціонерного комерційного банку „Європейський” та стягнуто з останнього 1799 866,73 грн. заборгованості за Договором № 11/81-2-2/151 від 17.03.2008.
Постановою Правління Національного банку України від 19.08.2009 №489 було відкликано банківську ліцензію відповідача та ініційовано процедуру ліквідації банку, призначено ліквідатора.
Відповідно до ст. 89 Закону України „Про банки та банківську діяльність” ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті „Урядовий кур'єр” чи „Голос України” за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
26.08.2009 в газеті Голос України № 158 опубліковане оголошення про те, що в АКБ „Європейський” запроваджено процедуру ліквідації банку, де зазначено також про те, що вимоги кредиторів приймаються протягом одного місяця з моменту публікації цього оголошення до 26 вересня 2009 року.
Позивачем були заявлені вимоги до банку про визнання його кредитором на суму 2 065 985,72 грн., що є заборгованістю за Договором № 11/81-2-2/151 від 17.03.2008, з яких 1 799 866,73 грн. заборгованості та 18116,67 грн. судових витрат, визначені рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2009 по справі №25/83 та 247702,32 грн., нарахованої позивачем заборгованості за період з 08.04.2009 по 07.09.2009. Вказана заява позивача була прийнята відповідачем та 22.10.2009 позивач отримав відповідь про те, що його вимоги до відповідача акцептовані на суму 1817 983,40 грн. В іншій частині заявлені позивачем вимоги відповідачем визнані не були.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач заявив позов з вимогою визнати його грошові вимоги в сумі 247 702,32 грн.
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки Закон України „Про банки та банківську діяльність” визначає певний порядок задоволення вимог кредиторів. Так, вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Вказаний закон не встановлює беззаперечного обов'язку ліквідатора задовольнити вимоги одного кредитора, не відносить до повноважень ліквідатора включення до певної черги погашення вимог кредитора згідно рішення суду, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача задовольнити грошові вимоги позивача є некоректною та не відповідає змісту обов'язків і компетенції ліквідатора відповідача в процедурі ліквідації банку.
Колегія суддів, не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 11.09.2009, у встановлений законодавством строк, було направлено відповідачу заяву з грошовими вимогами про визнання його кредитором на суму 2065985,72 грн.
Статтею 93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; сповіщає кредиторів про акцептування вимог.
Згідно ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звернувся до суду з позовом, вважаються погашеними.
Частина 3. ст. 61 Господарського кодексу України передбачає, що претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявник у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернувся до суду з відповідним позовом, вважаються погашеними.
Позивач отримав повідомлення відповідача про часткову відмову у визнанні його вимог 26.10.2009 (повідомлення за вих. № 5625-к від 22.10.2009), та не погодившись із рішенням ліквідатора, 20.11.2009 звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом, тобто у встановлені ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України , ч. 3 ст. 61 Господарського кодексу України спосіб та строки.
Таким чином, позивач при зверненні до місцевого господарського суду з даним позовом, скористався своїм правом, яке передбачено чинним законодавством України, а саме, ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 61 Господарського кодексу України, а заявлена вимога про визнання грошових вимог позивача відповідає встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки фактично позивач просить визнати право кредитора у процедурі ліквідації банку.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідатором є юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів.
Нормами ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” вимоги кредиторів задовольняються за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури у встановленій зазначеною статтею черговості.
У відповідності до п.1 ч. 2 ст. 93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначення суми заборгованості кожному кредитору та віднесення вимог до певної черги погашення відноситься до повноважень ліквідатора.
Враховуючи вищевикладене, ліквідатор банку уповноважений законом на здійснення функцій по віднесенню до певної черги погашення та задоволення вимог кредиторів банку.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивачем невірно визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, то слід зазначити наступне:
У разі, якщо ліквідатор банку ухиляється від здійснення функцій, покладених на нього законом, кредитор, права якого порушуються такими діями ліквідатора, не позбавлений права звернутися до суду за захистом цивільних прав та інтересів шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.
Вимоги позивача в розмірі 247702,32 грн., які складаються із заборгованості відповідача за Договором №11/81-2-2/151 про підтримку членства банку в асоціації Visa International від 17.03.2008 p., виходячи із встановленої ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” черговості відносяться до сьомої черги, тобто до інших вимог.
Тобто, враховуючи повноваження ліквідатора, позовна вимога про зобов'язання відповідача задовольнити вимоги позивача в розмірі 247702,32 грн. за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури в сьому чергу, є нічим іншим як примусове виконання ліквідатором відповідача обов'язку в натурі, а отже відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010 року у справі №25/620 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які є доведеними матеріалами справи, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, при задоволенні позову - на відповідача.
Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк “Аваль” на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010 року у справі №25/620 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010 року у справі №25/620 скасувати.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк “Аваль” до Акціонерного комерційного банку “Європейський” в розмірі 247702,32 грн.
Зобов'язати Акціонерний комерційний банк “Європейський” задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк “Аваль” в розмірі 247702,32 грн. за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури в сьому чергу ”.
3.Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Європейський” (код ЄДРПОУ 19359904, м.Київ, вул. Почайнинська,38/44, 04070) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк “Аваль” (код ЄДРПОУ 14305909, м.Київ, вул.. Лєскова,9, 01011) 2477,02 грн.- держмита за подання позову, 1238,51 грн.- держмита за подання апеляційної скарги та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
4. Матеріали справи №25/620 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді