01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2010 № 19/37 (18/157/7)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дворецька Т.О. - директор;
Кочмарьова Т.С. - представник за дов. № 1-09 від 01.10.2009;
від відповідача - Ковальов. - представник за дов. № 2 від 01.06.2009;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Перелюбський цегельний завод ТВК"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2010
у справі № 19/37 (18/157/7) ( .....)
за позовом Приватне підприємство "Перелюбський цегельний завод ТВК"
до ТОВ "Подол"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суть рішення і апеляційної скарги:
Приватне підприємство “Перелюбський цегельний завод ТВК” (надалі - позивач за первісним позовом) у жовтні 2009 звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Подол” (надалі - відповідач за первісним позовом) про витребування у відповідача обладнання, а саме: електродвигуни 7 (сім) штук; пресс СМК-727; змішувач СМК-125; димову (вентиляційну) трубу; артезіанську свердловину з баштою Рожновського; повітряні електромережі 0,4 кВт з трьома дротами алюмінієвими діаметром 0,25 кв.м на бетонних стовпах, протяжністю 300 метрів; ланцюгова лінія конвеєра; цеглянорізний агрегат; трансформаторна підстанція КТП-212; котел низького тиску.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Подол” в листопаді 2009 подано до господарського суду Чернігівської області зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства “Перелюбський цегельний завод ТВК” про визнання права власності на устаткування, обладнання, майно та інвентар, що було придбане разом з майновим комплексом на підставі договору купівлі - продажу від 27.03.2007 року, вартість якого становить 50000,00 грн., а саме:
- пресс СМК-727 (інв. № 562) з редуктором РМ-750, двохвальним коритним змішувачем ємністю 3 м на 54 лопатки, камневидавлювачем та стрічковим конвеєром з приводом на редуктор від електродвигуна 16 КВт, введений в експлуатацію в 1992 році, первинна вартість - 5493,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 585,00 грн.;
- змішувач СМК-125 (інв. № 533) з двохвальним коритним змішувачем ємністю 5 м3 на 54 лопатки, стрічковим конвеєром з приводом від редуктора та двигуна потужністю 15 КВт, введений в експлуатацію в 1990 році, первинна вартість - 45523,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 597,00 грн.;
- димова (вентиляційна) труба (інв. № 55), діаметр 1050 мм, довжина 10000 мм, товщина сітки 10 мм, введена в експлуатацію в 1977 році, первинна вартість - 2268,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 136,00 грн.;
- артезіанська свердловина з баштою Рожновського, діаметр обсадної труби - 180 мм, довжина - 43000 мм, з верхнім опорним фланцем башта Рожновського (інв. № 15), нижній діаметр 1200 мм, верхній діаметр 2000 мм, висотою 10000 мм ємність 10 м , введена в експлуатацію в 1960 році, в цінах 1984 року коштувала 2098,44 руб., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 1768,47 грн.;
- глибинний насос (інв. № 62) типу ЕВ-6-10-80 потужністю 10 КВт з фіксуючим фланцем, трьохжильним кабелем довжиною 30 м., натяжними тросами, 1982 року випуску, первинна вартість - 1836,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 668,00 грн.;
- ланцюгова лінія конвеєра (інв. № 29) довжина 1600 м., поворотних кругів 18, кількість двополичних люльок на 8 цеглин - 615, з приводною станцією шестерного типу, двигун 16 КВт, введена в експлуатацію в 1987 році, первинна вартість - 22666,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 3007,00 грн.;
- цеглянорізний агрегат (інв. № 554) з приводом 1,1 КВт, стрічковим конвеєром, пристроєм синхронізації та двигуном 4 КВт, введений в експлуатацію в 1991 році, первинна вартість - 424,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 28,00 грн.;
- котел низького тиску (інв. № 11) типу КЧМ-40 з ємністю 3 м3 та арматурою підводу і подачі води в приміщення бані, введений в експлуатацію в 1985 році, первинна вартість - 327,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 36,00 грн.;
- повітряні електромережі (інв. № 71) довжина лінії 300 метрів, 14 дерев'яних стовпів з залізобетонними пасинками та 3 залізобетонними стовпами, введені в експлуатацію в 1967 році, в цінах 1984 року коштували 1948,80 руб., а ринкова вартість станом на травень 2003 року складала 5252,97 грн.;
- змішувач (інв. № 93) модель СМК 1990р. випуску, первинна вартість -4523,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 597,00 грн.;
- трансформаторна підстанція КТП-212 (інв. № 282484) на 250 КВт, трансформатори току ТО-0,66-150/5, лічильник Са4у-196 № 052429, автомат струму на 160А та 250А, бак трансформаторного масла на 350 л., залишкова вартість станом на грудень 2007 року складала 15000,00 грн.;
- електродвигуни 7 (сім) штук трьохфазні різних типів: 16 КВт - Зшт., 24 КВт - 2 шт., 6 КВт - 2 шт., модель 50 КВт, 1988 року випуску, первинна вартість - 990,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 162,00 грн.;
- трактор „ДТ-75 Д” реєстраційний номер 2311 ФЕ з лопатою - відвалом на гідравлічному приводі, 1989 року випуску, первинна вартість - 990,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 768,00 грн.;
- автонавантажувач 4045Н, модель 40874, заводський № 997, номер кузова № 6866, номер двигуна № 0857, реєстраційний № 2313 ФЕ, 1972 року випуску, первинна вартість - 25114,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 504,00 грн.
У грудні 2009 відповідачем за первісним позовом було подано заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, відповідно до якої останній зменшив зустрічні позивні вимоги в частині вимоги про визнання права власності на автонавантажувач 4045Н. В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю „Подол” послалося на те, що згідно біржового договору від 17.11.2009 року Приватне підприємство „Перелюбський цегельний завод „ТВК” в особі директора Дворецької Т.О. продало автонавантажувач 4045Н громадянину Купрієнко Леоніду Миколайовичу. 24.11.2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю „Подол” придбав автонавантажувач 4045Н у ТОВ „Вторсплав” в якості металобрухту.
В подальшому позивач за зустрічним позовом уточнював вимоги та просив суд першої інстанції також стягнути з позивача за первісним позовом витрати по оплаті послуг адвоката та витрати пов'язані з явкою його представників у судові засідання.
Позивачем за первісним позовом в грудні 2009 також було подано до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, якою останній просив визнати неукладеним (таким, що не відбувся) акт прийому - передачі майна від 27.03.2007 до договору купівлі - продажу від 27.03.2007.
У березні 2010 позивач за первісним позовом подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої остаточно просив: витребувати у відповідача пресс СМК-727 (інвентарний номер 17); змішувач СМК-125 (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвентарний номер 27); димову (вентиляційну) трубу (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвентарний номер 24); артезіанську свердловину з баштою Рожновського, діаметр труби 250 - 150 мм, довжина - 37,5 м (дата випуску - 1960р., дата введення в експлуатацію - 1966р., інвентарний номер 12); повітряні електромережі 0,4 кВт з трьома дротами алюмінієвими діаметром 0,25 кв.м на 18 бетонних стовпах, протяжністю 300 метрів (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвентарний номер 14); ланцюгову лінію люлечного конвеєра довжиною 1600 м (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвентарний номер 26); цегляно - виробничий агрегат (дата введення в експлуатацію -1988р., інвентарний номер 28); трансформаторну підстанцію КТП-212 № 282484 (дата введення в експлуатацію - червень 2003р., інвентарний номер 29); котел низького тиску (інвентарний номер 25); внутрішні конуси і верхні кришки кільцевої печі (дата введення в експлуатацію - 1988р., інвентарний номер 11).
13 квітня 2010 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Подол” подано заяву від 12.04.2010 року про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом остаточно просив визнати за ним право власності на майно, а саме:
- пресс СМК-727 (інв. № 562) з редуктором РМ-750, двохвальним коритним змішувачем ємністю 3 м на 54 лопатки, камневидавлювачем та стрічковим конвеєром з приводом на редуктор від електродвигуна 16 КВт, введений в експлуатацію в 1992 році, первинна вартість - 5493,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 585,00 грн.;
- змішувач СМК-125 (інв. № 533) з двохвальним коритним змішувачем ємністю 5 м3 на 54 лопатки, стрічковим конвеєром з приводом від редуктора та двигуна потужністю 15 КВт, введений в експлуатацію в 1990 році;
- димова (вентиляційна) труба (інв. № 55), діаметр 1050 мм, довжина 10000 мм, товщина сітки 10 мм, введена в експлуатацію в 1977 році;
- артезіанська свердловина з баштою Рожновського, діаметр обсадної труби - 180 мм, довжина - 43000 мм, з верхнім опорним фланцем башта Рожновського (інв. № 15), нижній діаметр 1200 мм, верхній діаметр 2000 мм, висотою 10000 мм ємність 10 м , введена в експлуатацію в 1960 році;
- глибинний насос (інв. № 62) типу ЕВ-6-10-80 потужністю 10 КВт з фіксуючим фланцем, трьохжильним кабелем довжиною 30 м., натяжними тросами, 1982 року випуску;
- ланцюгова лінія конвеєра (інв. № 29) довжина 1600 м., поворотних кругів 18, кількість двополичних люльок на 8 цеглин - 615, з приводною станцією шестерного типу, двигун 16 КВт, введена в експлуатацію в 1987 році;
- цеглянорізний агрегат (інв. № 554) з приводом 1,1 КВт, стрічковим конвеєром, пристроєм синхронізації та двигуном 4 КВт, введений в експлуатацію в 1991 році;
- котел низького тиску (інв. № 11) типу КЧМ-40 з ємністю 3 м3 та арматурою підводу і подачі води в приміщення бані, введений в експлуатацію в 1985 році;
- повітряні електромережі (інв. № 71) довжина лінії 300 метрів, 14 дерев'яних стовпів з залізобетонними пасинками та 3 залізобетонними стовпами, введені в експлуатацію в 1967 році;
- змішувач (інв. № 93) модель СМК 1990р. випуску;
- трансформаторна підстанція КТП-212 (інв. № 282484) на 250 КВт, трансформатори току ТО-0,66-150/5, лічильник Са4у-196 № 052429, автомат струму на 160А та 250А, бак трансформаторного масла на 350 л., залишкова вартість станом на грудень 2007 року складала 15000,00 грн.;
- електродвигуни 7 (сім) штук трьохфазні різних типів: 16 КВт - Зшт., 24 КВт - 2 шт., 6 КВт - 2 шт., модель 50 КВт, 1988 року випуску, первинна вартість - 990,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 162,00 грн.;
- трактор „ДТ-75 Д” реєстраційний номер 2311 ФЕ з лопатою - відвалом на гідравлічному приводі, 1989 року випуску, первинна вартість - 990,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 768,00 грн.;
- автонавантажувач 4045Н, модель 40874, заводський № 997, номер кузова № 6866, номер двигуна № 0857, реєстраційний № 2313 ФЕ, 1972 року випуску, первинна вартість - 25114,00 грн., залишкова вартість станом на травень 2003 року складала 504,00 грн.
- внутрішні конуси і верхні кришки кільцевої печі, дата введення в експлуатацію - 1988 рік, інвентарний № 11.
Також позивач за зустрічним позовом просив суд першої інстанції зобов'язати позивача за первісним позовом повернути незаконно вилучене у Товариства з обмеженою відповідальністю „Подол” майно:
- трактор „ДТ-75 Д” реєстраційний номер 2311 ФЕ з лопатою - відвалом на гідравлічному приводі, ринкова вартість - 10000,0 грн.;
- автонавантажувач 4045Н, модель 40874, заводський № 997, номер кузова № 6866, номер двигуна № 0857, реєстраційний № 2313 ФЕ, ринкова вартість -8000,0 грн.;
- електродвигуни 7 (сім) штук трьохфазні різних типів: 16 КВт - Зшт., 24 КВт - 2 шт., 6 КВт - 2 шт., модель 50 КВт, ринкова вартість кожного - 200,0 грн., усього 1400,0 грн.;
- глибинний насос (інв. № 62) типу ЕЦВ-6-10-80 потужністю 10 КВт з фіксуючим фланцем, трьохжильним кабелем довжиною 30 м., натяжними тросами, ринкова вартість - 2500,0 грн.;
- 6 (шість) металевих секцій конвеєрної лінії, загальною довжиною 60 метрів та вагою понад 200 кг кожна, загальною ринковою вартістю 1200,0 грн.
або оплатити ринкову вартість вищевказаного майна, обладнання, інвентарю, устаткування в сумі 23100,0 грн.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „Подол” просить визнати договір купівлі - продажу обладнання від 28.04.2008 року фіктивним правочином, як такий, що був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, зобов'язати ПП „Перелюбський цегельний завод „ТВК” в порядку ст. 216 ЦК України повернути 10000,0 грн., які шляхом омани отримав відповідач за зустрічним позовом, нібито на виконання цього недійсного правочину, відшкодувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 10000,0 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,0 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.06.2009 у справі № 19/37 (18/157/7) в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Перелюбський цегельний завод “ТВК” та зустрічних позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Подол” відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що умовами договору купівлі-продажу від 27.03.2007 не передбачено передачу у власність майна, перелік якого наведений у акті приймання-передачі майна Приватного підприємства “Перелюбський цегельний завод “ТВК” від 27.03.2007, а сама акт не є належним доказом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю “Подол” права власності на спірне устаткування, обладнання, майно та інвентар, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги також не задоволено.
Відмову у задоволенні первісних позовних вимог суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач за первісним позовом не відмовився від прийняття та оплати товару, тому у останнього не було законних підстав для відмови від договору у порядку, передбаченому ст. 692 ЦК України. Суд першої інстанції також зазначив, що спірне майно було передано відповідачу за первісним позовом на підставі договору купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008, який є чинним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство “Перелюбський цегельний завод ТВК” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило частково скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 13.04.2010 у справі № 19/37(18/157/7) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, прийнято оскаржуване рішення при неповному з'ясуванні всіх обставин справ та з порушенням норм матеріального права, зокрема, апелянт зазначив, що судом не враховано факту знаходження до цього часу обладнання його на балансі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 у даній справі апеляційну скаргу Приватного підприємства “Перелюбський цегельний завод ТВК” було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2010.
В судовому засіданні оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України, до 05.07.2010.
В судове засідання 05.07.2010 з'явилися представники всіх сторін.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 05.07.2009 просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення господарського суду Чернігівської області від 13.04.2010 у справі № 19/37(18/157/7) скасувати частково та прийняти нове рішення про задоволення його позову.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 05.07.2010 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Чернігівської області від 13.04.2010 у справі № 19/37(18/157/7) залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, між Корюківським районним кооперативно-господарським будівельно-монтажним об'єднанням „Райагробуд” та Приватним підприємтсвом „Перелюбський цегельний завод „ТВК” (далі - позивач за первісним позовом) було укладено договір купівлі-продажу основних засобів і майна (без дати та номеру), згідно п. 1 якого Корюківським районним кооперативно-господарським будівельно-монтажним об'єднанням „Райагробуд” було передано позивачу за первісним позовом наступне майно:
протирадиаційне укриття; формоцех; протипожежний сарай; адмінбудівлю контори; баню; артезіанську свердловину; глибинний насос; електролінії повітряні; автомашину ЗИЛ-45021 № 55-58; автопогрузчик; електродвигун; прес СМК-21; прес СМ-727; трактор ДТ-75Д; ємність; ємність 3 м ; ємність 3 м ; трубу вентиляційну; котел; 18 кам. кільцеву піч; сушильний сарай; сушильний сарай № 2; сушильний сарай № 6; сушильний сарай № 8; лінію конвеєра; змішувач СМК; цеглоробний агрегат; сушильний сарай № 3.
Зазначене майно було передано позивачу за первісним позовом згідно з актом приймання-передачі основних засобів (том 1 а.с. 129).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 у справі № 1/216 вищевказаний договір був визнаний дійсним, а також визнано право власності за Приватним підприємством „Перелюбський цегельний завод „ТВК” на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: с. Перелюб Корюківського району, вул. Шевченка, 30, і включає в себе майно, яке являлося предметом договору купівлі-продажу основних засобів і майна, укладеного між Приватним підприємством „Перелюбський цегельний завод „ТВК” та Корюківським районним кооперативно-господарським будівельно-монтажним об'єднанням „Райагробуд”.
04.12.2006 на підставі рішення господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 у справі № 1/216 Корюківським районним комунальним підприємством „Рампа” бюро технічної інвентаризації” було зареєстровано право власності на нерухоме майно за Приватним підприємством „Перелюбський цегельний завод „ТВК”, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12740369.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.03.2007 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Приватне підприємтсво „Перелюбський цегельний завод „ТВК” передає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Подол” нерухоме майно (комплекс), що знаходиться за адресою: с. Перелюб, Корюківського району, вул. Шевченка, 30.
Відчужуваний комплекс має: адміністративне приміщення цегляне (А-Г) площею 75 м2; сушильний сарай дощатий (Б-1) площею 659,3 м2; сушильний сарай дощатий (Б-2) площею 597,7 м2; сушильний сарай дощатий (Б-3) площею 596,4 м2; сушильний сарай дощатий (Б-4) площею 583,3 м2; сушильний сарай дощатий (Б-5) площею 479,1 м2; протипожежний сарай дощатий (Б-6) площею 57,3 м2; піч цегляна (В-1) площею 347,5 м2; протирадиаційне укриття цегляне (Г-1) площею 61,9 м2; формоцех цегляний (Д-1) площею 107,2 м2; баня цегляна (Ж-1) площею 30,9 м2. Всього площа комплексу 3595,6 м2. Загальна вартість - 46600,0 грн.
27.03.2007 договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений та відбулась його державна реєстрація у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначений договір чітко визначає (містить перелік), яке саме майно входить до складу відчужуваного комплексу.
Суд першої інстанції вірно встановив, що вищевказане майно (усього 11 об'єктів вартістю 46600,0 грн.) було передано покупцю по акту приймання - передачі основних засобів. Зміст акту відповідає умовам договору купівлі-продажу щодо його предмету та ціни. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
З матеріалів справи також вбачається, що 27.03.2007 сторонами по справі був підписаний акт приймання-передачі майна Приватного підприємства „Перелюбський цегельний завод „ТВК” (додаток до договору купівлі-продажу від 27.03.2007).
Як вбачається з вказаного акту приймання-передачі, Приватне підприємство „Перелюбський цегельний завод „ТВК” передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю „Подол” наступне майно: артезіанську свердловину; глибинний насос; повітряні електролінії 300 м; автонавантажувач; електродвигуни 7 шт.; прес СМК-727; трактор ДТ-75 „Д"; ємність; трубу вентиляційну; котел; лінію конвеєру; змішувач СМК; цеглоробний агрегат та трансформаторний пункт КТП-212 № 282484. Вартість переданого майна у акті не визначена.
Судом першої інстанції правильно встановлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що дане майно не є предметом договору купівлі-продажу від 27.03.2007, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано сторонами ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Одним із видів правочину є договір (ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Подол” набуло право власності лише на нерухоме майно (комплекс), яке є предметом договору купівлі-продажу від 27.03.2007.
Тому висновок суду першої інстанції що акт приймання-передачі майна Приватного підприємства „Перелюбський цегельний завод „ТВК” від 27.03.2007 не відповідає умовам договору, а тому він не може бути належним доказом набуття ТОВ „Подол” права власності на спірне устаткування, обладнання, майно та інвентар.
Будь яких інших договорів купівлі-продажу від 27.03.2007, укладених між сторонами по справі ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Матеріали справи також містять копію договору купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008, укладеного між Приватним підприємтсвом „Перелюбський цегельний завод „ТВК” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Подол”, відповідно до п. 1.1 якого позивач за первісним позовом зобов'язався передати відповідачу за первісним позовом у власність (повне господарське відання) обладнання, а останній зобов'язався прийняти обладнання та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Згідно із п. 2.1 зазначеного договору передачі підлягає наступне обладнання: артезіанська скважина з баштою Рожновського (інв. №15) та глибинним насосом (інв. №62), діаметр труби 250-150 мм., довжиною 37,5м.Побудована 1960, прийнята в експлуатацію 1966; повітряні електромережі 0,4 кВт (інв. №17), 3 дроти алюмінієві діаметром 0,25 кв.м./18 на бетонних стовпах. довжина лінії 300 метрів; електродвигуни в кількості 7 одиниць; пресс СМК-727 (інв. №562); змішувач СМК-125 (інв. 533); димова труба (інв. №55); ланцюгова лінія конвеєра (інв. №29), довжина 1600 м.; цеглянорізальний агрегат (інв. №554); трансформаторна підстанція (КТП-212) №282484; котел низького тиску (в приміщенні бані) (інв. №11); трактор ДТ-75Д, номер двигуна 414022, реєстраційний номер 2311 ФЕ; навантажувач 4045Н, рік випуску 1972, номер кузова 6866, номер двигуна 0857, реєстраційний номер 2313 ФЕ.
Відповідно до п. 3.1 даного договору позивач за первісним позовом зобов'язаний передати відповідачу за первісним позовом документи, що засвідчують право власності на обладнання, що передається, передати обладнання у повному обсязі протягом 3 днів з моменту повної оплати відповідачем за первісним позовом ціни на обладнання.
Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що передача-приймання обладнання за кількістю та якістю здійснюється сторонами на підставі акту приймання-передачі обладнання в порядку, що визначається чинним законодавством.
Перехід права власності відбувається після повної оплати ціни за обладнання в момент його передачі і фіксується в акті приймання-передачі обладнання (п. 3.3 договору).
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємтсво „Перелюбський цегельний завод „ТВК” передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Подол” майно, вже після його часткової оплати в розмірі 10000,00 грн., а саме: артезіанську скважину - 1 шт.; повітряні електромережі довжиною 300м.; електродвигуни (7 шт.); пресс СМК-727 (1 шт.); змішувач СМК-123 (1 шт.); димова труба ( 1 шт); ланцюгова ліня конвеєра довжиною 1600 м. (1 шт.); цеглянорізальний агрегат (1 шт.); трансформаторна підстанція (1 шт.); котел низького тиску (1 шт.), що підтверджується накладною від 02.04.2008 № 2 та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 02.04.2008 № 2.
Зазначена накладна підписана представниками сторін та їх підписи скріплені печатками. Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності факту передання майна за взаємною згодою сторін.
Тому доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції, як безпідставні та такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. А факт знаходження майна на балансі не підтверджує права власності на нього. Тому надані апелянтом баланс, звіт не є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, листом від 13.03.2009 року № 7 ПП „Перелюбський цегельний завод „ТВК” повідомило Товариство з обмеженою відповілдальністю „Подол” про відмову від договору купівлі-продажу обладнання від 02.04.2008 на підставі ч. 4 ст. 692 ЦК України.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Посилання апелянта на Закон України “Про власність” не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки даний закон втратив чинність на підставі Закону України “ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України” від 27.04.2007 №997-V.
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.3 договору від 02.04.2008 дострокове розірвання договору можливе лише за письмовою згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України.
Київський апеляційний господарський суд встановив, що договір від 02.04.2008 не містить підстав для одностороннього розірвання даного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Сторонами не надано доказів розірвання договору від 02.04.2008 за згодою сторін або в судовому порядку. Тому посилання апелянта на ст. 387 ЦК України не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з встановленого в постанові.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що позивач не відмовився від прийняття та оплати товару, тому у позивача за первісним позовом не було законних підстав для відмови від договору у порядку передбаченому ст. 692 ЦК України.
А тому первинні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння правомірно не задоволені судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.
За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2010 у справі №19/37(18/157/7) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на апелянта
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Перелюбський цегельний завод ТВК” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 13.04.2010 у справі №19/37(18/157/7) залишити без змін.
Матеріали справи №19/37(18/157/7) повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
09.07.10 (відправлено)